Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

молоді і був обраний секретарем райкому комсомолу. Комсо­мольці налагодили навчання молоді військовій справі. У день 5-х роковин Всевобучу Республіки Рад новомиколаївці надіслали вітальну телеграму В. І. Леніну, бажаючи йому якнайшвидшого видужання. Великим горем була для них смерть В. І. Леніна. В час ленінського призову 1924 року комсомольський осередок зріс до 70, а наступ­ного року — до 100 чоловік.

Радянська влада виявляла турботу про охорону здоров'я трудящих. У селі на­прикінці 1920 року почали функціонувати амбулаторія, лікарня на 15 ліжок, аптека, медична консультація. Тут працювали лікар, фельдшер та акушерка.

Поступово налагоджувалося господарське життя села. Це були роки непу, тому поряд з державними і кооперативними підприємствами як млин, олійниця, крупорушка — діяли також приватні — вітряк, олійниця, 5 кузень, кілька чин­барень, цегельня. У селі було 3 крамниці споживчої кооперації та 10 приватних ларків. Але на початку 30-х років кооперативна торгівля повністю витіснила при­ватний сектор.

Партійно-комсомольський актив провадив велику роботу серед бідноти, щоб залу­чити її до кооперативних форм господарювання. Ще в березні 1924 року за 7 км від Новомиколаївки організувалася комуна ім. Ілліча, яка об'єднала 28 комунарів і мала близько 300 га землі, трактор, локомобіль, робочу худобу тощо. У 1926 році до неї приєдналася сусідня комуна «Червоний шлях» та 18 чоловік із комуни «Маяк» цього ж району. Об'єднаній комуні присвоїли ім'я В. Я. Чубаря. В її господарстві було 2 трактори, сівалки, плуги, молотарки, коні, кілька корів.

На початку вересня 1929 року новомиколаївські незаможники створили перше, а восени — друге товариства спільного обробітку землі. До них вступило 367 чоло­вік. Через рік тут виникла перша сільськогосподарська артіль ім. Сталіна, яка об'єд­нала 152 господарства бідняків і середняків. Головою її колективісти обрали кому­ніста П. І. Феня. Члени колгоспу усуспільнили 1216 га землі, 52 коней, 25 сівалок, 16 парокінних плугів та інший сільськогосподарський інвентар. Того ж року в селі організувалися артілі «Серп», «Червона агрономія», «Долина праці». Куркулі чи­нили шаленний опір колективізації. Після того як основна маса бідняків і середняків вступила до колгоспів, вони псували артільне майно, отруювали худобу, палили посіви, стріляли з-за рогу в активістів. Класових ворогів було викрито і ви­слано з села.

У лютому 1934 року створено Новомиколаївську МТС. До 1940 року її трактор­ний парк збільшився від 24 до 60, а комбайнів — до 38. Щоб задовольнити потребу в кадрах, МТС створила курси механізаторів. Слухачами їх стали переважно місцеві юнаки і дівчата. Першого ж року механізатори МТС виробили в обслуговуваних кол­госпах по 500 га умовної оранки на 15-сильний трактор. Політвідділ МТС роз'ясню­вав селянам постанови ЦК партії та уряду, організував соціалістичне змагання, лекційну пропаганду, допомагав зміцнювати трудову дисципліну. В роки боротьби за піднесення сільського господарства надійним помічником комуністів Новомиколаївки стала районна газета «За більшовицький колгосп», що почала виходити з трав­ня 1935 року (з 1939 року— «Прапор комунізму»).

Організоване комуністами соціалістичне змагання та участь у стахановському русі дали хороші наслідки. На районну дошку пошани в 1936 році були занесені імена багатьох трудівників Новомиколаївки: П. П. Татарка — комсомольця, трак­торна бригада якого виконувала норми на 175—200 проц.; В. Д. Логійко—телятниці, що зберегла і виростила 76 телят; Д. К. Писанка — завідуючого молочнотварипницькою фермою, колектив якої виконав виробничий план на 132 проц. та інших.

Керуючись почуттям пролетарського інтернаціоналізму, колгоспники артілі «Долина праці», учні та викладачі Новомиколаївського зоотехнікуму зібрали кошти до фонду допомоги іспанським борцям проти фашизму.

1939 року в бою з японськими самураями в районі озера Хасан загинув урод­женець Новомиколаївки прикордонник П. П. Маленко. Подвигу героя М. П. Бажан присвятив поему «Мати». Брат прикордонника М. П. Маленко пішов служити на ту ж заставу, одержав зброю і коня свого брата. Ордени і медалі прикрашають груди майора у відставці М. П. Маленка.

Новомиколаївські хлібороби стали майстрами високих урожаїв, розвивалось і тваринництво. В 1939 році колгосп ім. Сталіна був учасником Всесоюзної сільсько­господарської виставки. Учасниками ВСГВ були й Новомиколаївська МТС, механі­затори якої виробили по 707,5 га умовної оранки з розрахунку на 15-сильний трак­тор; свинарки колгоспу «Серп» К. М. Соха та Г. Я. Крамаренко, які одержали по 22 ділових поросят від свиноматки; колектив працівників вівцеферми колгоспу ім. Ста­ліна, що виростив по 143 ягняти від кожних 100 вівцематок. Того року артіль одер­жала 1,3 млн. крб. прибутку. На трудодень колгоспники мали по 5 кг хліба та по З крб. грішми.