Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

На освоєнні цілинних земель у Казахській PCP разом з іншими Михайлівцями працював і механізатор Ф. В. Левченко. За визначні трудові успіхи йому в лютому 1957 року присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Повернувшись до рідного села, Ф. В. Левченко працює бригадиром тракторної бригади колгоспу ім. Мічуріна.

Перетворюючи в життя настанови партії та уряду про впровадження науково обгрунтованих методів ведення сільського господарства, михайлівські хлібороби у 1966—1969 pp. добилися значного підвищення інтенсивності колгоспного вироб­ництва. Так, середня вроятйність зернових з гектара становила тепер 30,5 цнт, у т. ч. по 29—32 цнт озимої пшениці, 28—36 цнт кукурудзи і до 22 цнт соняшнику. Високоприбутковим стало тваринництво. У 1969 році на 100 га угідь було вироблено по 248 цнт молока, 55 цнт м'яса, 65 кг вовни.

З кожним роком міцніла технічна база колгоспів, зростали кадри сільськогоспо­дарського виробництва. В 1969 році в колгоспах працювало 67 спеціалістів сільсько­го господарства та 430 механізаторів. Тут було 215 тракторів, 132 зернові, кукурудзо­збиральні і силосозбиральні комбайни, 400 електромоторів тощо.

У Михайлівці працюють побуткомбінат, завод продтоварів, маслозавод, Між­колгоспбуд, шляхобудівельиа організація, об'єднання «Сільгосптехніки» та інші підприємства, що налічують понад тисячу робітників та інженерно-технічних праців­ників. Загальний обсяг промислової продукції у 1969 році становив 6 млн. карбо­ванців.

На основі піднесення сільськогосподарського і промислового виробництва не­впинно поліпшувався добробут трудящих. У 1969 році середньомісячний заробіток колгоспника становив 97 крб., тваринника — до 150 крб., механізатора — 100— 175 крб. Лише протягом 1959—1969 pp. колгоспники, робітники і службовці за до­помогою артілей і держави капітально відремонтували старі і спорудили 560 нових житлових будинків. Зведено 5 шістнадцятиквартирних, 22 восьмиквартирних кому­нальних яштлових будинків загальною площею понад 7 тис. кв. метрів. Центральна вулиця забудовується багатоповерховими будинками.

Протягом післявоєнних років зникли покручені вулички й хати під солом'я­ними стріхами. Село повністю електрифіковане й радіофіковане; є водогін. Широкі озеленені вулиці забруковані, уздовж них прокладено тротуари. Наприкінці 1965 року Михайлівна стала селищем міського типу.

До 50-річчя Великого Жовтня за рахунок державних капіталовкладень споруджено приміщення районного будинку культури із залом на 450 місць, дитячої біб­ліотеки, дитячого комбінату на 140 місць, два корпуси районної лікарні, побутком­бінат, райунівермаг і 5 магазинів, музичну школу, друкарню. Колгоспи побудували шкільний корпус, відкрили дитячий садок, двоє ясел на 125 місць, два клуби, примі­щення для бібліотеки, фельдшерсько-акушерського пункту тощо.

Населення користується послугами близько 40 промтоварних і продовольчих магазинів та кіосків, 15 різних майстерень місцевого побуткомбінату.

Поліпшилася медична допомога. Тут є лікарняне містечко з поліклінікою та лікарнею на 25 місць, дитяче, невропатологічне, терапевтичне, пологове, травмато­логічне, хірургічне та інфекційне відділення, пункт швидкої допомоги, аптека. На території центральних колгоспних садиб діють 5 медичних пунктів. Медичне обслу­говування забезпечують 33 лікарі і 90 працівників з середньою медичною освітою, з них 3 — відмінники охорони здоров'я.

За Радянської влади докорінно змінилися світогляд, освіта і культура трудящих Михайлівни. Близько 1200 уродженців селища здобули вищу та спеціальну освіту, з них 65 чоловік стали інженерами і техніками, 60 — агрономами, 26 — зоотехні­ками, 170 — учителями, 32 — лікарями тощо. В Михайлівці — 13 загальноосвітніх шкіл, з них 5 середніх, в т. ч. вечірня та заочна школи сільської молоді, восьми­річна і 7 початкових, також семирічна музична школа. Навчання провадять 184 учи­телі, половина їх родом із селища; 11 є відмінниками народної освіти, 7 мають урядові нагороди. Почесного звання заслуженого вчителя школи УРСР удостоєно В. П. Захарову, П. М. Дяченко і Н. К. Левченко.

З 1953 року в Михайлівці працює професійно-технічне училище, створене на базі школи механізації. За час існування воно підготовило понад 12 тис. трактористів, комбайнерів, шоферів та електриків.

В Михайлівці є районний будинок культури, 3 селищні й 2 колгоспні клуби. В кожному — стаціонарні кіноустановки; працюють туртки художньої самодіяль­ності, які ставлять п'єси з класичного репертуару та радянських драматургів, влаш­товують концерти тощо. На сцені будинку культури часто виступають колективи обласного драматичного театру ім. М. О. Щорса, обласної філармонії, а також га­строльні групи з Києва, Москви, Ленінграда та інших міст.

У 1964 році в селищі засновано районний історико-краєзнавчий музей, в якому зібрано близько 4 тис. експонатів.

До послуг трудящих — 26 бібліотек з книжковим фондом понад 145 тис. при­мі ринків. Щороку вони обслуговують близько 7 тис. читачів.

Друге півстоліття Радянської влади михайлівці зустріли новим розгортанням соціалістичного змагання за дострокове завершення завдань п'ятирічного плану. Воші докладають усіх зусиль, щоб добитися нових успіхів у господарському і культурному будівництві.