Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Через кілька днів після визволення села односільчани, вчорашні бійці Черво­ної Армії, організували партійний осередок у складі 6 чоловік. Його очолив М. А. Чаусов. Партосередок відновив роботу ревкому, створив волосний комітет незаможних селян, який відразу ж очолив боротьбу з куркульством, приступив до вирішення земельного питання. У грудні того року відновлено діяльність комсо­мольської організації.

Активну участь у боротьбі з контрреволюцією на фронтах громадянської війни брав уродженець Тимошівки більшовик Ф. М. Пучков. З 1918

Після закінчення громадянської війни тривала боротьба з залишками куркуль­ських банд. 1 грудня 1920 року на Тимошівку зробили несподіваний напад махновці. Бандити вбили секретаря партосередку М. А. Чаусова, а також працівників міліції

М. Россолова, Т. В. Свідовського та В.М. Ольховського. На допомогу тимошівцям прийшли частини 4-ї кавалерійської дивізії 1-ої Кінної армії. У Тимошівці та її око­лицях було знищено понад 700 махновців, решту розсіяно.

Перед партійним осередком та обраними наприкінці січня 1921 року волосною і сільською Радами, які очолювали В. І. Чуйков і М. В. Переверзєв, постали невід­кладні завдання по ліквідації післявоєнної розрухи. У більшості селян не було ко­ней, реманенту, члени 792 бідняцьких родин батракували у куркулів.

Під час весняної сівби волвиконком створив посівний комітет, який організу­вав супрягу незаможних господарств, надавав насіннєві позички, залучив до про­ведення польових робіт червоноармійців військової частини, що перебувала в селі.

Активізував діяльність комнезам. Члени КНС при допомозі комсомольців вилу­чали у куркулів лишки хліба, нетрудові землі, тягло й реманент, брали участь у пере­ділі землі згідно ленінського Декрету; на кожного їдця нарізувалось по 2,5 десятини орної землі.

З ініціативи партосередку та КНС того ж року , в селі створено кооперативні споживче та кредитне товариства, які при допомозі держави надавали відчутну допо­могу сільській бідноті. Через три роки ці товариства . об'єднували вже понад 500 селян.

Улітку 1921 року внаслідок посухи майже повністю загинули посіви зернових. Почався голод. Створена при волвиконкомі комісія організувала допомогу голодую­чим. Для 800 дітей відкрили кілька їдалень, іншим надавалася допомога через харчопункти. Весною і влітку 1922 року тимошівці одержали близько 5 тис. пудів дер­жавних позичок продовольством і посівматеріалом. Поступово з голодом було покінчено. 1924 року тимошівці вже освоїли довоєнні посівні площі. Відроджувалося пого­лів'я худоби. Внаслідок спустошливих імперіалістичної та громадянської воєн, а також голоду, населення Тимошівки значно скоротилося. В 1924 році тут налічу­валося 1315 дворів, проживало 5893 чоловіка.

Впроваджена партією і Радянською владою нова економічна політика сприяла зміцненню селянських господарств, відродилися кустарні промисли, поряд з коопе­ративними крамницями діяли десятки дрібних приватних лавок.

Організаційно зміцніли партійний і комсомольський осередки. Секретарем партосередку, який об'єднував 5 комуністів, став колишній червоноармієць І. Д. Почернін. Секретарем комсомольської організації обрано О. В. Обрізана. Вони згурту­вали міцний актив. Вже 1921 року розпочали роботу 6 трудових початкових шкіл, у яких працювало 15 вчителів, навчалося близько 600 дітей. Для неписьменних се­лян відкрито кілька гуртків лікнепу. Відновив роботу і фельдшерський пункт.

Завдяки зусиллям комсомольців у вересні 1924 року в Тимошівці відкрився сільський будинок. Тут працювали політичний, сільськогосподарський і драматич­ний гуртки, діяла бібліотека, що мала 500 книг і 44 постійних читачі. До активної громадської роботи залучалися жінки. Щороку тут обиралися делегатські жіночі збори; сільських трудівниць залучали до участі в роботі гуртків художньої самодіяль­ності, добровільних громадських організацій — МОДРу, Тсоавіахіму.

Партійний осередок та сільрада постійно роз'яснювали політику Комуністичної партії щодо селянства, закликали бідноту до об'єднання в сільськогосподарські кооперативи. 1926 року в селі організувалося три ТСОЗи: «Дружба», «Нове життя» і «Прогрес». У наступному році виникло ще два таких господарства — ім. Красіна та «Пам'ять Леніна». Держава надавала їм кредити на придбання реманенту і сіль­ськогосподарської техніки. У 1927 році ТСОЗ ім. Красіна придбав трактор, згодом трактори придбали й інші господарства.

Після XV з їзду ВКП(б) партійний осередок, в якому налічувалося 11 комуні­стів, спрямував радянський актив села на створення колгоспів. Протягом 1929— 1930 рр. на базі ТСОЗів організовано артілі «Біднота» (пізніше — ім. Петровського), ім. Калініна, ім. Клари Цеткін, «Великий кут», «Дружба», «Вільна праця» і «Чер­воний прапор», а наступного року — «Більшовик», ім. Кірова та ім. XVII партз'їзду. Активну участь у колгоспному будівництві взяли комуністи і комсомольці В. В. бськов, Г. К. Полятов, М. Ф. Чуркін та інші.