Піднімати з руїн артільне господарство було важко. В селі збереглося 10 коней
3 пари волів. Наприкінці 1943 року з уламків старої техніки колгоспники зібрали
трактори, 2 комбайни, 8 лобогрійок та 10 кінних плугів. Незабаром надійшло ще 13 тракторів. Так було відновлено МТС. Колгоспниці, підлітки й літні жителі села щодня перевиконували норми на збиранні врожаю.
Організатором і керівником трудящих у виконанні всіх планів по відбудові господарств була партійна організація, відновлена в райцентрі в грудні 1943 року. Наступного року відновили роботу школа, а згодом — клуб і бібліотека.
З переможним закінченням Великої Вітчизняної війни до села повернулось багато воїнів. Та не всіх дочекались рідні оселі. У боях з гітлерівцями на фронтах Великої Вітчизняної війни смертю героїв загинуло 274 новомиколаївці. Високими урядовими нагородами відзначила Батьківщина бойові подвиги 480 воїнів. Майор М. П. Маленко удостоєний ордена Червоного Прапора, майор Г. Ф. Соболь — ордена Вітчизняної війни 11-го ступеня та Червоної Зірки, медсестра Л. І. Коряка — двох орденів Червоної Зірки.
Вчорашні воїни включилися в мирну працю. Вже до 1947 року колгоспники відбудували значну частину колгоспних споруд, МТС, млин. І хоч загалом справи пішли на краще, урожайність полів, занедбаних у роки окупації і оброблюваних запряженими в плуги коровами, була низькою. Урожай зернових у всіх сільгоспартілях райцентру не перевищував у цей час 10 цнт з га. Повільно відроджувалося тваринництво.
У серпні 1950 року місцеві сільгоспартілі об'єдналися в 2 колгоспи. Це дало змогу раціональніше планувати сівозміни і використовувати техніку та працю колгоспників, укрупнити тваринницькі ферми. Того ж року обидва колгоспи на площі 3,6 тис. га зібрали пересічно з гектара по 13 цнт озимої пшениці. Наприкінці першої післявоєнної п'ятирічки артілі вже мали близько 1 тис. голів великої рогатої худоби, у т. ч. 200 корів; 850 свиней, понад 1 тис. овець. Загальні прибутки колгоспів становили 1,2 млн. крб., а неподільні фонди — 1,5 млн. крб. Збільшенню виробництва зернових і технічних культур та продуктивності тваринництва у роки другої післявоєнної п'ятирічки сприяло оснащення сільського господарства новою технікою. У 1953 році Новомиколаївська МТС мала вже 74 трактори, 34 зернові комбайни та багато інших машин і механізмів. На 90 проц. поля оброблялися машинами. До кінця п'ятирічки врожайність зернових і бобових культур у новомиколаївських артілях зросла до 18,3 цнт з га на площі 4335 га, в т. ч. до 20 цнт озимої пшениці на 1635 га. У 2,3 раза підвищилася врожайність основної технічної культури — соняшнику; поголів'я худоби подвоїлося, а загальні прибутки та неподільні фонди зросли майже вчетверо.
З метою дальшого організаційно-господарського зміцнення артілей господарства села у 1957 році об'єдналися в одну артіль «40 років Жовтня» (з 1965 року — «Росія»).
1958 року врожайність зернових тут становила 22,4 цнт з га, у т. ч. кукурудзи — 27 цнт. Загальні прибутки колгоспу зросли в 2,4 раза.
За роки семирічки артіль стала розвинутим багатогалузевим господарством. Тут з'явились 3 ферми великої рогатої худоби, 2 свиноферми, 2 вівцеферми та 2 птахоферми. На 100 га сільгоспугідь тваринники колгоспу виробили по 257 цнт молока, 67 цнт м'яса; понад 12 тис. штук яєць на 100 га зернових.
Особливо значні зрушення відбулись в артілі «Росія» після березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КГІРС та XXIII з'їзду партії. Партійна організація та правління колгоспу переглянули і поліпшили структуру посівних площ, запровадили новий принцип морального та матеріального стимулювання праці, домоглися значного підвищення агрокультури та повнішої механізації трудомістких процесів у тваринництві. Зміцніла матеріально-технічна база. В 1969 році тут налічувалося 50 тракторів, 22 комбайни і стільки ж вантажних автомашин, 175 потужних електродвигунів та багато іншої техніки. В артілях трудяться 86 механізаторів та 20 спеціалістів сільського господарства.
У соціалістичному змаганні на честь 50-річчя Великого Жовтня хлібороби колгоспу дОсягли нових відрадних наслідків. Тільки понад план вони продали державі 3600 тонн зерна. Загальна сума прибутків колгоспу в 1967 році досягла 1,7 млн. крб. Середньомісячна заробітна плата колгоспника 95 карбованців. У 1968—1969 рр. пересічна врожайність озимої пшениці з гектара зросла до 22,7 цнт, збільшилось поголів'я худоби, а виробництво яєць на 100 га зернових досягло 21 тис. штук.
Керівна роль у господарському і громадському житті артілі належить партійній організації, яка налічує 50 членів і кандидатів у члени КПРС. Комсомольська організація складається з 23 членів ВЛКСМ. Під керівництвом партійної організації в колгоспі розгорнувся рух за комуністичне ставлення.до праці. Високе звання ударника комуністичної праці присвоєно 14 трудівникам, звання колективу комуністичної праці — одній з комплексних бригад.