Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Піднімати з руїн артільне господарство було важко. В селі збереглося 10 коней

3 пари волів. Наприкінці 1943 року з уламків старої техніки колгоспники зібрали

трактори, 2 комбайни, 8 лобогрійок та 10 кінних плугів. Незабаром надійшло ще 13 тракторів. Так було відновлено МТС. Колгоспниці, підлітки й літні жителі села щодня перевиконували норми на збиранні врожаю.

Організатором і керівником трудящих у виконанні всіх планів по відбудові господарств була партійна організація, відновлена в райцентрі в грудні 1943 року. Наступного року відновили роботу школа, а згодом — клуб і бібліотека.

З переможним закінченням Великої Вітчизняної війни до села повернулось бага­то воїнів. Та не всіх дочекались рідні оселі. У боях з гітлерівцями на фронтах Ве­ликої Вітчизняної війни смертю героїв загинуло 274 новомиколаївці. Високими уря­довими нагородами відзначила Батьківщина бойові подвиги 480 воїнів. Майор М. П. Маленко удостоєний ордена Червоного Прапора, майор Г. Ф. Соболь — орде­на Вітчизняної війни 11-го ступеня та Червоної Зірки, медсестра Л. І. Коряка — двох орденів Червоної Зірки.

Вчорашні воїни включилися в мирну працю. Вже до 1947 року колгоспники від­будували значну частину колгоспних споруд, МТС, млин. І хоч загалом справи пішли на краще, урожайність полів, занедбаних у роки окупації і оброблюваних запряже­ними в плуги коровами, була низькою. Урожай зернових у всіх сільгоспартілях рай­центру не перевищував у цей час 10 цнт з га. Повільно відроджувалося тваринни­цтво.

У серпні 1950 року місцеві сільгоспартілі об'єдналися в 2 колгоспи. Це дало змогу раціональніше планувати сівозміни і використовувати техніку та працю кол­госпників, укрупнити тваринницькі ферми. Того ж року обидва колгоспи на площі 3,6 тис. га зібрали пересічно з гектара по 13 цнт озимої пшениці. Наприкінці першої післявоєнної п'ятирічки артілі вже мали близько 1 тис. голів великої рогатої худо­би, у т. ч. 200 корів; 850 свиней, понад 1 тис. овець. Загальні прибутки колгоспів становили 1,2 млн. крб., а неподільні фонди — 1,5 млн. крб. Збільшенню виробни­цтва зернових і технічних культур та продуктивності тваринництва у роки другої післявоєнної п'ятирічки сприяло оснащення сільського господарства новою технікою. У 1953 році Новомиколаївська МТС мала вже 74 трактори, 34 зернові комбайни та багато інших машин і механізмів. На 90 проц. поля оброблялися машинами. До кінця п'ятирічки врожайність зернових і бобових культур у новомиколаївських арті­лях зросла до 18,3 цнт з га на площі 4335 га, в т. ч. до 20 цнт озимої пшениці на 1635 га. У 2,3 раза підвищилася врожайність основної технічної культури — со­няшнику; поголів'я худоби подвоїлося, а загальні прибутки та неподільні фонди зросли майже вчетверо.

З метою дальшого організаційно-господарського зміцнення артілей господарства села у 1957 році об'єдналися в одну артіль «40 років Жовтня» (з 1965 року — «Росія»).

1958 року врожайність зернових тут становила 22,4 цнт з га, у т. ч. кукурудзи — 27 цнт. Загальні прибутки колгоспу зросли в 2,4 раза.

За роки семирічки артіль стала розвинутим багатогалузевим господарством. Тут з'явились 3 ферми великої рогатої худоби, 2 свиноферми, 2 вівцеферми та 2 пта­хоферми. На 100 га сільгоспугідь тваринники колгоспу виробили по 257 цнт молока, 67 цнт м'яса; понад 12 тис. штук яєць на 100 га зернових.

Особливо значні зрушення відбулись в артілі «Росія» після березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КГІРС та XXIII з'їзду партії. Партійна організація та правління кол­госпу переглянули і поліпшили структуру посівних площ, запровадили новий прин­цип морального та матеріального стимулювання праці, домоглися значного підви­щення агрокультури та повнішої механізації трудомістких процесів у тваринництві. Зміцніла матеріально-технічна база. В 1969 році тут налічувалося 50 тракторів, 22 комбайни і стільки ж вантажних автомашин, 175 потужних електродвигунів та багато іншої техніки. В артілях трудяться 86 механізаторів та 20 спеціалістів сіль­ського господарства.

У соціалістичному змаганні на честь 50-річчя Великого Жовтня хлібороби кол­госпу дОсягли нових відрадних наслідків. Тільки понад план вони продали державі 3600 тонн зерна. Загальна сума прибутків колгоспу в 1967 році досягла 1,7 млн. крб. Середньомісячна заробітна плата колгоспника 95 карбованців. У 1968—1969 рр. пересічна врожайність озимої пшениці з гектара зросла до 22,7 цнт, збільшилось поголів'я худоби, а виробництво яєць на 100 га зернових досягло 21 тис. штук.

Керівна роль у господарському і громадському житті артілі належить партійній організації, яка налічує 50 членів і кандидатів у члени КПРС. Комсомольська орга­нізація складається з 23 членів ВЛКСМ. Під керівництвом партійної організації в колгоспі розгорнувся рух за комуністичне ставлення.до праці. Високе звання удар­ника комуністичної праці присвоєно 14 трудівникам, звання колективу комуністич­ної праці — одній з комплексних бригад.