Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

З перемогою колгоспного ладу зростала активність і свідомість селян. Між хлі­боробами Берестового і Білоцерківки укладено договір про соціалістичне змагання за краще проведення хлібозаготівель, передплати позики тощо. Передові колгосп­ники вступали до партії. 1931 року партійний осередок, що об'єднував комуністів усіх трьох частин села, зріс до 35 чоловік.

У перші роки колгоспного життя довелося долати багато труднощів. Бракувало організаційного досвіду. Щоб допомогти хліборобам, до району

Політвідділ МТС і сільський партосередок велику увагу приділяли розгортанню масового соціалістичного змагання. Трактористи К. М. Терентьєв, І. Ю. Муха та інші достроково завершили ремонт машин і були відзначені червоними вимпелами. Кращих виробничників заохочували також матеріально.

Оскільки МТС поповнювалася новою технікою, восени 1935 року тут почали працювати спеціальні курси, на яких навчалося 60 юнаків і дівчат — кращих удар­ників колгоспних ланів. Враховуючи прагнення трудівників до агрономічних знань, партійний осередок створив у кожній артілі рільничий, тваринницький і садово- городній гуртки, а також школу колгоспних активістів. У кожній артілі навчалося понад сто осіб.

Активно працювала сільська Рада. Вона згуртувала у своїх комісіях актив з 130 чоловік. Особливо добре працювали комісії по боротьбі за підвищення врожай­ності. Сільрада допомогла 132 колгоспни­кам придбати корів та іншу худобу.

З кожним роком міцніли колгоспи. Напередодні Великої Вітчизняної війни на їхніх ланах працювало 35 тракторів і 22 комбайни. Значного розвитку набувало тваринництво. У 1940 році колгоспи мали 1332 голови великої рогатої худоби, 940 свиней, 2370 овець. Учасниками Всесоюз­ної сільськогосподарської виставки стали колектив свиноферми колгоспу ім. 20-річчя Жовтня, тваринники колгоспу «Третій вирішальний» і група механізаторів.

Зміцнення артілей, зростання прибут­ковості господарств сприяли підвищенню

оплати праці колгоспників. У передвоєнні роки на трудодень видавали в середньому по 2,15 кг хліба та по 1 крб. 35 коп. грішми. Найвищими були заробітки в артілях «Червона нива», ім. Петровського та «Третій вирішальний», де на трудодень колгосп­ники одержували по 6—7 кг зерна.

Мінявся і зовнішній вигляд села. Багато родин переселилося у нові добротні будинки, біля кожної оселі квітли сади.

Добре налагоджувалося медичне обслуговування населення. У 1935 році роз­ширено лікарню, працювало також 2 медичні пункти, пологовий будинок.

У передвоєнні роки в Берестовому відбулися зміни і в галузі культурного будів­ництва. Неповну середню школу 1937 року перетворено в середню. Всього в селі працювало 6 шкіл, які охопили близько 1,5 тис. дітей. У 1939 році відкрито школу робітничо-селянської молоді.

Крім сільського клубу, з ініціативи комсомольців у всіх колгоспах відкрито свої клуби та червоні кутки, а з 1936 року в селі почав працювати будинок колекти­віста. При них працювали драматичні, хорові, музичні, а також спортивні гуртки, часто демонструвалися кінофільми. У 1940 році 95 проц. родин передплачували га­зети і журнали.

Подальший господарчий і культурний розвиток села був перерваний у 1941 .році, коли почалася Велика Вітчизняна війна. З Берестового та його виселків на захист Батьківщини пішло 838 чоловік.В селі організувався винищувальний загін у складі 50 бійців, який діяв у контакті з військовими частинами. Згодом більшість членів загону влилася до лав Червоної Армії. З наближенням ворога значну частину тех­ніки, зерна і колгоспної худоби евакуйовано до східних районів країни. Виїхала в тил і частина мешканців села.

7 жовтня 1941 року в Берестове вдерлися гітлерівські загарбники. Приміщення середньої школи вони перетворили на табір військовополонених. Ризикуючи жит­тям, селяни передавали полоненим хліб, одяг, взуття. Масові облави та обшуки, що їх чинили гітлерівці, супроводжувалися розстрілами. Окупанти силоміць вивезли до Німеччини 175 хлопців і дівчат, знищили багато худоби, спалили приміщення ферм, МТС, клубу, лікарні, чотири школи, вітряки, 90 проц. будинків колгоспників. Загальна сума збитків, що їх завдали фашисти, становила 91,2 млн. карбованців.