Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Як тільки почалась перша світова імперіалістична війна, майже половину працездатного чоловічого населення мобілізували до армії. Нестача робочих рук призвела насамперед до значного скорочення посівних площ і занепаду селянських господарств.

Наприкінці лютого 1917 року селяни дізнались про повалення царизму. Вони знищили погруддя царя Миколи II, встановлене на ярмарковому

У листопаді 1918 року окупанти залишили село. Вийшов з підпілля і відновив роботу волосний ревком. Головою його став селянин с. Олексіївки червоноармієць П. Тригубов. Ревком створив збройний загін, на чолі якого став місцевий селянин Щ. Т. Плешивенко. 12 березня 1919 року обрано Великознам'янську Раду робітничих і селянських депутатів у складі ЗО чоловік.

До виконкому увійшло 9 депутатів. При Раді розгорнули діяльність відділи: управління, фінансовий, продовольства та земельний. Волревком I сільрада, керуючись ленінським Декретом про землю, повернулися до вирішення земельного питання, а весною сільська біднота, органі­зувавши супрягу, провела сівбу на одержаних наділах.

На початку липня 1919 року Велику Знам'янку захопили денікінці. Ревком і члени сільвиконкому пішли в підпілля. Переховуючись у плавнях, вони через зв'язкового Я. М. Персидського та інших підтримували зв'язок з селом. Коли дені­кінці оголосили мобілізацію населення до білої армії, то ревком допоміг більшості молодих селян утекти в плавні. Білогвардійська контррозвідка схопила підпіль­ників Я. Синюкова та М. Слободіну і по-звірячому закатувала їх. Дружину голови волревкому В. П. Тригубова розстріляли.

7 січня 1920 року частини 46-ї стрілецької дивізії 14-ї армії визволили село від денікінців. Вийшов з підпілля ревком. Активну роботу в ревкомі проводив заступ­ник голови матрос односельчанин О. І. Богочаров, у минулому засуджений цар­ськими сатрапами до страти за більшовицьку пропаганду на флоті. Волревком орга­нізував допомогу сім'ям червоноармійців, провадив заготівлю продовольства для Червоної Армії. Наприкінці травня він створив комітет незаможних селян, яким керував наймит Ф. К. Приткін. КНС приступив до розподілу землі, реквізовував лишки хліба у куркулів, організував виконання продрозверстки.

Але на початку липня 1920 року село захопили врангелівці. Увесь склад волревкому, а також багато селянської молоді влилося в один з полків 15-ї стрілецької Інзенської дивізії Червоної Армії, яка пізніше брала участь у штурмі Перекопу. Врангелівці грабували селян, били їх різками і шомполами.

28 жовтня 1920 року частини 2-ї кавалерійської дивізії 2-ї Кінної армії та 46-ї стрілецької дивізії з участю партизанів, які діяли в плавнях, назавжди визволили село від білогвардійців. 30 жовтня того ж року відновив роботу волосний ревком, головою якого став О. І. Богочаров. Волревком взяв діяльну участь у розміщенні в селі армійських госпіталів. Селянські обози підвозили фронтовим частинам про­довольство, фураж і боєприпаси. Відновив діяльність і волосний комнезам, який активно допомагав у виконанні продрозверстки та організації продовольчої допо­моги Червоній Армії. Ревком ужив заходів до забезпечення всіх 8 шкіл паливом, і в них розпочали навчання.

У грудні 1920 року у Великій Знам'янці створено партійний осередок, очоле­ний Д. Я. Зайцевим. Нечисленна спочатку група комуністів стала ініціатором ба­гатьох починань: заготівлі хліба, допомоги бідноті, ліквідації неписьменності тощо. Активними помічниками комуністів стали комсомольці, об'єднані в комсомольський осередок, створений у січні 1921 року. Секретарем, осередку був С. Уваров. Комсо­мольці відкрили народний будинок, у якому члени драмгуртка ставили вистави. Наприкінці січня 1921 року в селі відбулися вибори до волосної і сільської Рад селянських депутатів. їх очолили В. П. Тригубов і С. Хітайлов (у лютому того ж року він загинув від рук махновських бандитів). Значну організаторську роботу провадили відділи волвиконкому; земельний (завідуючий С. М. Бєлов), військо­вий (Р. Г. Боренко), народної освіти (Г. В. Негусторов) та інші. Земельний відділ волвиконкому та комнезам розподілили землю з розрахунку понад 1 десятину на кожного члена сім'ї.

Селянські господарства Великої Знам'янки, розорені довготривалою громадян­ською війною, ледве животіли. Не вистачало тягла, реманенту, посівного матеріалу. З представників партосередку, волосного та сільського виконкомів Рад і волкомнезаму створено волосний посівний комітет. Він організовував супряги бідноти, виявляв схований куркулями хліб, розподіляв державні позички посівного мате­ріалу. Тільки від повітового посівному великознам'янці одержали 2400 пудів пше­ниці , ячменю, кукурудзи, проса та вівса. Завдяки цьому при допомозі червоноармійських частин, майже вся орна земля була засіяна.