З перемогою колгоспного ладу зростала активність і свідомість селян. Між хліборобами Берестового і Білоцерківки укладено договір про соціалістичне змагання за краще проведення хлібозаготівель, передплати позики тощо. Передові колгоспники вступали до партії. 1931 року партійний осередок, що об'єднував комуністів усіх трьох частин села, зріс до 35 чоловік.
У перші роки колгоспного життя довелося долати багато труднощів. Бракувало організаційного досвіду. Щоб допомогти хліборобам, до району
Політвідділ МТС і сільський партосередок велику увагу приділяли розгортанню масового соціалістичного змагання. Трактористи К. М. Терентьєв, І. Ю. Муха та інші достроково завершили ремонт машин і були відзначені червоними вимпелами. Кращих виробничників заохочували також матеріально.
Оскільки МТС поповнювалася новою технікою, восени 1935 року тут почали працювати спеціальні курси, на яких навчалося 60 юнаків і дівчат — кращих ударників колгоспних ланів. Враховуючи прагнення трудівників до агрономічних знань, партійний осередок створив у кожній артілі рільничий, тваринницький і садово- городній гуртки, а також школу колгоспних активістів. У кожній артілі навчалося понад сто осіб.
Активно працювала сільська Рада. Вона згуртувала у своїх комісіях актив з 130 чоловік. Особливо добре працювали комісії по боротьбі за підвищення врожайності. Сільрада допомогла 132 колгоспникам придбати корів та іншу худобу.
З кожним роком міцніли колгоспи. Напередодні Великої Вітчизняної війни на їхніх ланах працювало 35 тракторів і 22 комбайни. Значного розвитку набувало тваринництво. У 1940 році колгоспи мали 1332 голови великої рогатої худоби, 940 свиней, 2370 овець. Учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки стали колектив свиноферми колгоспу ім. 20-річчя Жовтня, тваринники колгоспу «Третій вирішальний» і група механізаторів.
Зміцнення артілей, зростання прибутковості господарств сприяли підвищенню
оплати праці колгоспників. У передвоєнні роки на трудодень видавали в середньому по 2,15 кг хліба та по 1 крб. 35 коп. грішми. Найвищими були заробітки в артілях «Червона нива», ім. Петровського та «Третій вирішальний», де на трудодень колгоспники одержували по 6—7 кг зерна.
Мінявся і зовнішній вигляд села. Багато родин переселилося у нові добротні будинки, біля кожної оселі квітли сади.
Добре налагоджувалося медичне обслуговування населення. У 1935 році розширено лікарню, працювало також 2 медичні пункти, пологовий будинок.
У передвоєнні роки в Берестовому відбулися зміни і в галузі культурного будівництва. Неповну середню школу 1937 року перетворено в середню. Всього в селі працювало 6 шкіл, які охопили близько 1,5 тис. дітей. У 1939 році відкрито школу робітничо-селянської молоді.
Крім сільського клубу, з ініціативи комсомольців у всіх колгоспах відкрито свої клуби та червоні кутки, а з 1936 року в селі почав працювати будинок колективіста. При них працювали драматичні, хорові, музичні, а також спортивні гуртки, часто демонструвалися кінофільми. У 1940 році 95 проц. родин передплачували газети і журнали.
Подальший господарчий і культурний розвиток села був перерваний у 1941 .році, коли почалася Велика Вітчизняна війна. З Берестового та його виселків на захист Батьківщини пішло 838 чоловік.В селі організувався винищувальний загін у складі 50 бійців, який діяв у контакті з військовими частинами. Згодом більшість членів загону влилася до лав Червоної Армії. З наближенням ворога значну частину техніки, зерна і колгоспної худоби евакуйовано до східних районів країни. Виїхала в тил і частина мешканців села.
7 жовтня 1941 року в Берестове вдерлися гітлерівські загарбники. Приміщення середньої школи вони перетворили на табір військовополонених. Ризикуючи життям, селяни передавали полоненим хліб, одяг, взуття. Масові облави та обшуки, що їх чинили гітлерівці, супроводжувалися розстрілами. Окупанти силоміць вивезли до Німеччини 175 хлопців і дівчат, знищили багато худоби, спалили приміщення ферм, МТС, клубу, лікарні, чотири школи, вітряки, 90 проц. будинків колгоспників. Загальна сума збитків, що їх завдали фашисти, становила 91,2 млн. карбованців.