Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Завдяки допомозі держави, трудящих Російської Федерації, Узбекистану, звідки надходили худоба, а також ліса та інші будматеріали жителі розпочали відбудову села й господарства колгоспу. У роки першої повоєнної п'ятирічки було в основному загоєно рани війни, освоєно всі посівні площі. Кількість великої  рогатої худоби за п'ятиріччя зросла в 4 рази, свиней — майже у 8 разів, овець — 1У 5 разів. Прибутки колгоспу за цей час подвоїлись, а неподільні фонди досягли півмільйона карбованців.

Вирішальною ланкою колгоспного виробництва є кадри. В 1969 році тут пра­цювало десять спеціалістів сільського господарства, близько ста механізаторів, понад 1 тис. тваринників, рільників тощо. їх трудові зусилля спрямовувала добре згуртована партійна організація, що об'єднувала 42 комуністи, більшість з них працювала на вирішальних ділянках виробництва.

Всього ж у селі є чотири партійні і стільки ж комсомольських організацій. 74 сільські комуністи мобілізували трудівників на виконання соціалістичних зобо- в'язань, взятих на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Вони прово­дять масово-політичну роботу, спрямовують діяльність сільради, комсомольських організацій. У колгоспі видається багатотиражна газета «Зоря», працюють редко­легія «Перця», місцеве радіомовлення, які допомагають парторганізаціям усувати недоліки.

Велику повагу односельчан здобули кращі виробничники артілі, її ветерани — коваль П. К. Смола, телятниця  Скрипник, які працювали в колгоспі понад 30 років. За визначні успіхи у вирощуванні зернових культур ланкову рільничої бригади Д. Г. Гончарову нагороджено орденом Леніна. Ордена Трудового Черво­ного Прапора удостоєно головного зоотехніка артілі В. Г. Скрипника.

Рік у рік підвищується життєвий рівень населення, зростає його купівельна спроможність. Середньомісячний заробіток колгоспника у 1969 році становив 92 крб. 480 чоловік одержують пенсії.

Красивішає, впорядковується село. Зникають саманні хатки під солом'яними стріхами. Натомість зводять кам'яні чи облицьовані будинки, криті шифером, чере­пицею. Головну вулицю заасфальтовано, прокладено тротуари. В ювілейному році при в'їзді до села посаджено вербовий гай — понад 1000 дерев. Обсаджуються дере­вами всі шляхи й вулиці. Велику організаційну роботу щодо впорядкування Михайло-Лукашевого ведуть депутати сільради.

Добре поставлено медичне обслуговування трудівників. Працюють лікарня з хірургічним і пологовим відділеннями, рентгенкабінетом, а також цілорічний дитячий протитуберкульозний санаторій, що розмістився в колишньому поміщиць­кому маєтку і двох новозбудованих корпусах. Споруджено новий лікувальний корпус сільської лікарні. 85 медичних працівників обслуговують ці установи. Головний лікар В. Л. Гнаток в 1967 році удостоєний урядової нагороди. Дбаючи про зміцнення здоров'я жителів, лікарі з допомогою правління колгоспу і дирекції місцевого відділення «Сільгосптехніки» щороку направляють в будинки відпочинку і санаторії чимало сільських трудівників.

Підвищується освітній і культурний рівень жителів Михайло-Лукашевого. Діти здобувають знання в середній школі. Тут працює клуб інтернаціональної дружби. Учні підтримують дружні зв'язки й листуються з піонерами Народної Рес­публіки Болгарії, Німецької Демократичної Республіки та інших країн. Після закінчення школи чимало юнаків і дівчат вступає до вищих і середніх спеціальних закладів. 1969 року 7 трудівників колгоспу підвищували свою кваліфікацію на заочних відділеннях вузів і технікумів.

Соціалістичний лад пробудив великі духовні сили, заховані в народі, відкрив шлях для розвитку народних талантів. У клубі, який за підсумками трирічної еста­фети культури, присвяченої піввіковому ювілею Великого Жовтня, завоював зван­ня клубу відмінної роботи, активно працюють гуртки художньої самодіяльності, В концертних програмах агіткультбригади, яку завжди радо зустрічають на ла­нах і фермах, пісні, танці, художнє читання. Головне місце в репертуарі посідають твори про Ілліча, Партію, Батьківщину. У сільській бібліотеці до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна відбулися читацькі конференції, тематичні вечори, тут влаштовано книжкові виставки: «Ленін — вічно живий», «Завдання спілок молоді», «Будуємо комунізм своїми руками» та інші. Особливо добре пропагують ленінську теоретичну спадщину. За один тільки 1969 рік бібліотека видала близько 250 творів Леніна, з яких понад 200 взяли молоді читачі.

Мешканці Михайло-Лукашевого проявляють високу громадську активність. Вони беруть участь у роботі постійних комісій сільради, в народній дружині, гру­пах народного контролю, групі товариства «Знання».

Все ширше входять у побут населення комсомольські весілля, урочисті проводи до лав Радянської Армії, вечори вшанування ветеранів праці, зустрічі трьох поко­лінь, свята врожаю. Вони проходять урочисто, цікаво. У Михайло-Лукашевому часто відбуваються спортивні змагання, футбольні матчі. Колгоспна футбольна ко­манда — одна з кращих у районі.