Велика Знам'янка
У сільському сквері височить гранітний монумент. На ньому викарбувано імена героїв-підпільників, які віддали своє життя в боротьбі проти фашистських загарбників.
6 лютого 1944 року частини 243-ї дивізії 3-ї гвардійської армії 4-го Українського фронту визволили Велику Знам'янку від фашистських окупантів. Під час визволення села загинуло 39 бійців і офіцерів Червоної Армії; вони поховані в трьох братських могилах, на яких жителі
Багато жителів Великої Знам'янки проявили велику мужність і героїзм у боях з фашизмом на фронтах Великої Вітчизняної війни. 265 чоловік за бойові подвиги удостоєні урядових нагород, а І. І. Бувіну, К. Є. Ковалю і Г. Є. Ткачову присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Старший лейтенант, член КПРС І. І. Бувін у роки Великої Вітчизняної війни командував артилерійською батареєю. 23 квітня 1944 року його підрозділ разом із взводом протитанкових рушниць на Варшавському напрямі знищив багато техніки ворога, понад 800 солдатів і офіцерів, відбив вісім контратак. За мужність і відвагу, проявлені в цьому бою, його удостоєно високого звання Героя Радянського Союзу.
К. Є. Коваль 6 листопада 1944 року у числі перших радянських бійців форсував ріку Тису і в бою за плацдарм на протилежному березі проявив виняткову мужність і відвагу. Після поранення він і далі вів бій і знищив понад 20 гітлерівських солдатів і офіцерів. У тому ж бою відважний воїн загинув. Звання Героя йому присвоєно посмертно.
Г. Є. Ткачов, закінчивши перед війною авіаційне училище, в роки Великої Вітчизняної війни здійснив 263 бойові вильоти, в т. ч. 124 — у глибокий ворожий тил. За відвагу, високу бойову майстерність Г. Є. Ткачову присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Ще за Дніпром гриміли гармати, точилися повітряні бої, а жителі Великої Знам'янки почали відбудовувати зруйноване війною господарство. Повесні 1944 року першим привів свою корову і запріг у плуга 76-річний Т. Ф. Топорков. Його приклад наслідували інші. Посівне зерно в поле носили на плечах клунками. Всі свої сили колгоспники спрямували на те, щоб підняти колгоспне господарство, допомогти воїнам швидше розгромити ворога. Жінки збирали для бійців теплі речі, а також кошти на будівництво літаків і танків.
До 1945 року у Великій Знам'янці відновили роботу всі колгоспи, за кожним з яких було закріплено по 1000—1500 га землі. Велику допомогу дістали колгоспи від держави та братніх республік: сюди прибували худоба, техніка, надходив ліс.
Після закінчення війни повернулися додому воїни Радянської Армії. Фронт відбудовних робіт ширився. Але в колгоспах гостро відчувалася нестача техніки.
Кам'янська МТС могла виділити тільки одну тракторну бригаду на 3—4 колгоспи Механізатори не завжди мали змогу своєчасно виконати величезний обсяг польових робіт. Тому 1945 року колгоспники обробили тільки дещо більше 60 про ід. посівних площ, а врожайність зернових становила 6—7 цнт з гектара. На кінець року в колгоспах було вже 226 робочих коней та 80 волів, 623 голови великої рогатої худоби.
В роки перщої післявоєнної п'ятирічки колгоспи села набагато зміцніли, а згодом досягли довоєнного рівня виробництва. В більшості з них працювали партійні організації, які очолили соціалістичне змагання за дострокове відродження економіки артілей. В ті роки артілі збирали пересічно 12 цнт зернових з га, а на парах — до 16 і більше центнерів. Значно зросло поголів'я худоби. Загальні прибутки артілей досягли 2,6 млн. карбованців.
Самовідданою працею відзначилися сотні колгоспників і механізаторів, серед них А. М. Гончаров, Т. Т. Павлова, Т. І. Полякова, К. Т. Альошин та інші.
1950 року на базі артілей села утворилося три укрупнені колгоспи — «Друга п'ятирічка», ім. Будьонного та ім. Сталіна. У 1953 році у Великій Знам'янці почала працювати МТС. Завдяки значному підвищенню культури землеробства, самовідданій праці трудівників села в роки другої повоєнної п'ятирічки зросли врожаї, підвищилась продуктивність тваринництва. В останньому році п'ятирічки врожайність зернових становила 18,5 цнт. Значні площі відводились під соняшник, який дав пересічно 11 цнт з гектара. Збільшилось у 1,5—2 рази поголів'я худоби, особливо корів, яких стало близько 800. Загальні прибутки колгоспів майже потроїлись, а неподільні фонди становили 9,1 млн. карбованців. Колгоспи дістали змогу розгорнути будівництво громадських приміщень, шкіл, магазинів, житлових будинків.
У 1957 році на базі колгоспів створено великий радгосп «Знам'янський». Основним напрямом господарства стало виробництво зерна, овочів і продуктів тваринництва. Вже 1958 року середня врожайність зернових досягла тут 20 цнт, а поголів'я худоби, особливо корів, свиней, овець, зросло в 1,5—2 раза. Значно підвищилась продуктивність тваринництва. На кожні 100 га угідь було вироблено по 66,7 цнт м'яса, 182 цнт молока тощо. 1962 року з радгоспу виділилась птахофабрика «Лиманна», що спеціалізується на розведенні качок.
