Алуштинському будинку відпочинку зміцнюють своє здоров'я багато сільських трудівників. Для малечі є добре обладнаний садок, школярі відпочивають у піонерських таборах.
Всі діти шкільного віку навчаються в загальній середній та середній школі-інтернаті, де працюють 70 вчителів, з них дві третини — уродженці Матвіївки. Найстаріший учитель (нині пенсіонер) І. X. Земляний та директор школи-інтернату М. С. Семенченко нагороджені значком
У Матвіївці споруджується чудовий будинок культури на 600 місць. Своє дозвілля трудівники радгоспу проводять у п'яти бригадних клубах. Тут демонструються художні й науково-популярні кінофільми, місцеві аматори виступають з концертами. Велику популярність серед населення мають виступи учасників художньої самодіяльності школи-інтернату: хору, танцювального колективу, духового оркестру. В їх репертуарі — пісні про Леніна, про Батьківщину, українські та російські народні пісні й танці.
Осередками культури на селі е сільська бібліотека, яка налічує понад 5 тис. книг, а також бібліотеки при відділках радгоспу і школах. Тут організовуються цікаві виставки — «Наші знатні земляки», «Наше село за роки Радянської влади», «Подвигом славні твої земляки». Працівники бібліотек прищеплюють жителям села любов до книги, газети. Щороку матвіївці передплачують близько 3 тис. примірників газет і журналів, тобто по 3—4 примірники на кожний двір.
Молодь захоплюється спортом і, перш за все, звичайно, футболом. Радгоспна футбольна команда посідає одне з перших місць серед команд району.
У життя й побут матвіївців увійшли нові радянські звичаї, обряди, свята. Під час свят — Дня механізатора, Дня тваринника, Дня садівника, свята врожаю — привселюдно вшановують кращих виробничників. їх нагороджують преміями, путівками в санаторії та будинки відпочинку, цінними подарунками. У клубах влаштовуються комсомольські весілля, урочиста реєстрація шлюбів, новонароджених, зустрічі трьох поколінь, проводи до лав Радянської Армії тощо.
Село має давні міцні інтернаціональні зв'язки. Подивитись на господарство радгоспу «Запорізька Січ» та на життя трудівників Матвіївки щороку приїздить близько двадцяти, а то й більше іноземних делегацій. Тут побували болгари, поляки, румуни, угорці, італійці, французи, бірманці, канадські українці та багато інших. Ось два записи з книги почесних гостей радгоспу:
«Ми в захопленні від вашої соціалістичної ферми. Дякуємо вам за товариську гостинність. У вашій боротьбі за мир — ми з вами! Бажаємо всіляких успіхів у роботі по будівництву комунізму. Альфред Утт, кореспондент газети «Трибюн» Сідней, Австралія, Рей Утт, подружжя».
«Ми радіємо успіхам наших братів... Будемо вчитися на успіхах наших друзівг зробимо все, щоб зміцнити наше господарство. Це буде запорукою розвитку дружби між народами Болгарії і Радянського Союзу, запорукою зміцнення миру в усьому світі. Ми разом боротимемося проти ворогів соціалізму. Бажаємо всього найкращого нашим товаришам і братам.
Від імені делегації с. Копрівця Русенської округи (Болгарія) голова колгоспу К. Леонов».
Піонери Матвіївської середньої школи та школи-інтернату ведуть жваве листування з учнями Болгарії, Угорщини, Румунії, Чехословаччини та інших країн. В школах обладнані куточки інтернаціональної дружби, де виставлені галстуки,, значки, сувеніри, одержані від зарубіжних друзів.
Світле, заможне життя трудівників Матвіївки. Ще прекраснішим стане вона завтра. Дальшому підвищенню ефективності виробництва в значній мірі сприятиме спорудження Вільнянської державної зрошувальної системи. Частина її вже введена в експлуатацію. У 1968 році було зрошено 2 тис. га радгоспної землі.
Багато змін станеться і в селі. До кінця 1970 року тут буде споруджено близько 40 житлових будинків, у т. ч. 10 двоквартирних — коштом радгоспу. До Матвіївки із Запоріжжя вже тягнуть лінію газопроводу, і до кінця 1970 року село та господарство радгоспу будуть повністю газифіковані. Проляжуть нові кілометри тротуарів і водопроводу, стануть до ладу нові господарські приміщення.