Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

року хлібороби засіяли озимими і ярими культурами понад 3,7 тис. га і зібрали зернових пересічно по 15 центнерів.

Цементуючою силою в господарстві були 58 членів та кандидатів у члени ВКП(б) і 165 комсомольців. Партійна організація створила вечірній комуністичний універ­ситет, що мав загальноосвітню програму та курс основ політграмоти. Тут навча­лося понад 100 селян. Працювали курси механізаторів, тваринників, рахівників. У 7 філіях комуни відкрилися червоні кутки, де шефи з Дніпрельстану та запо­різькі лікарі читали для

Наприкінці 1931 року з ініціативи парторганізації на базі комуни «Гігант» створено кілька колгоспів, у т. ч. безпосередньо в Михайло-Лукашевому — сіль­ськогосподарську артіль «Зоря». В ній об'єдналося 212 дворів, працювало 663 чо­ловіка. З допомогою тракторної бригади Запорізької МТС вони обробляли 2067 га землі. Очолювали правління артілі і колгоспний партосередок комуністи-двадцяти- п'ятитисячники робітники із Запоріжжя І. Г. Свинаренко і К. Я. Семеренко.

Важливу роль у розвиткові економіки колгоспів відіграла створена 1935 року на базі заводу сільськогосподарських знарядь Михайло-Лукашівська машинно-тракторна станція. Комуністи МТС подали партійному осередку артілі «Зоря» ді­йову допомогу в організації виховнрї роботи серед колгоспників. Підвищення агро­культури рільництва забезпечило збільшення врожаїв зернових і бобових куль­тур, які протягом 1938—1940 рр. у колгоспі «Зоря» становили пересічно 16 цнт з га. Ланкові Г. Т. Рубан і Г. П. Туркота вирощували на своїх ділянках понад 50 цнт кукурудзи на кожному гектарі.

Успішно розвивалися в артілі й інші галузі господарства. Тут було створено молочнотоварну, свино-, вівце- і птахоферми, закладено фруктовий сад, культиву­валися городні культури. По валовому збору зерна (понад 16 тис. цнт) колгосп по­сів третє місце в районі, а по прибутках (333,5 тис. крб.) — четверте.

Відрадні зміни сталися в селі, в житті його мешканців. Будувалися добротні господарські приміщення; споруджено клуб і сільмаг; розширено лікарню. Десятки колгоспників переселилися до нових будинків. Відмітною рисою побуту селян стали електрика, радіо, кіно. До 1937 року в Михайло-Лукашевому майже не лишилося неписьменних. Всі діти шкільного віку вчилися у семирічній (відкрито 1926 року), а з 1939 року — в середній школах. В селі працювали сільбуд, 4 бібліотеки.

Успішний розвиток колгоспного господарства був перерваний нападом на нашу країну гітлерівської Німеччини. Жителі села, як і всі радянські люди, піднялися на боротьбу проти ненависного ворога. У перші ж місяці війни до лав Червоної Армії пішло 150 чоловіків. За складних умов наближення фронту колгоспники за­вершували жнива, евакуювали в тил частину худоби та інші матеріальні цінності.

Фашистські загарбники вдерлися до села 3 жовтня 1941 року. Призначивши старосту, створивши сільську управу і поліцію, окупанти з їх допомогою почали запроваджувати кривавий «новий порядок». Вони заарештували комуністів Ф. С. Кобезького, М. П. П'ятиволову, М. О. Циганка, мешканців села В. С. Ткаченка, Д. О. Камінського, М. І. Бабаригу. їх було розстріляно в запорізькій комен­датурі. У 1942 році фашисти стратили колишніх керівників Миролюбівської сільради та споживчого товариства X. Г. Незвісного, А. В. Панченка, П. М. Приходько, Д. В. Галушку, які закликали односельчан саботувати розпорядження окупантів.

На початку 1943 року передові танкові частини Червоної Армії прорвалися в район залізничної станції Синельникове. 22 лютого радянські танкісти оволоділи Михайло-Лукашевим та сусідніми селами Дудниковим і Купріянівкою, де визво­лили з фашистських таборів близько 3 тис. радянських військовополонених. Але, відірвавшись від своїх частин, не маючи пального, танкісти змушені були відсту­пати. До Михайло-Лукашевого прибув каральний загін гітлерівців. За допомогу радянським воїнам фашисти розстріляли 13 патріотів: П. А. Бурку, М. О. і І. О. Слюсів, П. І. і О. І. Жужів та інших.

Чим ближче підходили наші війська, тим більше шаленів ворог. Гітлерівці відправляли на каторжні роботи до Німеччини юнаків і дівчат, заморили голодом 72 селян, зруйнували господарські й культурні споруди, спалили 138 хат колгосп­ників. Загальні збитки, завдані селу окупантами, обчислювалися в 7,7 млн. карбо­ванців.

20 вересня 1943 року частини 59-ї гвардійської стрілецької дивізії Південно-Західного фронту вибили окупантів з Михайло-Лукашевого. У боях за його визво­лення брав участь і мешканець села старший сержант 172-го окремого протитанко­вого батальйону Ю. Я. Коновал. По закінченні війни він повернувся додому і нині працює заступником голови артілі «Зоря». 107 жителів Михайло-Лукашевого, які .відзначились у боротьбі з ворогом, нагороджені орденами й медалями. Вшановуючи пам'ять земляків, що полягли в грізні роки війни, колгоспники спорудили монумент, на якому викарбувано 106 прізвищ.

Важко доводилося піднімати зруйноване ворогом господарство: не було тракторів, автомашин, коней. Не вистачало робочих рук. Бракувало одягу, взуття. Радянські воїни подарували колгоспникам трьох коней і пару волів. Оце й усе тягло. Люди вручну обробляли поля. Восени 1944 року члени артілі зібрали по 10 цнт зернових з га. Близько 900 цнт зерна здали до фонду Червоної Армії.