Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Березневий (1965 р.) Пленум ЦК КПРС, XXIII з'їзд КПРС та XXIII з'їзд Компартії України дали наукову програму дальшого піднесення сільськогосподар­ського виробництва. Партійна організація та правління колгоспів переглянули структуру посівних площ, поліпшили культуру землеробства. Питома вага зер­нових культур в артілі « Росія» становила 46 проц. З 1961 року господарство спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби. У колгоспі «Батьківщина» питома вага зернових становить 54 проц., а технічних культур —11 проц. Оскільки в

Парторганізації та правління артілей велику увагу приділяли поліпшенню ме­тодів морального та матеріального заохочення колгоспників, добилися дієвості со- ціал і стичного змагання, зміцнили кадри-механізаторів і тваринників спеціалістами, подбали про посилення матеріально-технічної бази господарств. Найвідповідальніші ділянки колгоспного виробництва очолили комуністи. 1969 року в артілях працю­вало 354 механізатори, з них 48 були комуністами. Серед спеціалістів сільського гос­подарства налічувалося 25 комуністів; ЗО членів і кандидатів у члени партії тру­дилися в тваринництві. На цей час обидва колгоспи мали 143 трактори, 70 різних комбайнів і стільки ж вантажних автомашин, екскаватор, грейдер та іншу потужну техніку. Дійову допомогу артілям подавало розташоване в селі відділення «Сільгосп­техніки», яке мало 26 автомобілів, 4 трактори, добре обладнану ремонтну майстерню.

Над колгоспами шефствували робітники запорізьких моторобудівного заводу та автозаводу «Комунар». З їх допомогою завершено електрифікацію Тимошівки, про­кладено водогін, механізовано всі трудомісткі виробничі процеси на тваринницьких фермах.

Під керівництвом партійних організацій хлібороби і тваринники Тимошівки розгорнули соціалістичне змагання на честь 100-річного ювілею В. І. Леніна. В 1968 році вони виростили в середньому по 25,3 цнт зернових, у т. ч. 28,5 цнт озимої пшениці з гектара на всій площі посіву, а також по 17 цнт соняшнику. Добрі врожаї дали кукурудза, ячмінь і просо.

Значних успіхів добилися тваринники. Того ж року обидва колгоспи мали 8,5 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. 533 корови; 9,5 тис. овець, 900 свиней, 4,5 тис. птиці. Механізований відтодівельний пункт колгоспу «Росія» протя­гом року виробив по 80 цнт яловичини на 100 га угідь. Собівартість центнера м'яса становила 94 крб. (вдвічі менше, ніж 1964 року). Надої молока в цій ар­тілі також були високими і становили в середньому по 3230 кг від кожної ко­рови. Порівняно з 1964 роком виробни­цтво молока збільшилось у два рази, вдвоє знизилась його собівартість. Про­тягом 1957—1969 рр. трудівники вівце­ферми колгоспу «Батьківщина» посідали перше місце в районі по виробництву вовни.

В обох артілях добре розвинуто са­дівництво та виноградарство. Під колгоспними садами і виноградниками за­йнято 250 гектарів.

Все вагомішу роль у господарському й культурному житті села відіграють кому­ністи. У 1969 році в селі діяло 5 первинних парторганізацій, які об'єднували 150 чле­нів і кандидатів у члени КПРС. Більшість з них трудилася безпосередньо в сфері виробництва, виступала застрільником у соціалістичному змаганні за комуністичне ставлення до праці. У 1967 ювілейному році тракторна бригада № 3 колгоспу «Бать­ківщина» здобула звання колективу комуністичної праці, а понад 100 колгоспників стали ударниками комуністичної праці. В час підготовки до 100-річчя з дня наро­дження В. І. Леніна цей рух серед тимошівських колгоспників набув масового ха­рактеру.

Під керівництвом комуністів працюють комсомольські організації, які об'єд­нують 190 юнаків і дівчат. Вони становлять понад половину всього колективу меха­нізаторів, чимало їх і на тваринницьких фермах, у будівельних бригадах. Комсо­мольці — ініціатори впорядкування та озеленення вулиць, а в колгоспі «Росія» вони чимало потрудилися над спорудженням механізованого відгодівельника для великої рогатої худоби.

Тимошівці беруть активну участь у громадському житті села. 44 депутати сіль­ської Ради працюють у її постійних комісіях, сміливо втручаються у всі сфери ви­робництва, допомагають культурно-освітнім закладам, дбають про поліпшення побу­тових умов трудящих. Загальну пошану односельчан завоювали депутати сільради — доярка М. Д. Пекарчик, бригадир тракторної бригади Г. І. Гостищев, лікар В. Т. Красніков, учитель 3. І. Терехов.

Багатьма чудовими трударями пишаються односельчани. За визначні успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва в роки семирічки орденами і меда­лями СРСР нагороджено 15 механізаторів і рільників. Ордена Трудового Червоного Прапора удостоєно ланкову кукурудзовода артілі «Росія» Р. О. Гостищеву, ордена «Знак Пошани» — головного агронома цього ж колгоспу О. П. Тупицю та комбай­нера І. О. Зимницького. Цього ж ордена удостоєно комбайнера П. П. Кізілова з артілі «Батьківщина» та бригадира цього ж господарства І. П. Чаусова.

Вісім тимошівських тваринників відзначено урядовими нагородами за багато­річну сумлінну працю. Понад 10 років працює дояркою в колгоспі «Росія» Р. Д. Самченко — депутат районної Ради депутатів трудящих. Вона надоювала від кожної із закріплених за нею корів по 3500—4000 кг молока; її нагороджено орденом Леніна. Протягом післявоєнних років в артілі «Батьківщина» працює У. М. Пузанова, за цей час вона виростила 727 корів; її удостоєно ордена «Знак Пошани».