Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

4 жовтня 1941 року Михайлівку захопили фаши­сти. І одразу ж в сел і почав діяти підпільний райком партії, під керівництвом я кого розповсюджувалися зве­дення Радянського інформбюро, добувалася зброя для боротьби проти окупантів. В умовах терору і переслі­дування підпільників в листопаді 1941 року було за­арештовано і розстріляно. Загинули комуніст Є. М. Артеменко та колишні радянські активісти Д. С. Цапко С. О. Єрмолаш, І. С. Іванников, М. 3. Артеменко, М. М. Сташко та інші.

Багато михайлівців боролися з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни. Ратними подвигами прославили Батьківщину Герої Радянського Союзу льотчиця М. М. Доліна, командир партизанського з'єднання Ф. І. Павловський, командири партизанських загонів Ф. Т. Брусенський, М. Г. Холод; генерал М. IL Лебедев, полковник Г. Ф. Водяха та інші. Сотні з них за мужність і відвагу нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.

27 жовтня 1943 року війська 4-го Українського фронту, зломивши опір ворога на широкому фронті від Дніпра до Азовського моря і переслідуючи його, визволили понад 90 населених пунктів, у т. ч. й Михайлівку. Село було взято частинами 109-ї гвардійської стрілецької дивізії та 92-го 4 винищувально-протитанкового полку ре­зерву Верховного Головнокомандування.

Вже наступного дня після визволення села тут почали працювати радянські і партійні установи. Відступаючи під ударами Червоної Армії, гітлерівці спалили 168 житлових будинків, зруйнували районну лікарню, школи, магазини, кінотеатр, вальцьовий млин і більшість колгоспних будівель. За два роки окупації загарбники зруйнували приміщення МТС, пограбували господарства колгоспів.

Хоч і нечисленні ще, партійні організації очолили патріотичний рух хліборобів та робітників Михайлівни за швидку відбудову МТС, колгоспів, місцевої промисло­вості. До початку весняної сівби 1944 року робітники МТС відремонтували 23 трак­тори, 22 комбайни, причіпний інвентар. План посіву зернових колгоспи перевиконали на 1,7 тис. гектара.

У патріотичний рух за надпланову здачу хліба до фонду Червоної Армії актив­но включилися артілі Михайлівки. Так, колгосп ім. Будьонного того року здав до фонду оборони 8,3 тис. пудів, ім. Карла Маркса — 2,4 тис., «Заможний колгоспник» — 1,9 тис. пудів.

На початку 1947 року в колгоспах, установах і на підприємствах Михайлівки було 20 партійних організацій, які об єднували 187 комуністів. Вони мобілізовували трудівників села на завершення відбудовних робіт. 1950 року економіка артілей досягла довоєнного рівня. Відбулося укрупнення господарств. З 15 невеликих колгос­пів організувалося 6 — «Пам'ять Леніна», ім. Будьонного, ім. Мічуріна, «Червоний партизан», «Перше травня» та ім. Чкалова. Це сприяло поліпшенню організації праці, а отже й збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції, особли­во зерна; пересічно в усіх артілях того року було зібрано по 14—17 цнт з гектара. За високі досягнення у вирощуванні високих урожаїв зернових та олійних культур групу михайлівських механізаторів у 1950 році нагороджено орденами і медалями СРСР. Ордена Леніна удостоено комбайнерів В. М. Куліш а та П. Н. Хорольця. Комбайном С-1 —перший з них намолотив 6,2 тис. цнт, другий — 7,9 тис. цнт. зерна за 25 робочих днів.

У 1955 році Головний комітет ВСГВ нагородив дипломом першого ступеня та преміював легковою і вантажною автомашинами колгосп ім. Мічуріна, де було зі­брано пересічно по 28 цнт зерна з гектара на всій площі посівів; колгосп «Пам'ять Леніна» (25 цнт) одержав диплом другого ступеня.

Досить інтенсивно розвивалося молочне тваринництво. Протягом 1950—1955 рр. па фермах подвоїлося поголів'я корів. Значно збільшилося виробництво молока: у колгоспі «Пам'ять Леніна» на 100 га угідь, наприклад, воно зросло до 163,3 цнт, л колгоспі ім. Мічуріна — до 128,2 центнера. Прибутки артілей у роки другої післявоєнної п'ятирічки зросли більш як удвоє і в 1955 році становили 21,5 млн. крб. Де дало змогу розгорнути капітальне будівництво, збільшити оплату праці колгоспників. Так, лише 1956 року витрати колгоспу «Ленінська правда» (колишній ім. Будьонного) на будівництво об'єктів громадського призначення становили 3 млн. крб., іцо в 10 разів перевищували витрати цієї артілі за всі післявоєнні роки. Того ж року па трудодень у колгоспі «Пам'ять Леніна» видано по 3 кг хліба і 9 крб., в кол­госпі «Ленінська правда» — по 3 кг зерна і 6 крб. грішми.

За визначні успіхи в розвитку колгоспного будівництва групу передовиків сільського господарства нагороджено орденами й медалями. Зокрема, орден Леніна одержали голова колгоспу «Ленінська правда» В. І. Красников і доярка цієї артілі П. С. Голобородько, комбайнер МТС М. Г. Масловець, свинарка колгоспу ім. Мічу­ріна О. Ф. Устабаші.

У 1960 році відбулося дальше укрупнення артілей села. З шести колгоспів Михайлівки та двох сусідніх створено п'ять. За кожним було закріплено пересічно від 5 до 8 тис. га сільськогосподарських угідь.

У роки семирічки колгоспи Михайлівки перетворились на великі багатогалузеві господарства, в яких, крім рільництва, розвинутими галузями були м'ясо-молочне тваринництво, садівни­цтво та городництво. Середня врожайність зернових культур становила 22—26 цнт з га; виробництво мо­лока па 100 га угідь зросло з 215 цнт у 1959 році до 325 цнт у 1965 році. Зросли й грошові прибутки. Кол­госпи спорудили багато тваринницьких ферм за типо­вимиї проектами, ремонтних майстерень тощо.

Піднесенню колгоспного виробництва сприяло розгортання соціалістичного змагання за комуністичне ставлення до праці. У 1965 році в боротьбу за звання колективів комуністичної праці включились артілі «Ленінська правда» та «Пам'ять Леніна», окремі брига­ди, лапки і ферми. Почесне звання колективу комуніс­тичної праці першою виборола тракторна бригада колгоспу «Ленінська правда», що без затрат ручної праці виростила по 51,3 цнт зерна кукурудзи з га на площі 100 га та по 25 цнт з га соняшнику на площі 86 га. Керівникові бригади, комуністові Г. С. Сарбашу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Він був делегатом XXIII з'їзду КПРС та III Всесоюзного з'їзду колгоспників.

Визначних успіхів добилися комплексні бригади колгоспів «Пам'ять Леніна» та ім. Мічуріна, очолю­вані комуністами В. І. Мартиненком та Г. Л. Колоколом. На великих площах рік у рік вони вирощували по 25-30 цнт хліба і до 37 цнт зерна кукурудзи з гектара. Найвищих показників добивалися ланкова T. X. Заставська та тракто­рист І. В. Медведєв, які збирали по 50 і більше цнт кукурудзи з гектара. Всіх їх удостоєно високої нагороди — ордена Леніна.