Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

У колгоспах не залишилося ні техніки, ні худоби. У надзвичайно тяжких умо­вах 1944 року люди освоїли третину довоєнних посівних площ. У середньому в усіх восьми колгоспах було зібрано по 9 цнт зернових, а в «Більшовику», ім. Петровського, «Нове життя», ім. Тельмана — по 11 — 15 цнт. Того року дніпровці здали державі понад 20 тис. цнт хліба. Кілька тисяч пудів власного зерна внесли селяни у фонд оборони країни. Жінки зібрали й відправили на фронт сотні посилок з сухо­фруктами, теплими речами, придбали облігації воєнної позики.

До кінця 1944 року артілі Дніпровки одержали від колгоспів РРФСР, зокрема Омської області, а також республік Середньої Азії значну

З переможним завершенням Великої Вітчизняної війни до села повернулися фронтовики. Вони сіли за кермо трактора, штурвал комбайна, очолили артілі, брига­ди, ферми поповнили колгоспні партійні та комсомольські організації. Зводилися нові виробничі приміщення, тваринницькі ферми, хати колгоспників. 1945 року кол­госпи освоїли половину довоєнних посівних площ; подвоїлося поголів'я великої рогатої худоби, а корів і овець — зросло більш як утроє. Прибутки артілей пере­вищили 1,6 млн. карбованців.

В роки війни 75 жінок і підлітків Дніпровки нагороджено медалями «За доблес­ну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

В роки першої післявоєнної п' ятирічки колгоспи Дніпровки значно зміцніли. Середня врожайність зернових зросла пересічно на 3—4 цнт з га, поголів'я худоби — вдвоє. З метою поліпшення структури посівних площ, кращого використання за­собів виробництва і кадрів, у серпні 1950 року вісім дніпровських артілей об' єднались у дві. 1952 року врожайність озимої пшениці на їх ланах досягла 17—20 цнт, а в бри­гаді А. М. Сидельникова з 2022 га зібрано по 23,2 цнт. Ще вищого урожаю добилася бригада Н. Г. Юхименка — вона одержала на круг по 31 цнт з га на площі 229 га. Значно зросло поголів'я худоби. Прибутки артілей наприкінці 1955 року перевищили 6,5 млн. карбованців. За визначні успіхи у розвитку колгоспного виробництва обидві артілі того року стали учасниками ВДНГ СРСР.

У серпні 1955 року стала до ладу Іванівська державна зрошувальна система Кам' янського поду, що дало змогу зросити понад 150 га земель.

У квітні 1956 року на базі двох артілей Дніпровки та колгоспу ім. Кірова села Нововодяного утворено радгосп «Дніпровський». Це — багатогалузеве господарство з розвинутим рільництвом, тваринництвом, птахівництвом, садівництвом та город­ництвом, має 18 210 га угідь, у т. ч. 14 тис. орної землі; 5 тис. га зрошувалося.

Боротьбу за піднесення економіки радгоспу очолила парторганізація, яка в 1958 році налічувала 180 чоловік. Комуністи працювали на вирішальних ділянках виробництва: у тваринництві — 78, овочівництві — 37, механізаторами — 37, решта у рільництві та на інших роботах. Партком дбав про механізацію ферм, скоро­чення строків польових робіт. Велика увага приділялася впровадженню у ви­робництво досвіду передовиків.

У 1958 році колектив радгоспу зібрав по 21,6 цнт зернових з га, в т. ч. по 21,7 цнт озимої пшениці. На сто гектарів угідь вироблено по 181 цнт молока, 52,8 цнт ш яса та по 14 тис. яєць на 100 га зерно­вих. Прибуток господарства перевищив 1 млн. карбованців. За визначні досяг­нення у виробництві сільськогосподар­ських продуктів удостоєно ордена Леніна директора радгоспу О. О. Колесникова. Орденами Радянського Союзу нагород­жені свинарка Є. Й. Гринцова, робітник Ф. С. Журба та бригадир птахоферми О. В. Клець.

З метою підвищення ефективності виробництва протягом 1960—1962 рр. ча­стину угідь радгоспу «Дніпровський» передано іншим господарствам. Основним на­прямом «Дніпровського» стало виробництво молока, м'яса, овочів та зерна. За ним закріплено 6051 га угідь, у т. ч. 4716 — орної землі. Державна зрошувальна система забезпечує полив 3260 га землі. Це дає змогу вирощувати високі врожаї сільськогос­подарських культур. У 1965 році господарство зібрало по 29,4 цнт зернових з гек­тара на всій площі посіву. Значно зросла продуктивність тваринництва. На 100 га угідь того року вироблено по 545 цнт молока та 51 цнт м'яса.

Визначних виробничих успіхів добилися робітники радгоспу за чотири роки по­точної п'ятирічки. Середній врожай зернових становив 33,5 цнт з га, озимої пшениці на зрошуваних землях — 45—48 цнт. Врожаї кукурудзи були ще вищі. Площа саду збільшилася до 300 га. Дві третини поливних земель щороку відводиться під кормові культури, оскільки в роки поточної п'ятирічки дальшого розвитку набуло громадське тваринництво. Наприкінці 1969 року тільки великої рогатої худоби налічувалося 3,5 тис. голів.

Під керівництвом парткому та 6 первинних парторганізацій успішно працює комсомольська організація, яка налічує 65 юнаків і дівчат. У радгоспі — 50 спеціа­лістів сільського господарства, третина яких має вищу спеціальну освіту. Всі ви­робничі процеси в рільництві механізовано, у тваринництві рівень механізації ста­новить 75 процентів.