Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Боротьбу з голодом очолив волосний партосередок, створений у січні 1921 року - секретар М. І. Іванов. За його ініціативою засновано комітет допомоги голодуючим. Він вилучив у місцевих куркулів 180 пудів борошна, відкрив 2 пункти харчування та їдальню для дітей. Тоді ж у селі створено дитячу колонію на 100 чоловік. ЇЇ забезпечили продовольством, взуттям та одягом. Комітет розподілив серед селян сотні пудів державної насіннєвої позички, і це допомогло хліборобам весною та восени 1922 року засіяти більшу частину ріллі. Врожай зібрали по 35—50

Партосередок, сільрада, КНС всіляко допомагали бідноті піднімати господарство, використовуючи для цього споживчу й кредитну кооперацію. Чималу роль відіграв створений 1922 року прокатний пункт, який тоді мав 20 жниварок-лобогрійок, 10 букерів, 7 плугів і 15 залізних борін. На 1926 рік урожайність зерно­вих культур та поголів'я худоби в основному досягли довоєнного рівня.

Поряд з сільським господарством місцеві партійні і радянські органи значну увагу приділяли заводу сільськогосподарських знарядь, який став до ладу напри­кінці 1922 року. Тут налагоджено виробництво плугів, букерів, сівалок тощо. Сільський партійний осередок проводив на підприємстві велику виховну і масово- політичну роботу. З його ініціативи на заводі 1922 року був створений перший у селі комсомольський осередок, що налічував 16 юнаків і дівчат, засновано добро­вільні організації сприяння повітряному флотові та допомоги політичним в'язням за кордоном. У фонд МОДРу робітники зібрали сотні карбованців.

Комуністи й комсомольці влаштовували недільники — впорядковували село, залучаючи до цієї справи і жителів. Чимало було зроблено для розвитку освіти й культури. Вже у серпні 1921 року почалися заняття у школі. Навесні наступ­ного року тут навчалося 138 дітей, працювало 3 вчителі. В селі відкрили бібліо­теку, книжками якої користувалися читачі всієї волості. Чимало було зроблено для ліквідації неписьменності серед дорослих. Переписом 1921 року в селі вияв­лено 128 неписьменних, у т. ч. 114 жінок. Більшість з них відвідувала курси лік­непу, якими керував учитель І. Боярський.

Восени 1921 року в Михайло-Лукашевому відкрили клуб. В 4 гуртках худож­ньої самодіяльності, створених ще у 1918 році, молодь розучувала п'єси, пісні. Кожного революційного свята гуртківці виступали перед односельчанами з новою програмою.

У січні 1922 року відновила роботу лікарня. Для хворих з величезними труд­нощами добували харчі у населення. Та поступово налагоджувалося й медичне обслуговування. Уже 1924 року лікарня мала 25 ліжок і утримувалась за рахунок місцевого бюджету. При ній відкрили амбулаторію, аптеку, працювали лікар, фельдшери, акушерка, 4 санітарки. Тоді ж у селі організували дитячі ясла.

Керували радянським будівництвом в Михайло-Лукашевому сільська Рада і партосередок, який в середині 20-х років налічував 7 членів і 3 кандидати в члени ВКП(б). Спираючись на бідняцький актив і комсомольців, комуністи вели гостру боротьбу проти куркульства та його спроб пролізти до радянських органів. У січні 1925 року під час підготовки виборів до місцевих Рад глитаї склали свої списки кандидатів у депутати сільради і намагалися протягти їх на сільських сходках. Проте трудящі селяни відмовилися голосувати за ці списки і обрали до Ради кому­ністів, а також комсомольців і безпартійних активістів-бідняків.

Члени партосередку, депутати Ради вели роз'яснювальну роботу серед бідня­цтва, переконували, що лише колективне господарювання — шлях до заможного життя. Ще в лютому 1922 року 10 бідняцьких родин створили перший у Михайло-Лукашевому ТСОЗ. Повітовий земельний відділ надав тсозівцям позичку — 335 пудів насіння, і весняну сівбу вони завершили успішно. При підтримці партосередку, Сільради та КНС товариство поступово міцніло, більшала кількість його членів. Протягом 1927—1928 рр. у селі виникло ще понад 10 невеликих колективних госпо­дарств. У травні 1929 року вони об'єдналися в комуну, яка дістала назву «Гігант». 'Спочатку комунари мали 387 десятин землі, 2 трактори — «Інтернаціонал» і «Форд­зон», 2 локомобілі, молотарку, 16 коней, 167 корів, 29 свиней, а також майстерню та кузню. Створена в комуні партійна організація запалювала людей на самовід­дану працю.

До комуни вступали нові й нові родини, і на вересень того ж року вона мала вже 1900 га землі, 100 коней. На її ланах працювало 11 тракторів щойно створеної Запорізької МТС. Комунари уклали договір на соціалістичне змагання з комуною «Маяк» Новомиколаївського району. їхні господарські успіхи переконували селян- одноосібників у перевагах соціалістичного способу господарювання. У червні— серпні 1929 року в Михайло-Лукашевому та навколишніх хуторах і селах виникло ще 3 господарства: комуна «Загроза буржуазії», ТСОЗ «Зірка» і колгосп «Вперед». Згодом вони приєдналися до комуни «Гігант».