Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Куйбишевці пишаються подвигами своїх земляків, які зробили гідний внесок у здобуття перемоги над фашистами. В одному з боїв при визволенні Житомирщини 5 січня 1944 року командир танка молодший лейтенант І. П. Голуб повів свою машину на артилерійську батарею і розчавив її. За один день його екіпаж знищив 2 німецькі танки, 8 гармат, 3 кулемети і понад 50 німецьких солдатів та офіцерів. За цей подвиг І. П. Голубу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Батьки І. П. Голуба живуть на вулиці, що носить ім'я сина.

Понад 250 куйбишевців за бойові заслуги нагороджено орденами й медалями. Проте не всі повернулися з перемогою додому, 448 односельчан загинуло в боях за Вітчизну.

Під час «господарювання» в селі гітлерівці завдали Куйбишевому великих збит­ків. Вони спалили 40 проц. житлових будинків, зруйнували паровий млин, олійни­цю, громадські будівлі, вирубали колгоспні сади, виноградники. Загальні збитки, завдані загарбниками селу та господарствам колгоспів, становили 50,5 млн. карбо­ванців.

У перші ж дні після визволення було відновлено діяльність райкому партії, виконкому районної Ради депутатів трудящих та інших громадських організацій і радянських установ. Відновили роботу колгоспи, МТС, школи, магазини, лікарня тощо. Колгоспники зносили на колгоспні подвір'я зерно, плуги, борони, упряж тощо. Землю копали лопатами, орали коровами, засівали вручну. У проведенні осінньої, а потім і весняної посівної кампаній брали участь усі, хто міг працювати: жінки, старики, діти. В МТС відремонтували 6 давно списаних за непридатністю чи виведе­них з ладу тракторів, а повесні вивели їх на поля. Колгоспи райцентру засіяли по­ловину довоєнних посівних площ. Наприкінці жовтня 1944 року червона валка кол­госпників райцентру вивезла на станцію Царекостянтинівка до фонду оборони понад 6 тис. пудів хліба. Того ж року із східних районів країни колгоспи Куйбишевого одержали понад 400 голів великої рогатої худоби, десятки кубометрів лісу та іншого будівельного матеріалу. Сільська Рада організувала ремонт будинків червоноармійських сімей та допомогу їм хлібом і паливом.

По війні до села повернулося 160 демобілізованих воїнів. Серед них було чимало механізаторів, спеціалістів сільського господарства, кваліфікованих робітників. Завдяки цьому справи в колгоспах, а на підприємствах райцентру пішли на краще.

МТС, яка наприкінці 1948 року мала вже 130 тракторів, не тільки зорала запу­щені, зарослі бур'янами в роки окупації землі, але й розширила посівні площі. На­ступного року колгоспи освоїли всі орні землі, виробництво зернових загалом досягло довоєнного рівня, а по деяких культурах і перевищило його.

В 1950 році відбулося укрупнення колгоспів, у райцентрі стало дві сільгоспарті­лі — ім. Леніна та ім. Калініна.

Протягом наступних років у півтора-два рази зросла врожайність зернових і технічних культур. 1958 року вона була найвищою за післявоєнні роки і становила пересічно 22 цнт з га, зокрема озимої пшениці — 27 цнт. Загальні прибутки артілей за ці роки збільшилися у 8 разів і становили 9,6 млн. карбованців. За успіхи у сіль­ськогосподарському виробництві 1958 року 3-х чоловік нагородили орденом «Знак Пошани». 1963 року окремі колгоспи перейменували. З того часу в селищі 2 артілі — «Україна» і «Таврія», за якими закріплено понад 13 тис. га землі.

Загальновідомі недоліки в керівництві сільським господарством дещо загальму­вали його розвиток і в колгоспах Куйбишевого. Протягом семирічки (1959—1965 рр.) пересічна врожайність зернових в обох господарствах становила 18,4 цнт з га. Не набагато зросло й виробництво тваринницької продукції. На 100 га угідь було ви­роблено по 194 цнт молока і 32,5 цнт м'яса.

Рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК, XXIII з'їзду КПРС і XXIII з'їзду КП України розв'язали творчу ініціативу колгоспників, дали змогу краще плану­вати виробництво, підвищити агрокультуру рільництва, впровадити прогресивнішу систему морального та матеріального заохочення трудівників. Це одразу позначи­лося на збільшенні врожайності зернових і технічних культур та піднесенні продук­тивності тваринництва. На протязі чотирьох років поточної п'ятирічки обидва кол­госпи збирали пересічно по 24 цнт зернових. Досягнуто чималих успіхів і у вироб­ництві тваринницької продукції. В артілі «Таврія», яка спеціалізується на вироб­ництві свинини, на 100 га угідь 1969 року було вироблено по 109 цнт м'яса.

В обох артілях добре плодоносять фруктові сади, які розкинулись на площі 455 га. Особливо високі прибутки від саду має колгосп «Україна». В 1969 році від продажу фруктів у колгоспну касу надійшло 150 тис. карбованців. Артіль закінчує будівництво консервного заводу потужністю 3 млн. умовних банок на рік.

Збільшення прибутків (2,9 млн. крб.) дало змогу спорудити нові механізовані корівники, свинарники, добре обладнаний свиновідгодівельний пункт на 6 тис. го­лів— справжню фабрику м'яса, а також інші виробничі приміщення — ремонтні майстерні, гаражі тощо.

Зміцнення колгоспної економіки забезпечило постійне зростання добробуту трудівників селища. 1969 року середньомісячний заробіток колгоспників артілі «Тав­рія» становив 92, а колгоспу «Україна» — 103 крб. Заробітки механізаторів і тва­ринників на 15 проц. вищі.

У 1969 році в обох артілях трудилися 120 комуністів, 70 проц. яких працювали на вирішальних ділянках колгоспного виробництва. Завдяки широко розгорнутому партійними організаціями соціалістичному змаганню виросло багато чудових май­стрів сільськогосподарського виробництва. Трудящим області добре відоме ім'я знат­ного кукурудзовода з колгоспу «Україна» ланкової М. 3. Володової. Керована нею ланка однією з перших у районі виборола звання колективу комуністичної праці. На протязі багатьох років ланка вирощує понад 50 цнт зерна кукурудзи з га на 50-гектарній площі. В 1966 році М. 3. Володова удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці. Вона була депутатом Верховної Ради СРСР, делегатом XXII з'їзду КПРС. Орденом Леніна нагороджено ланкового механізованої ланки цього ж колгоспу Б. Л. Горбаня (він — делегат Третього Всесоюзного з'їзду колгоспників), агронома колгоспу «Таврія» Д. Г. Брайцару; орденом Трудового Червоного Прапора — трак­ториста колгоспу «Україна» І. Ю. Вітра, ланкову колгоспу «Таврія» К. Ф. Старикову й комбайнера М. А. Лавріненка, а також; секретаря парторганізації цієї артілі Г. Є. Батечка.