Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

загинуло близько 300 радян­ських воїнів, похованих у братській могилі в центрі села. На ній встановлено па­м'ятник. Червоні слідопити восьмирічної школи встановили імена 44 воїнів.

Воїни з Терпіння внесли гідний вклад у справу перемоги над ворогом. Багато їх уславилося бойовими подвигами. Серед них Герой Радянського Союзу П. І. Сизов. 21 жовтня 1944 року в бою на річці Німані капітан П. І. Сизов особисто знищив кілька десятків ворожих

Після визволення села терпіннівці приступили до відбудови колгоспів, під­приємств, громадських установ і житла. Головою колгоспу ім.Сталіна став комуніст С. Г. Бесєдін, секретарем партійної організації — С. А. Кушнирьов.

Майже всі польові роботи виконувалися вручну, як тягло використовували та­кож корів. Колгоспники віддавали всі сили, щоб якомога більше допомогти фронтові. До фонду оборони вони здали кілька десятків тисяч карбованців, надіслали фронто­викам багато посилок-подарунків.

Відновила свою діяльніть МТС. Механізатори склали з дета­лей старих тракторів кілька ма­шин, які вийшли на колгоспні лани. Держава надавала артілям кредити, надходила допомога від колгоспів РРФСР, Казахстану та інших республік країни. Завдяки цьому вже 1948 року колгосп ім. Сталіна досяг довоєнного рівня виробництва: тут зібрали по 17 цнт зернових з га на всій площі посіву, в т. ч. по 23,6 цнт ОЗИ­МОЇ пшениці. Ланки О. Жабкіної і П. Беркут виростили по 26— 30,6 цнт озимої пшениці, а ланки Н. Плехової, К. Шеховцової, М. Пасічної — по 28—31 цнт зер­на кукурудзи з гектара. 1950 ро­ку всі колгоспи досягли рівня виробництва 1940 року. Того ж року артілі «П'ятирічка» та ім. Сталіна об'єдналися в одну — ім. Сталіна, а «Новий світ» і «Червоний садовод» — в «Новий світ».

У 1951 році відбулося подальше укрупнення колективних господарств: артілі села об'єдналися в єдиний колгосп ім. Сталіна, що сприяло зростанню сільськогоспо­дарського виробництва. З року в рік ланки ветеранів колгоспного руху P. Т. Буцького та О. І. Погожого одержували пересічно по 70 цнт зерна кукурудзи з га, ланка M. Т. Пузанової — до 250 цнт городніх культур, садова бригада В. І. Куртова — До 55 цнт черешні. Більш ніж подвоїлись врожаї основної технічної культури — соняшнику, що в 1955 році становили близько 20 цнт з гектара.

У січні 1952 року механізаторів Терпіннівської МТС відзначено високими уря­довими нагородами. Ордена Леніна удостоєно комбайнера В. Т. Жданова, який зче­пом двох комбайнів «С-6» за 24 робочі дні зібрав понад тисячу тонн хліба, орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено комбайнера І. Р. Чуприну, який ком­байном «С-6» намолотив 515 тонн зерна.

За роки п'ятої п'ятирічки значно зросло поголів'я худоби. Наприкінці 1955 року артіль мала понад тисячу голів великої рогатої худоби, 1,6 тис. овець тощо. Загаль­ний прибуток артілі збільшився до 6,6 млн. карбованців. У 1956 році колгосп ді­став назву — «Новий світ». Внаслідок поліпшення організації праці та впровадження передової агротехніки, середній урожай озимої пшениці становив 17 цнт з га, зерна кукурудзи по 27,7 цнт, соняшнику — 23,1. Вдвоє збільшилося виробництво молока, м'яса, вовни. Площа плодоносного саду зросла до 360 га. У 1959 році кол­госпи, що входили до Терпіннівської сільської Ради, об'єдналися в один під назвою ім. XXI з'їзду КПРС. За ним закріплено понад 12 тис. га угідь, у т. ч. 8 тис. га орної землі, 833 га фруктового саду. Колгосп і село підключені до державної енерго­системи.

Визначних успіхів добилися колгоспники в 1966 році, першому році потової п'ятирічки. На всій площі посіву артіль зібрала пересічно по 27 цнт зернових з га, в т. ч. по 29,3 — озимої пшениці. У 1969 році, незважаючи на несприятливі погоди і умови, терпіннівці зібрали по 24,3 цнт зернових з га, в т.ч. по 34,2 цнт зерна куку­рудзи. Добре вродив і соняшник.

Славиться Терпіння своїми садами і баштанами. Колгоспний сад розкинувся ця 840 га. Третину саду займає черешня, вишня, абрикос, слива. У 1986—1969 рр. сад дав колгоспові близько 600 тис. крб. прибутку, близько 300 тис. крб. щорічно має колгосп від баштанництва і городництва. Високопродуктивними галузями сіль­ськогосподарського виробництва стали також шовківництво і бджільництво.

Велика увага приділяється розвиткові громадського тваринництва. На початку 1069 року колгосп мав 11 тваринницьких ферм, де утримувалося понад 10 тис. голів худоби.

Невпинне зростання прибутків колгоспу обумовлене великим рівнем механізації трудомістких робіт, яка в рослинництві становить 99,5, а в тваринництві — близько 75 процентів.