Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

В березні 1923 року головою виконкому переобраної федорівської сільської Ради став комуніст Т. Я. Чубар. Навколо Ради згуртувався актив з числа комуніс­тів та незаможників. В ці роки багато сил віддали зміцненню Радянської влади на селі активісти А. Іі. Семененко, І. Й. Отрішко, І. П. Бабенко, О. М. Плотннк, Т. Кейда та інші.

Передове селянство Федорівни тяглося до нових, колективних форм господарю­вання. У серпні 1922 року частина незаможних селян об'єдналася в колективне трудове господарство. Це була перша спроба спільними зусиллями перебороти гос­подарські труднощі відбудовного періоду.

Восени 1923 року секретар партосередку голова КНС С. Ф. Клочан виступив на зборах бідноти з доповіддю про кооперативний план В. І. Леніна. На цих зборах незаможники створили ініціативну групу для організації комуни, яку очолив

Ф. Клочан. Комуна «Іскра» виникла у березні 1924 року. 337 га землі, пара ко­ней, 6 корів, 2 борони, букер з сівалкою, 3 брички — з цього починали комунари.

В ці дні до рідного села завітав В. Я. Чубар, Голова Раднаркому УРСР та Голова Української Економічної Ради. Він докладно розпитав земляків про спразп комуни. Пізніше В. Я. Чубар допоміг комуні в одержанні 2,5 тис. крб. довготермі­нового державного кредиту; за ці гроші вона придбала трактор, молотарку, двох коней та сільськогосподарський реманент. Зміцніла економічна база й авторитет комуни. Вона допомагала сільській бідноті обробляти трактором землю, позичала зерно на посів.

У 1925 році комуна зібрала добрий врожай, подекуди — по 20 цнт з га. Зросли прибутки. Успіхи комунарів викликали лють у куркулів. Пізньої осені 1926 року вони спалили скирти сіна, соломи і полови. Та ніщо вже не могло підірвати віру бідняків в нову форму господарювання. У 1926 році вони створили другу комуну — «Могутня Україна». Головою її обрали М. П. Бабенка. З ініціативи селянина X. І. Петруні в 1927 році організовано ТСОЗ «Перше травня», який з 1929 року перейшов на статут сільськогосподарської артілі.

Комуни «Іскра», «Могутня Україна» і ТСОЗ «Перше травня» наочно показав селянам переваги колективного господарювання над одноосібним. В січні 1930 року утворилося 8 колгоспів у Федорівці та 2 — на хуторах. Наприкінці року колекти­візація в селі завершилася. Активними організаторами колгоспів були Н. Р. Кова­ленко, К. В. Миколаєнко, Т. І. Підставний, І. Й. Отрішко, брати Григорій і Мелентій Бабенки, П. Д. Нестеренко, В. Т. Кейда, Л. К. Каряка та інші.

Куркулі чинили шалений опір проведенню колективізації. Вони підбурювали і залякували місцеву бідноту. Глитаї вдавалися і до активних ворожих дій — спа­лили хату комуніста Г. Ю. Сліпченка, першого голови колгоспу «Квітень», вчинили замах на депутата сільради К. В. Миколаєнка. Саме напередодні весняної сівби 1930 року вони отруїли коней в одному з колгоспів. Партійна організація і сіль­ська Рада повели боротьбу проти куркульства. 1930 року глитаїв та їх сім'ї ви­слали за межі села.

В наступні роки економіка колгоспів зміцнювалася. Цьому великою мірою сприяло зростання технічної оснащеності, особливо після створення в липні 1933 року Федорівської МТС, першим директором якої став комуніст П. С. Мудрак. Політвідділ МТС видавав газету «Соціалістичний наступ», що відіграла важливу роль у вихованні людей, організації соціалістичного змагання. При МТС працю­вали курси трактористів, де навчалося 56 курсантів з числа місцевої сільської мо­лоді, в т. ч. 28 дівчат. Хорошими трактористками стали члени першої жіночої трак­торної бригади колгоспу ім. Будьоного О. Я. Сарана, 3. П. Бугаенко, К. П. Гаврис і М. І. Дерев'янко.

Машинно-тракторний парк МТС зростав досить швидко — 1940 року він нал і чував 57 тракторів, 28 комбайнів, 25 автомашин. Завдяки широкому впровадженню техніки, досягнень агрономії підвищувалися врожаї. Якщо до ко­лективізації селяни збирали по 10—12 цнт зернових з га, то в 1940 році — по 17 цнт. Тваринництво зростало повільніше, проте на 1 січня 1941 року в колгоспах уже налічувалося 1408 голів великої рогатої худоби, 848 коней, 1,7 тис. овець, 1,4 тис. свиней та більше 10 тис. шт. птиці. Зросли й прибутки колгоспників, повноцінні­шим став трудодень.

У 1939—1940 рр. були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві трактористи М. Г. Ткаченко, М. Т. Межевич і С. К. Павленко, завідуючий вівцефермою колгоспу «Могутня Україна» Я. К. Верба, садівник колгоспу «Чер­воний пролетар» Т. І. Підставний та інші. Учасником виставки 1940 року була також Федорівська МТС, яку на той час очолював М. П. Онопрієнко.