Дніпровка

письменник і герой народно-революційної війни проти фашизму в Іспанії Мате Залка. Його нагородили орденом Червоного Прапора.

1 листопада 1920 року на сільській сходці обрали волревком, а на початку груд­ня — волосний комітет незаможних селян; на чолі КНС став комуніст Т. С. Перемишлєв. Тоді ж відновив діяльність партосередок, секретарем якого обрали А. Бикова (пізніше — К. А. Усачова). Наприкінці грудня з ініціативи комуністів організувався комсомольський осередок, секретарем якого був В. Д. Давидченко. З початку 1921

ро­ку на сході створено сільський комітет незаможних селян. Під керівництвом парт­осередку актив села підготував і провів наприкінці січня того ж року вибори до сіль­ської та волосної Рад селянських депутатів. Виконком волосної Ради очолив колиш­ній голова волревкому С. Л. Іванісов.

Партосередок, органи Радянської влади та КНС спрямували свою діяльність на організацію продовольчої допомоги Червоній Армії, трудящим голодуючих ро­бітничих центрів країни, сім'ям червоноармійців. З комуністів, членів КНС та ком­сомольців створили загін самооборони у складі 50 чоловік, який допомагав червоно- армійським частинам у боротьбі з бандитськими зграями.

У січні 1921 року при волземвідділі створено земельну комісію, яка взяла на облік нетрудові куркульські землі, лишки тягла та інвентаря. Представник зем­відділів Балківської, Дніпровської та Великобілозерської волостей розподілили між волостями 11 тис. десятин орних земель поміщика Іваненка. Це дало змогу зе­мельній комісії Дніпровки до липня 1921 року виділити на кожного їдця по 2 деся­тини орної землі, не враховуючи присадибних ділянок. Лишки відібраного у курку­лів тягла та реманенту було передано незаможникам. Протягом 1921—1923 рр. на колишні поміщицькі землі переселилося понад 2 тис. чоловік, які заснували села IIо- воводяне та Новодніпровку.

Ще весною 1919 року в Дніпровці організувалася невелика трудова сільськогос­подарська артіль «Зоря майбутнього», статут якої затвердив ГІаркомзем України. В лютому 1921 року вона відновила свою діяльність. Фундаторами першого колек­тивного господарства були незаможники І. А. та П. Т. Ястребови і О. Г. Сидельников.

Головою артілі обрали О. Дудкіна. У вересні — жовтні того ж року в селі утвори­лось ще дві артілі — «Промінь соціалізму» та «Праця землі», в яких об'єдналися 67 чоловік працездатних; вони мали 11 пар коней, 184 десятини посіву. Господар­ствам надавалися грошові й насіннєві позички, будівельні матеріали тощо. За при­кладом перших у 1922—1923 рр. в селі виникли нові артілі: «Червоний незаможник», «Нове життя», «Юність соціалізму», «Початок», «Розквіт», «Світле життя», «Україна», їх очолили комуністи та активісти КНС. Активну участь у створенні артілей та їх господарському зміцненні брали комсомольці. Вони створювали молодіжні ланки, обробляли виділені їм ділянки землі, добиваючись високих урожаїв.

У роки непу в Дніпровці розширились торгівля та кустарне виробництво. У 1922—1925 рр. тут працювали бондарні, гончарні, жерстяні, ковальсько-бричкові, швейні та шевські майстерні; діяли 2 парові млини, 21 вітряк, олійниця, 11 кузень тощо.

З перших днів Радянської влади партосередок та сільська Рада виявляли постій­ну турботу про охорону здоров'я, розвиток освіти і культури трудящих. У 1921 році в Дніпровці відкрили фельдшерський пункт, амбулаторію, аптеку, де працювали лі­кар, фельдшер, акушерка, фармацевт.

У 1919/20 навчальному році в селі працювало 6 початкових трудових шкіл, в яких навчалося 303 дітей. їх навчали й виховували 14 учителів, які також брали активну участь у роботі 6 гуртків лікнепу та створених при сільбуді політичному, драматичному, музично-хоровому гуртках. Жіноча рада при сільвиконкомі широко залучала селянок до громадського життя.

У 1924 році за ленінським призовом в селі до лав партії вступили комсомольці В. Д. Давидченко, М. М. Голев, Л. С. Сидельникова, О. С. Мокроусова та інші. Пар­тійна організація зросла до 29 чоловік, у т. ч. 13 членів і 16 кандидатів у члени партії.

Комуністи й комсомольці розгорнули широку роз' яснювальну роботу для залу­чення трудового селянства до ТСОЗів. У сільбуді комуністи влаштовували лекції, доповіді, вечори запитань-відповідей. Внаслідок цієї роботи в 1928—1930 рр. у Дні­провці організувалося 8 великих артілей: «Більшовик», «Вільна праця», «Нове життя», «Перемога», «Правда», «Червонофлотець», ім. Петровського та ім. Тельмана. В 1930 році виникла промислова артіль «Комуніст», що виробляла меблі з лози.

Куркулі чинили запеклий опір колективізації: підбурювали селян не вступати до артілей, поширювали наклепницькі чутки про організаторів колгоспного руху, саботували сплату податків і здачу хліба державі. За рішенням загальних зборів колгоспників близько 50 глитайських родин розкуркулили й вислали за межі рес­публіки.

Велику допомогу в організації колгоспного виробництва подали селянам пред­ставники робітничого класу — комуністи 25-тисячники. Один з них — Є. В. Лямін — з 1932 по 1937 рік очолював у Дніпровці колгосп «Нове життя». У 1937 році тут по­чала діяти МТС. Механізація рільництва сприяла піднесенню врожайності зернових культур. Так, 1939 року колгоспники артілі «Правда» зібрали по 20 цнт озимої пше­ниці з га, в колгоспі


Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від

Дніпровка