Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Дранка, що виробила за рік 1552 тру­додні, одержала 419 пудів пшениці, 62 пуди фуражу, 5280 крб. грішми. І таких колгоспних родин у селі налічувалось чимало.

Окрилені високою оцінкою їхньої праці, колгоспники наступного року домог­лися ще кращих наслідків. Загальні прибутки колгоспів досягли 1 млн. 638 тис. кар­бованців.

З місцевих підприємств тут діяли млин, ремонтна майстерня і невелика електро­станція, на яких разом працювало 40 робітників.

Вибори до місцевих Рад 1939 року виявили високу політичну активність селян Новомиколаївки. До сільради були обрані колгоспники Г. П. Бобко, Я. П. Каплун, К. І. Котелевська та інші, члени партії і безпартійні.

Всіма здобутими у передвоєнні роки успіхами трудівники Новомиколаївки завдячували керівній і спрямовуючій ролі партійних організацій, яких у селі було 6. Вони об'єднували понад 50 комуністів. Однією з головних турбот комуністів села, як і раніше, було піклування про розвиток народної освіти. До 1937 року в основному ліквідували неписьменність і малописьменність серед дорослого населення, а всі діти шкільного віку відвідували школу. У 1939/40 навчальному ро­ці в селі працювали середня шко­ла, в якій 23 вчителі навчали 800 учнів, вечірня та дві початкові школи, зоотехнікум.

При відкритому в 1935 році ра­йонному будинку культури працю­вали хоровий та драматичний гурт­ки, діяла стаціонарна кіноустанов­ка. Місцеві ентузіасти організували духовий і струнний оркестри. Хо­ровий колектив, яким керував учи­тель місцевої школи М. X. Коваль, був учасником і переможцем рес­публіканського огляду художньої самодіяльності, виступав з концертом на ВСГВ. В селі діяли 3 бібліотеки, будинок піонерів. Молодь з охотою відвідувала гуртки Тсоавіахіму, складала норми ГСО, ПВХО, ГПО, вчилася влучно стріляти. У 1938— 1939 рр. був споруджений стадіон, на якому влаштовувались районні спортивні змагання.

У Новомиколаївці народилися влучні прислів'я, приказки, що характеризували докорінні соціальні зміни в житті селянства, а саме: «Де оре сошка, там хліба трош­ки, де трактор оре, там хліба — море», «У колгоспному гурті й каша добре їсться», «Газета для людини, що вікно для хатини».

По-новому жили, працювали і мислили селяни. І коли новомиколаївці довідались про початок війни, нав'язаної фашистською Німеччиною, вони на сільському мітин­гу рішуче заявили, що не пошкодують життя для захисту соціалістичної Батьків­щини. Уже наступного дня 300 колгоспників, робітників і службовців добровільно з'явились до військового комісаріату і вступили до Червоної Армії. Серед них — багато комуністів.

3 перших днів війни партійні осередки села провадили велику роботу по орга­нізації допомоги фронтові. При МТС були створені курси жінок-механізаторів. І хоч більшість працездатних чоловіків пішла на фронт, урожай було зібрано вчасно, план хлібоздачі перевиконано. З наближенням, фронту колгоспи відправили в гли­бокий тил 700 голів великої рогатої худоби, 1500 свиней, машинно-тракторний парк МТС. Евакуювалась і частина населення.

Райком партії та райвиконком створили в райцентрі винищувальний батальйон у складі 300 чоловік. Він пізніше тримав оборону в районі Дніпровської ГЕС і ві­дійшов разом з 12-ю армією. Частину бійців батальйону, що потрапили в оточення, в 1942 році розстріляли окупанти.

4 жовтня 1941 року ворог увірвався в Новомиколаївку. Але радянські люди не скорилися фашистам. В селі весь час з'являлися зведення про бойові дії радянських військ на фронті. Почав діяти партизанський загін у складі 18 чоловік, взявши під контроль шляхи в напрямі Михайло-Лукашевого, Гуляйполя та Оріхова. Загоном командував Д. І. Швидкий. В одному з боїв з карателями партизани були розбиті. 1943 року на східній околиці Новомиколаївки фашисти розстріляли вісім відважних патріотів, серед них — учительку М. І. Дятлову. На каторжні роботи до Німеччини гітлерівці відправили 268 юнаків і дівчат.

Окупанти пограбували село і колгоспи, спалили МТС, приміщення шкіл, зоотехнікуму. Загальна сума збитків становила 27,9 млн. крб.

18 вересня 1943 року частини 216-ї стрілецької дивізії 54-го стрілецького кор­пусу визволили Новомиколаївку від фашистських загарбників.

З великим трудовим піднесенням приступили новомиколаївці до відбудови гос­подарства. Водночас вони робили все залежне від них, щоб прискорити розгром воро­га. Колгоспники передали 2 млн. 25 тис. крб. особистих заощаджень на побудову авіаескадрильї ім. Поліни Осипенко та здали понад план 327 648 пудів хліба. За це вони одержали подяку Верховного Головнокомандуючого.