Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

замість домотканих свит та пофарбованих бузи­ною полотняних сорочок колгоспники одягалися в пальта, костюми, носили фаб­ричне взуття. В селі працювало 8 крамниць.

В селі 1940 року відкрито лікарню на 28 ліжок. Її обслуговувало 7 медичних працівників.

У Федорівці до 1936 року повністю ліквідовано неписьменність. В селі працю­вали середня, 2 неповні середні, 4 початкові школи та

Багато зроблено в піднесенні культурного рівня села. Тут діяли центральний сільбуд, 6 колгоспних клубів, 5 бібліотек з книжковим фондом 5,7 тис. томів, ста­ціонарна звукова кіноустановка. При сільбуді працювали гуртки художньої само­діяльності. Особливу популярність здобув драматичний гурток, яким керував міс­цевий житель, колишній учасник будівництва Дніпрогесу Ф. Н. Сушко.

22 червня 1941 року розпочалася Велика Вітчизняна війна. Понад 600 федорівців стали в ряди Червоної Армії, частина сільчан пішла в загони народного опол­чення. До початку липня жителі внесли у фонд оборони 7 тис. крб. Коли фронт наблизився до Федорівки, понад 350 жінок, дівчат, підлітків працювали на спору­дженні оборонних укріплень« У вересні 1941 року колгоспи почали евакуацію худоби, майна. МТС евакуювала більшість комбайнів і тракторів. Чимало колгосп­ників також переїхало в радянський тил.

7 жовтня 1941 року німецько-фашистські війська захопили Федорівку. Оку­панти забирали в населення корів, свиней, птицю, теплий одяг тощо. Вони насильно вивезли на каторжні роботи до Німеччини 725 юнаків і дівчат.

Жителі Федорівки чинили опір поневолювачам. Комуністи і комсомольці ра­зом з активістами провадили серед населення антифашистську агітацію, саботували заходи окупантів. Фашисти жорстоко розправлялися з патріотами. Вони розстрі­ляли 13 січня 1942 року В. Я. Бугаєнка та О. Я. Чубаря за відмову перевозити снаряди, 22 жовтня розстріляли комуніста Г. С. Веремієнка, сільського активісте П. М. Жабаленка, а в 1943 році — П. А. Ляшенка.

Визволили Федорівку від окупантів 14 вересня 1943 року частини 50-ї гвардій­ської стрілецької дивізії під командуванням полковника А. В. Владиченського. а також 150-й артилерійський полк, яким командував підполковник І. М. Чижевський. Під час визволення Федорівки полягло 94 солдати і офіцери Радянської Армії. Поховані вони в центрі села. На братській могилі встановлено пам'ятник загиблим героям.

Мужньо захищали завоювання Великого Жовтня на фронтах Великої Вітчизня­ної війни воїни з Федорівки. 530 з них нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу. В численних боях з ворогом уславився І. А. Тернавський, який про­йшов шлях від командира батареї до заступника командира артилерійської бригади. Під час форсування Вісли дивізіон під командуванням І. А. Тернавського за 18 днів знищив 3 мінометні батареї, 23 кулеметні точки, 5 спостережних пунктів, 2 протитанкові гармати, знешкодив багато вогневих засобів ворога і тим самим за­безпечив просування радянських військ. За цей подвиг І. А. Тернавському присво­єно звання Героя Радянського Союзу. Кулеметник гвардії рядовий Д. Т. Лук'яненко в одному з боїв знищив 110 фашистів і був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Після визволення трудящим Федорівки довелося докласти багато зусиль для відродження зруйнованого господарства. Під час весняної сівби 1944 року люди застосовували давно забуті плуги та букери, в які запрягали корів. Жінки на плечах носили клунки з насінням зі станції Магедове. Напружена праця дала результати — колгоспники засіяли 4579 га землі.

Після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни в село повернулися демобілізовані воїни. Технікою, будівельними матеріалами, худобою допомагали колгоспам села трудящі братніх республік. На колгоспних ланах з кожним роком збільшувалася кількість сільськогосподарських машин. На весну 1949 року на полях колгоспів працювало 55 тракторів, 52 тракторні сівалки тощо. Курси трак­тористів до весни 1946 року закінчило 62 чоловіки.

Комуністи та комсомольці виступали організаторами боротьби за високі врожаї, підвищення продуктивності тваринництва. До 1947 року освоєно всі довоєнні по­сівні площі. 1949 року валовий збір зернових у колгоспах села становив майже 9 тис. тонн.

Ширилося соціалістичне змагання між колгоспами, окремими трудівниками. Федорівська МТС 1947 року зайняла одне з перших місць у Всесоюзному соціалістичному змаганні, і постановою Колегії Міністерства сільського господарства СРСР і ВЦРПС її нагородили Червоним прапором та грошовою премією в розмірі 20 тис. крб. Колгосп «Червоний пролетар» став передовим у районі. Прославилася в боротьбі за високий урожай ланка М. Й. Маленко з колгоспу «Могутня Україна», яка виростила по 28 цнт озимої пшениці, лан­кова колгоспу «Червоний проле­тар» М. П. Жабаленко домоглася врожаю соняшнику по 17,9 цнт з гектара.

1950 року в результаті укруп­нення колгоспів в селі з 9 арті­лей створено 4, а в 1958 році на їх базі виникло два господарства —