одержали на трудодень по 6 кг хліба і по 4 крб. 55 коп. грішми. Члени артілі П. Курносова, Г. Соловйов і багато інших мали за рік по 2—3 тонни хліба та по 1,5—2 тис. крб. грішми. В артілі «Друга п'ятирічка» того ж року видано на трудодень по 3,8 кг хліба та по 6 крб. 44 коп. грішми.
Колгоспи «Червона праця» та «Друга п'ятирічка», окремі бригади і ланки, стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки
Змінився зовнішній вигляд Великої Знам'янки. Тут з'явилися нові кам'яні будинки під черепицею та залізом, загрейдеровані та обсаджені декоративними і фруктовими деревами вулиці, відкрилося три крамниці, кілька кіосків тощо. В селі діяли лікарня на 15 ліжок, амбулаторія, аптека, два медичні пункти, де працювали лікар, п'ять чоловік середнього медичного персоналу.
Великі зміни сталися в культурному житті села. До 1938 року тут ліквідовано неписьменність серед дорослого населення. У 1940/41 навчальному році в селі працювали середня, п'ять семирічних і три початкові школи, де навчались усі діти шкільного віку. У трьох бібліотеках налічувалось близько 5 тис. книжок, діяло три клуби. Сільські аматори сцени, крім творів українських драматургів, ставили п'єси «Діти сонця» та «На дні» М. Горького, «Любов Ярова» К. Треньова та інші. Працював самодіяльний струнний оркестр, щотижня демонструвались кінофільми. Майже кожна сім'я передплачувала газети й журнали. Випускалися стінні газети. Так, колгоспи «Червона праця» та ім. Будьонного випускали гарно оформлену стінну газету «Стахановець». Вона мала 59 постійних кореспондентів і широко висвітлювала колгоспне життя. Газета була затверджена учасником ВСГВ.
Нове життя породжувало нові звичаї та обряди. Широко відзначались революційні свята, вшановувались передовики і переможці змагання, влаштовувались урочисті проводи до Червоної Армії. По-новому селяни справляли весілля.
Після віроломного нападу гітлерівської Німеччини на Радянську країну переважна більшість чоловіків призовного віку стала до лав Червоної Армії. Самовіддано, під гаслом «Все для фронту, все для перемоги!» працювали колгоспники — жінки, літні люди, підлітки на збиранні врожаю 1941 року. З наближенням фронту проведено евакуацію на схід частини населення, колгоспного майна і техніки.
18 вересня 1941 року гітлерівці окупували Велику Знам'янку. Невдовзі на ОКОЛИЦЯХ села фашисти розстріляли 70 активістів. Та, незважаючи на масові
вбивства і репресії проти місцевого населення, воно всіляко чинило опір ворогові: тут активно діяли партизанський загін, диверсійна та підпільна групи.
У травневу ніч 1942 року над плавнями було скинуто червоноармійський десант. Через кілька днів у селі з'явився незнайомий юнак, якого відразу ж схопили поліцаї. Після допиту і знущань у жандармерії хлопця відпустили. Це був комсомолець Н. К. Тараскін. Незабаром він почав працювати сторожем на баштані. Назвався Д. І. Махіним. Разом з іншими товаришами він створив у Великій Знам'янці Добровільну організацію патріотів — «ДОП», до якої входили Д. Д. Козлова, комсомолки П. П. Печуріна, Г. К. Стрельцова, вчителька Л. Н. Бєлова, коваль С. І. Беров, 3. Д. Приданцева, К. А. Тяжлова, Г. Я. Галунець, О. Г. Маслова та інші — всього понад 40 чоловік. Патріоти розповсюджували антифашистські листівки, перешко- джали вивезенню молоді до Німеччини. Чотири місяці підпільники героїчно боролися проти окупантів. Але внаслідок недостатньої конспірації група була розкрита. Десять її членів, у т. ч. і керівників, фашисти розстріляли 7 січня 1943 року.
З березня 1942 року однією з партизанських груп у Великій Знам'янці керував комуніст К. І. Баранов, колишній викладач Бердянського учительського інституту. До його групи входили Г. П. Кузовлєв, Ф. В. Кружнов, М. І. Федорченко, П. П. Федорченко, Н. М. Власенко, О. І. Ясницький, А. І. Точиліна та інші — всього ЗО чоловік. Партизани знищили 33 фашисти, 11 ворожих автомашин, танк. Вони всіляко перешкоджали окупантам вивозити молодь до Німеччини.
Восени 1943 року в знам'янських плавнях висадилась парашутна диверсійна група в складі В. Лапіна, М. Бєдарєва, М. О. Сухова та О. А. Фільчагіна, яка влилася до партизанського загону К. І. Баранова. Під час однієї з облав М. Бєдарєв і В. Лапін загинули. Напередодні визволення села гітлерівці схопили і розстріляли командира групи К. І. Баранова. Велику допомогу партизанам та селянам подавали лікар М. М. Молодико та працівниця аптеки Є. О. Шерстюк. Тим, кому загрожувала відправка до Німеччини, вони видавали фіктивні довідки про хворобу, робили щеплення, які штучно викликали захворювання.
Відступаючи під натиском Червоної Армії, окупанти пограбували колгоспне майно, спалили виробничі та службові приміщення, три школи, аптеку, 6 житлових будинків. Збитки, заподіяні лише колгоспам села, становили 73,5 млн. карбованців.