Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Велику роботу провели колгоспники щодо дальшого розвитку тваринництва. Розв'язувалися важливі питання: зміцнення кадрів тваринників, спорудження но­вих приміщень, впровадження механізації та створення міцної кормової бази тощо. 1968 року колгоспи Берестового мали вже 6,8 тис. голів великої рогатої худоби, З тис. свиней, 9,7 тис. овець, близько 15 тис. штук птиці, спорудили 40 нових тва­ринницьких приміщень.

Піднесенню господарства артілей сприяв високий рівень механізації. У 1968 році тут було 97 тракторів, 68 сівалок, 103 культиватори, 51 комбайн, 52 вантажні авто­машини тощо. З 200 встановлених на виробничих ділянках електромоторів більшість призначено для механізації тваринницьких ферм.

Значну допомогу колгоспникам подали колективи бердянських заводів «Азов-кабель», «Скловолокно» та морського порту. Шефи спорудили зрошувальну систему на площі 32 га, змонтували 18 км ліній електропередач, електрифікували 3 тварин­ницькі ферми і 2 польові стани, збудували кормокухню.

Внаслідок інтенсивного розвитку колгоспного виробництва прибутковість госпо­дарств у 1968 році порівняно з 1964 роком майже подвоїлася.

У колгоспах склався великий загін спеціалістів сільського господарства. В 1968 році в Берестовому працювало 254 механізатори і 69] агрономів, інженерів, зоотехніків та інших фахівців. За самовіддану працю у післявоєнні роки 22 трудів­ники села нагороджено орденами і медалями СРСР. За багаторічну бездоганну пра­цю і одержання високих врожаїв зернових колишній бідняк, потім один з перших колгоспників села М. Г. Телиця удостоєний високої нагороди — ордена Леніна.

У 1969 році в Берестовому, крім трьох колгоспних, діяли територіальна і шкіль­на партійні організації, які об'єднували 203 комуністи. Комсомольська організація налічувала у своїх лавах 298 юнаків і дівчат.

Велику роботу на селі проводили Ради, з 1956 року об'єднані в одну Берестівську Раду. У своїй діяльності вона спирається на депутатів і активістів. Саме з них створено 7 постійних комісій у складі 40 чоловік, а також 23 вуличні комітети. Під іерівництвом сільської Ради зроблено чимало по впорядкуванню села, поліпшенню іультурно-побутового обслуговування населення. З ініціативи її депутатів споруджено ще один фельдшерський пункт, аптеку, лікувальний корпус сільської лікарні іа 25 ліжок, 6 магазинів тощо.

Внаслідок значних соціалістичних перетворень невпізнанним стало село. На місці тарих хат і повоєнних землянок споруджено нові кам'яні будівлі. Тільки протягом 1965—1968 рр. тут з'явилося 160 нових житлових будинків. Почалася газифікація :вартир. Заасфальтовано центральну вулицю, забруковано 15 км інших вулиць.

Незрівнянно підвищився життєвий рівень трудящих. У 1969 році середньомі- ячний заробіток рядового колгоспника становив 80—90 крб. У середньому кожний мешканець села придбав протягом року лише в крамницях сільського споживчого овариства товарів на 310 крб. Втричі зріс попит на товари культурно-побутового ризначення. Наприкінці 1969 року трудівники села мали 360 телевізорів, 50 легкових автомобілів, 196 мотоциклів тощо.

В селі працює тепер дільнична лікарня на 25 ліжок, амбулаторія, пологовий удинок, 2 фельдшерсько-акушерські пункти, 10 постійних і сезонних дитячих адків та ясел. У 1969 році близько 700 літніх колгоспників села одержували пенсії, 0 колгоспників лікувались у санаторіях, понад ЗО побували в туристських подорожах.

В середній, восьмирічній та 6 початкових школах у 1968/69 навчальному році уло 776 учнів. При середній і восьмирічній школах створено очно-заочні групи та ечірні класи для колгоспної молоді. У школах працює 50 вчителів, більше половини їх — уродженці села. Різними видами навчання охоплено кожного третього жителя. На допомогу вивчаючим марксистсько-ленінську теорію створено три кабінети олітичної освіти, що працюють на громадських засадах, та консультаційні пункти а виробничих ділянках. У селі є близько ста пропагандистів та агітаторів, діють ві лекторські групи. Жителі села передплачують 5 тис. примірників газет і журналів.

Центрами культурно-освітньої роботи стали 3 сільські і 3 колгоспні клуби, ожний на 300—450 місць, а також 11 бібліотек з книжковим фондом 48 тис. томів. гсі клуби обладнані стаціонарними кіноустановками, тут працюють гуртки художньої самодіяльності. До села приїздять також театральні колективи Запоріжжя, Києва та інших міст країни.