ім. Чубаря та «Зоря комунізму». Перевага укрупнених господарств була очевидною. Вони мали 16 914 га землі, в т. ч. орної 13,1 тис. га. Врожайність зернових 1964 року становила 24,3 цнт з гектара.
Рішення березневого (1965 року) Пленуму ЦК КПРС викликали нове трудове піднесення серед колгоспників. Зміцненню економіки сприяло
Беручи активну участь у піднесенні колгоспного виробництва та поліпшенні благоустрою села, Чубарівська сільська Рада завоювала першість у соціалістичному змаганні на честь 50-річчя Радянської влади. їй вручено на вічне зберігання пам'ятний Червоний Прапор Пологівського райкому партії та райвиконкому. Число депутатів сільської Ради в останні роки зросло до 65 чоловік. При Раді працюють постійні комісії: сільськогосподарська, фінансово-бюджетна, культурно-освітня та охорони здоров'я. У віддалених населених пунктах, підпорядкованих сільраді,— Чкаловому і Красноселівці — створені на громадських засадах сільські комітети, які підтримують тісний зв'язок з виборцями.
Зміцнилися колгоспи, зріс добробут селян. Грошовий прибуток обох артілей У 1969 році становив 2,6 млн. крб., неподільні фонди — понад 5 млн., а річні відрахування до культфонду — 166 тис. крб. Місячна оплата праці рядових колгоспників зросла до 80 крб., механізаторів — до 120, доярок — до 135 крб. В 1965 році село одержало електроенергію від державної мережі і було повністю електрифіковане.
Зникли хати під солом'яними стріхами. Лише протягом 1957—1969 рр. в Чубарівці зведено понад 450 добротних критих шифером будинків. Посаджено багато фруктових дерев, забруковано центральну вулицю, прокладено 11 км водогону. В селі працюють 2 їдальні, 13 крамниць, павільйон побутового обслуговування, механізована пекарня, поштово-телеграфне відділення, ощадна каса тощо.
Сільська лікарня на 35 ліжок з пологовим відділенням і амбулаторія розташовані в новому будинку. Тут працює 2 фельдшерські і 2 фельдшерсько-акушерські пункти, аптека. Трудящих обслуговують 2 лікарі і 9 чоловік середнього медичного персоналу.
За роки Радянської влади докорінно змінився культурно-освітній рівень населення. У Чубарівці е денна і вечірня середні школи, восьмирічна та дві початкові, які охоплюють понад 1060 учнів. Крім того, в селі діє сільськогосподарське професійно-технічне училище, в якому 420 слухачів набувають фаху машиністів-трактористів широкого профілю та шоферів. В школах працюють 57 вчителів, дві третини яких — уродженці села.
З села за роки Радянської влади вийшло понад 500 спеціалістів народного господарства, в т. ч. 85 учителів, 49 медичних працівників, 73 інженери і техніки, 37 ветлікарів і зоотехніків, 96 агрономів тощо, з них працюють в Чубарівці 129 чоловік.
В селі є бібліотека, книжковий фонд якої налічує 25 тис. томів. Щороку бібліотекою користується близько 1,8 тис. читачів. Чубарівці передплачують на кожну тисячу жителів 1407 примірників газет і журналів. Тут створено народний краєзнавчий музей, який працює на громадських засадах. Найбільша експозиція відведена показові життя і діяльності В. Я. Чубаря. В центрі села зводяться приміщення двоповерхового палацу культури, краєзнавчого музею і бібліотеки.
За роки Радянської влади стали традиційними нові звичаї та обряди: проводи в Радянську Армію, вшанування ветеранів колгоспної праці, день механізатора, день тваринника, комсомольсько-молодіжні весілля, урочиста реєстрація шлюбів і новонароджених тощо.
Будні чубарівців сповнені цікавими творчими справами. На прикладі села видно, які величезні економічні й культурні перетворення принесла українському селу Радянська влада.