Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

енергійним діям загону та червоноармійських частин 30-ї Іркутської дивізії бандитські зграї восени 1921 року були розгромлені.

Партосередок, сільрада, КНС проводили велику виховну роботу серед селян. З їх ініціативи восени 1921 року на відібраних у куркулів землях організовано ко­муну під назвою «Шлях до світлого майбутнього». Згодом комуна одержала від дер­жави перший трактор «Фордзон».

Господарські успіхи комуни сприяли виникненню нових колективних госпо­дарств. У вересні 1922 року в селі організувались колгоспи: «Новий світ», «Своя праця» та «Об'єднана праця». В них налічувалося 170 чоловік працездатних, було 545 десятин орної землі, 39 робочих коней.

На початку січня 1923 року село відвідав голова ВУЦВКу Г. І. Петровський. Він побував у комуні, колгоспах, ознайомився з життям села. На загальних зборах селян Григорій Іванович виступив з доповіддю про міжнародне і внутрішнє стано­вище країни Рад, роз'яснив політику уряду щодо селянства, відповів на численні питання трудящих.

В той час партосередок села об'єднував 11 комуністів, комсомольська органі­зація налічувала 32 чоловіка. Партійна організація всіляко сприяла піднесенню економіки бідняцьких і середняцьких господарств. Через створені в селі коопера­тивні споживче та кредитне товариства сільській бідноті надавалися значні позички. У 1926 році господарство села досягло довоєнного рівня виробництва. Наприкінці відбудовного періоду тут було 3839 дворів, проживало 17,4 тис. чоловік. Діяли

державні та кооперативні механічні млини, майстерня для ремонту сільськогос­подарського Інвентаря, а також приватні підприємства: олійниця, 28 крупорушок. 10 кузень, 5 бондарень тощо.

У тяжких умовах створювалася нова система охорони здоров'я трудящих. У 1920—1922 рр. у селі часто спалахували епідемії тифу, віспи, дизентерії. На початку 1921 року тут відкрили амбулаторію та лікарню, де працювали лікар і

фельдшери. Ці працівники виявляли справжній героїзм, рятуючи людей від смерті. їм допомагали комсомольці й активісти жіночої ради, що подбали про від­криття в селі аптеки та фельдшерського пункту.

В роки відбудовного періоду зроблено перші кроки і в галузі народної освіти та культурного будівництва. У 1921 році в селі працювало 6 трудових початкових шкіл, які охоплювали третину дітей шкільного віку. Тоді ж на базі однієї з цих шкіл створено сільськогосподарську профшколу. Поступово шкільна мережа роз­ширювалась. У 1926/27 навчальному році тут працювало кілька початкових та се­мирічна школи. Активісти організували кілька гуртків лікнепу.

Велику популярність здобув відкритий комсомольцями сільбуд, де читались лекції, відбувались вистави, влаштовувались атеїстичні вечори-диспути, випуска­лись стінгазети тощо. При сільбуді працювала бібліотека.

У 1927 році партійна організація посилила пропаганду колективних форм гос­подарювання. Комуністи й комсомольці знайомили селян з досягненнями комуни та перших колгоспів, роз'яснювали політику партії щодо селянства. Сюди часто приїздили робітничі делегації з Мелітополя та Запоріжжя. Вони допомогли селя­нам організувати ремонтні майстерні та перші в селі ТСОЗи «Шлях до соціалізму» і «Об' єднана праця».

У 1929 році почався масовий вступ селян до колгоспів. Через рік у Великій Знам'янці їх було 12 — «День праці», «Друга п'ятирічка», «День урожаю», ім. Карла Маркса, «Червоний Жовтень», ім. Будьонного, «Червона праця» та інші. Цінну іні­ціативу виявили педагоги великознам' янської агротехшколи, які організували збирання коштів на придбання трактора. Вони запропонували передати його тому селу волості, що першим закінчить суцільну колективізацію.

Куркулі чинили запеклий опір колгоспному рухові. У 1931 році вони висту­пали особливо активно: намагалися саботувати хлібоздачу, провадили антирадянську агітацію, погрожували активістам тощо. Сільський актив, очолюваний кому­ністами, дав рішучу відсіч діям воро'га. За рішенням загальних зборів колгоспни­ків, найбільш злісних, ворожо настроєних глитаїв, було розкуркулено і вислано за межі республіки.

Артілі поступово міцніли; у становленні економіки та організаційному їх зміц­ненні велику роль відіграла Кам'янська МТС та її політвідділ. У колгоспах Вели­кої Знам'янки працювали десятки тракторів, комбайнів та іншої техніки. МТС го­тувала місцеві кадри механізаторів, рільників, тваринників. Політвідділ допомагав партійній організації села провадити масово-політичну роботу. У 1936—1940 рр. у колгоспах широко розгорнулося соціалістичне змагання за високі виробничі показники, за право участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. Врожай­ність зернових у колгоспах Великої Знам' янки в ті роки зросла до 16—20 цнт з га на всіх площах посіву.