Завдяки допомозі держави, трудящих Російської Федерації, Узбекистану, звідки надходили худоба, а також ліса та інші будматеріали жителі розпочали відбудову села й господарства колгоспу. У роки першої повоєнної п'ятирічки було в основному загоєно рани війни, освоєно всі посівні площі. Кількість великої рогатої худоби за п'ятиріччя зросла в 4 рази, свиней — майже у 8 разів, овець — 1У 5 разів. Прибутки колгоспу за цей час подвоїлись, а неподільні фонди досягли півмільйона карбованців.
Вирішальною ланкою колгоспного виробництва є кадри. В 1969 році тут працювало десять спеціалістів сільського господарства, близько ста механізаторів, понад 1 тис. тваринників, рільників тощо. їх трудові зусилля спрямовувала добре згуртована партійна організація, що об'єднувала 42 комуністи, більшість з них працювала на вирішальних ділянках виробництва.
Всього ж у селі є чотири партійні і стільки ж комсомольських організацій. 74 сільські комуністи мобілізували трудівників на виконання соціалістичних зобо- в'язань, взятих на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Вони проводять масово-політичну роботу, спрямовують діяльність сільради, комсомольських організацій. У колгоспі видається багатотиражна газета «Зоря», працюють редколегія «Перця», місцеве радіомовлення, які допомагають парторганізаціям усувати недоліки.
Велику повагу односельчан здобули кращі виробничники артілі, її ветерани — коваль П. К. Смола, телятниця Скрипник, які працювали в колгоспі понад 30 років. За визначні успіхи у вирощуванні зернових культур ланкову рільничої бригади Д. Г. Гончарову нагороджено орденом Леніна. Ордена Трудового Червоного Прапора удостоєно головного зоотехніка артілі В. Г. Скрипника.
Рік у рік підвищується життєвий рівень населення, зростає його купівельна спроможність. Середньомісячний заробіток колгоспника у 1969 році становив 92 крб. 480 чоловік одержують пенсії.
Красивішає, впорядковується село. Зникають саманні хатки під солом'яними стріхами. Натомість зводять кам'яні чи облицьовані будинки, криті шифером, черепицею. Головну вулицю заасфальтовано, прокладено тротуари. В ювілейному році при в'їзді до села посаджено вербовий гай — понад 1000 дерев. Обсаджуються деревами всі шляхи й вулиці. Велику організаційну роботу щодо впорядкування Михайло-Лукашевого ведуть депутати сільради.
Добре поставлено медичне обслуговування трудівників. Працюють лікарня з хірургічним і пологовим відділеннями, рентгенкабінетом, а також цілорічний дитячий протитуберкульозний санаторій, що розмістився в колишньому поміщицькому маєтку і двох новозбудованих корпусах. Споруджено новий лікувальний корпус сільської лікарні. 85 медичних працівників обслуговують ці установи. Головний лікар В. Л. Гнаток в 1967 році удостоєний урядової нагороди. Дбаючи про зміцнення здоров'я жителів, лікарі з допомогою правління колгоспу і дирекції місцевого відділення «Сільгосптехніки» щороку направляють в будинки відпочинку і санаторії чимало сільських трудівників.
Підвищується освітній і культурний рівень жителів Михайло-Лукашевого. Діти здобувають знання в середній школі. Тут працює клуб інтернаціональної дружби. Учні підтримують дружні зв'язки й листуються з піонерами Народної Республіки Болгарії, Німецької Демократичної Республіки та інших країн. Після закінчення школи чимало юнаків і дівчат вступає до вищих і середніх спеціальних закладів. 1969 року 7 трудівників колгоспу підвищували свою кваліфікацію на заочних відділеннях вузів і технікумів.
Соціалістичний лад пробудив великі духовні сили, заховані в народі, відкрив шлях для розвитку народних талантів. У клубі, який за підсумками трирічної естафети культури, присвяченої піввіковому ювілею Великого Жовтня, завоював звання клубу відмінної роботи, активно працюють гуртки художньої самодіяльності, В концертних програмах агіткультбригади, яку завжди радо зустрічають на ланах і фермах, пісні, танці, художнє читання. Головне місце в репертуарі посідають твори про Ілліча, Партію, Батьківщину. У сільській бібліотеці до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна відбулися читацькі конференції, тематичні вечори, тут влаштовано книжкові виставки: «Ленін — вічно живий», «Завдання спілок молоді», «Будуємо комунізм своїми руками» та інші. Особливо добре пропагують ленінську теоретичну спадщину. За один тільки 1969 рік бібліотека видала близько 250 творів Леніна, з яких понад 200 взяли молоді читачі.
Мешканці Михайло-Лукашевого проявляють високу громадську активність. Вони беруть участь у роботі постійних комісій сільради, в народній дружині, групах народного контролю, групі товариства «Знання».
Все ширше входять у побут населення комсомольські весілля, урочисті проводи до лав Радянської Армії, вечори вшанування ветеранів праці, зустрічі трьох поколінь, свята врожаю. Вони проходять урочисто, цікаво. У Михайло-Лукашевому часто відбуваються спортивні змагання, футбольні матчі. Колгоспна футбольна команда — одна з кращих у районі.