Куйбишеве

Обидва колгоспи райцентру мають добру виробничу базу для подальшого збіль­шення виробництва сільськогосподарської продукції: 74 трактори, 25 комбайнів, 36 вантажних автомашин, на яких працює понад 150 механізаторів.

Одночасно з піднесенням колгоспного виробництва в післявоєнний час у Куйбишевому розвивалася й місцева промисловість. З 1966 року на базі промкомбінату почав працювати завод «Електро­прилад», де зайнято понад 300 робітників. У його цехах виготовляються електричні плитки, мета­лева черепиця, меблі. На північчній околиці селища розташований цегельно-черепичний завод потуж­ністю 4 млн. штук цегли на рік, де в 1969 році трудилося 70 робіт­ників. Значним підприємством є Царекостянтинівський щебеневий завод, що з невеличкого кар еру

виріс до великого заводу союзного значення, близько 300 робітників якого видобувають і переробляють поклади граніту. Завод щороку постачає новобудовам і залізницям 200 тис. кубометрів щебеню, Поряд з заводом виросло робітниче селище Трудове. За післявоєнні роки в Куйбшпевому виріс завод продовольчих товарів. Усі виробничі процеси на заводі механі­зовані, а хлібозавод є напівавтоматом, який випускає щороку різних виробів на 2 млн. карбованців. У 1959 році став до ладу Куйбишевський маслозавод. Через десять літ він дав на 4,3 млн. крб. річної продукції. Всього на підприємствах селища в 1969 році трудилося понад 1000 робітників та інженерно-технічних пра­цівників.

У селищі діє 26 первинних партійних організацій, які об'єднують 538 членів і кандидатів у члени КГІРС. Під керівництвом комуністів активно працюють 22 пер­винні комсомольські організації — справжні бойові помічники комуністів у боротьбі за піднесення економіки і культури на всіх ділянках виробництва.

Під безпосереднім керівництвом парторганізацій діють і 38 профспілкових орга­нізацій райцентру, які налічують близько 3 тис. членів. Почесне звання колективів комуністичної праці у Куйбишевому вибороли 17 змін, бригад і ланок, а 190 чоловік завоювали звання ударника комуністичної праці.

З 1957 року. Куйбишеве стало селищем міського типу. За післявоєнні роки тут споруджено тисячу добротних кам'яних індивідуальних будинків, 15 багатоповер­хових комунальних на 134 квартири. Введені до ладу готель та будинок піонерів, новий районний будинок культури, двоповерхове приміщення райкому партії, ши­рокоекранний кінотеатр на 500 місць, універмаг, приміщення виконкому районної Ради депутатів трудящих. Ці та інші новобудови прикрасили районний центр. В ньому з'явилося кілька нових вулиць. В селищі прокладено 15 км водопроводу і 22 км тротуарів. Більшість вулиць покрито бруківкою, а центральні — ім. Ле­ніна і Запорізька заасфальтовані та устатковані електролампами денного світла. Всі вулиці селища електрифіковані й радіофіковані, обсаджені декоративними дере­вами та кущами. В центрі селища, в оточенні зеленої зони, створено штучне озеро з пляжем. До послуг населення — 2 їдальні, майстерні пошиву та ремонту одягу, взуття, ремонту речей домашнього побуту, теле- і радіоательє, райунівермаг, кни­гарня та 18 інших магазинів. У 1969 році жителі селища придбали тут різних това­рів у 2,7 раза більше, ніж десять років тому.

Великі суми асигнуються щороку на розвиток охорони здоров'я трудящих. В селищі виросло лікарняне містечко з 6 корпусами на 215 ліжок. Безплатну медичну допомогу трудящим подають 29 лікарів і 103 чоловіка середнього медперсоналу. Лікарня має 5 автомашин швидкої медичної допомоги. Загальну шану серед людей здобув лікар-хірург, нині — пенсіонер П. М. Євтушенко. За бездоганну багаторічну працю йому присвоєно звання заслуженого лікаря УРСР.

На небачену ступінь піднялася й народна освіта. В селищі діють середня і три початкові школи, в яких 69 вчителів навчають й вихову­ють 1,2 тис. учнів. Працюють також середня вечірня школа робітничої молоді, заочна середня школа та по­чаткова музична, відкрита в 1965 році. Більшість учителів — уроджен­ці селища, 21 з них працюють у шко­лах селища понад чверть віку, 6 — відмінники народної освіти.

За роки Радянської влади сели­ще дало країні 159 учителів, 175 ме­дичних працівників, 122 інженери і техніки, 81 агронома, 43 зоотехніки, 35 ветеринарів, 208 механізаторів сільського господарства, офіцерів Радянської Армії. Уродженцем селища є генерал-майор  П. М іщенко.

У районному будинку культури працюють драматичний і танцювальний гуртки художньої самодіяльності, естрадний і духовий оркестри. Щотижня на сцені будинку кутьтурп відбуваються концерти художньої самодіяльності або вистави. Великої популярності набули в селищі районні свята пісні і танцю, спортивні змагання, в яких беруть участь спортивні колективи колгоспів, підприємств і установ райцентру.

Культурним центром селища є районна бібліотека для дорослих, що налічує 28 тис. книг. Розміщена вона в чудовому новозбудованому будинку з великим світ­лим читальним залом. Колектив працівників бібліотеки систематично проводить літературні диспути, читацькі конференції, вечори, присвячені видатним діячам науки і культури, влаштовує книжкові виставки. Працюють районна бібліотека для дітей та юнацтва, колгоспні бібліотеки, а також бібліотека середньої школи. Популярним серед мешканців селища є районний історико-краєзнавчий музей, відкритий в 1969 році. В кількох просторих залах зібрано понад 10 тисяч цікавих експонатів.

Про зрослі духовні запити трудівників селища свідчить і те, що на 1970 рік вони передплатили понад 8,1 тис. примірників газет і журналів. Видається районна газета, що з березня 1963 року має назву «Прапор комунізму».

Невелике селище Куйбишеве — тисячі таких населених пунктів у нашій країні. Але історія його відбиває всю велич історичного шляху, пройденого радянським народом під проводом партії.




Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від

Куйбишеве