Обидва колгоспи райцентру мають добру виробничу базу для подальшого збільшення виробництва сільськогосподарської продукції: 74 трактори, 25 комбайнів, 36 вантажних автомашин, на яких працює понад 150 механізаторів.
Одночасно з піднесенням колгоспного виробництва в післявоєнний час у Куйбишевому розвивалася й місцева промисловість. З 1966 року на базі промкомбінату почав працювати завод «Електроприлад», де зайнято понад 300 робітників. У його цехах виготовляються електричні плитки, металева черепиця, меблі. На північчній околиці селища розташований цегельно-черепичний завод потужністю 4 млн. штук цегли на рік, де в 1969 році трудилося 70 робітників. Значним підприємством є Царекостянтинівський щебеневий завод, що з невеличкого кар еру
У селищі діє 26 первинних партійних організацій, які об'єднують 538 членів і кандидатів у члени КГІРС. Під керівництвом комуністів активно працюють 22 первинні комсомольські організації — справжні бойові помічники комуністів у боротьбі за піднесення економіки і культури на всіх ділянках виробництва.
Під безпосереднім керівництвом парторганізацій діють і 38 профспілкових організацій райцентру, які налічують близько 3 тис. членів. Почесне звання колективів комуністичної праці у Куйбишевому вибороли 17 змін, бригад і ланок, а 190 чоловік завоювали звання ударника комуністичної праці.
З 1957 року. Куйбишеве стало селищем міського типу. За післявоєнні роки тут споруджено тисячу добротних кам'яних індивідуальних будинків, 15 багатоповерхових комунальних на 134 квартири. Введені до ладу готель та будинок піонерів, новий районний будинок культури, двоповерхове приміщення райкому партії, широкоекранний кінотеатр на 500 місць, універмаг, приміщення виконкому районної Ради депутатів трудящих. Ці та інші новобудови прикрасили районний центр. В ньому з'явилося кілька нових вулиць. В селищі прокладено 15 км водопроводу і 22 км тротуарів. Більшість вулиць покрито бруківкою, а центральні — ім. Леніна і Запорізька заасфальтовані та устатковані електролампами денного світла. Всі вулиці селища електрифіковані й радіофіковані, обсаджені декоративними деревами та кущами. В центрі селища, в оточенні зеленої зони, створено штучне озеро з пляжем. До послуг населення — 2 їдальні, майстерні пошиву та ремонту одягу, взуття, ремонту речей домашнього побуту, теле- і радіоательє, райунівермаг, книгарня та 18 інших магазинів. У 1969 році жителі селища придбали тут різних товарів у 2,7 раза більше, ніж десять років тому.
Великі суми асигнуються щороку на розвиток охорони здоров'я трудящих. В селищі виросло лікарняне містечко з 6 корпусами на 215 ліжок. Безплатну медичну допомогу трудящим подають 29 лікарів і 103 чоловіка середнього медперсоналу. Лікарня має 5 автомашин швидкої медичної допомоги. Загальну шану серед людей здобув лікар-хірург, нині — пенсіонер П. М. Євтушенко. За бездоганну багаторічну працю йому присвоєно звання заслуженого лікаря УРСР.
На небачену ступінь піднялася й народна освіта. В селищі діють середня і три початкові школи, в яких 69 вчителів навчають й виховують 1,2 тис. учнів. Працюють також середня вечірня школа робітничої молоді, заочна середня школа та початкова музична, відкрита в 1965 році. Більшість учителів — уродженці селища, 21 з них працюють у школах селища понад чверть віку, 6 — відмінники народної освіти.
За роки Радянської влади селище дало країні 159 учителів, 175 медичних працівників, 122 інженери і техніки, 81 агронома, 43 зоотехніки, 35 ветеринарів, 208 механізаторів сільського господарства, офіцерів Радянської Армії. Уродженцем селища є генерал-майор П. М іщенко.
У районному будинку культури працюють драматичний і танцювальний гуртки художньої самодіяльності, естрадний і духовий оркестри. Щотижня на сцені будинку кутьтурп відбуваються концерти художньої самодіяльності або вистави. Великої популярності набули в селищі районні свята пісні і танцю, спортивні змагання, в яких беруть участь спортивні колективи колгоспів, підприємств і установ райцентру.
Культурним центром селища є районна бібліотека для дорослих, що налічує 28 тис. книг. Розміщена вона в чудовому новозбудованому будинку з великим світлим читальним залом. Колектив працівників бібліотеки систематично проводить літературні диспути, читацькі конференції, вечори, присвячені видатним діячам науки і культури, влаштовує книжкові виставки. Працюють районна бібліотека для дітей та юнацтва, колгоспні бібліотеки, а також бібліотека середньої школи. Популярним серед мешканців селища є районний історико-краєзнавчий музей, відкритий в 1969 році. В кількох просторих залах зібрано понад 10 тисяч цікавих експонатів.
Про зрослі духовні запити трудівників селища свідчить і те, що на 1970 рік вони передплатили понад 8,1 тис. примірників газет і журналів. Видається районна газета, що з березня 1963 року має назву «Прапор комунізму».
Невелике селище Куйбишеве — тисячі таких населених пунктів у нашій країні. Але історія його відбиває всю велич історичного шляху, пройденого радянським народом під проводом партії.