Веселе
Визначних успіхів у сільськогосподарському виробництві досягнуто завдяки організаційній і виховній роботі районного партійного комітету та партійних осередків. У 1940 році на території Веселого було шість первинних партійних організацій, які об'єднували 40 комуністів. Особливу увагу парторганізації колгоспів приділяли питанням організації праці, піднесення культури землеробства та підвищення продуктивності тваринництва, дбали про побут і відпочинок людей.
Невпізнанно змінився зовнішній вигляд села. Назавжди зникли землянки, центрі виросли добротні цегляні будинки районних установ,
Місцеві органи постійно дбали про поліпшення охорони здоров'я трудящих. У 1925 році у Веселому були дві амбулаторії, лікарня; на 20 ліжок, аптека, жіноча та дитяча консультації. Населення обслуговували два лікарі, фельдшер. В передвоєнні роки кількість місць у лікарні потроїлася, тут працювало 10 лікарів, діяло кілька медпунктів, пологовий будинок. У колгоспах працювали юстійні та сезонні дитячі ясла; у 1936 році на березі Азовського моря відкрито піонерський табір. Згодом такі табори відкрили на березі Дніпра поблизу Кам'янки-Дніпровської та Великої Знам'янки.
Докорінно поліпшилася народна освіта. До 1937 року у Веселому ліквідовано неписьменність серед дорослого населення. 1935/36 навчального року відкрилися дві передні школи, в яких працювало 50 вчителів. Особливу повагу серед населення заслужили педагоги В. В. Кулик, Ф. К. Лисенко, І. К. Наливайко та інші.
З піднесенням колгоспної економіки зростала мережа культурно-освітніх закладів. У Веселому працювали районний будинок культури, кілька колгоспних клубів. При всіх клубах діяли гуртки художньої самодіяльності, демонструвалися кінофільми. Значна частина житлових будинків і державних установ радіофікована.
Небувало зросли культурні запити трудящих. У районній бібліотеці, фонд якої становив 13 тис. книг, у 1941 році налічувалося 1200 читачів. Жителі передплачували багато газет і журналів. З лютого 1935 року у Веселому виходить районна газета «Ленінський шлях».
З початком Великої Вітчизняної війни більшість чоловіків призовного віку вступила до лав Червоної Армії. Наприкінці червня 1941 року у Веселому створено винищувальний батальйон. Коли фронт наблизився, з села вивезли техніку, зерно, худобу, евакуювали значну частину людей.
18 вересня 1941 року німецько-фашистські загарбники захопили Веселе. Почалися грабування державного та колгоспного майна, арешти і вбивства людей. Першою жертвою стала 23-річна Г. П. Бєляєва, яку фашисти звинуватили у «шпигунстві» і після допиту та знущань розстріляли. Загинув також комуніст П. К. Калугін, який працював головою колгоспу «Авангард». Він не встиг евакуюватися і переховувався у своїй садибі. 6 травня 1942 року Калугіна заарештували і після катувань розстріляли.
Жителі Веселого всіляко саботували заходи окупантів: не виходили на роботу, уникали відправки на німецьку каторгу тощо. Для підпільної роботи в тилу ворога залишено комуністів Н. С. Муху та Д. Г. Ватагіна (розстріляний фашистами у 1942 році). Високий патріотизм проявляла молодь. Комсомолка В. П. Шкригун збирала й передавала важливі розвідувальні дані радянському командуванню. Допомагав їй ветлікар С. В. Бугайцов.
26 жовтня 1943 року радянські війська визволили Веселе. У боях з ворогом відзначилися частини 4-го гвардійського Кубанського кавалерійського корпусу під командуванням генерал-лейтенанта М. Я. Кириченка, а також частини 19-го танкового корпусу 28-ї армії 4-го Українського фронту. У складі цих військових частин було багато уродженців Веселого, в т. ч. В. О. Єфімов, В. В. Сафонова та інші. При визволенні села загинуло 162 солдати й офіцери Червоної Армії. У 1957 році на братській могилі героїв встановлено пам'ятник.
Понад 2 тис. веселівців билися з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни. Понад 500 чоловік загинуло смертю хоробрих, 320 нагороджено орденами та медалями Радянського Союзу.
Окупанти заподіяли господарству села великих руйнувань. Загальні збитки становили 72,9 млн. крб., понад 200 юнаків і дівчат вивезено на каторгу до Німеччини.
Партійна організація та сільська Рада мобілізували людей на відбудову господарства. Артілі очолили комуністи М. М. Безсонов, І. Д. Довгаль, І. Ф. Сафонов та інші. Велику допомогу колгоспам подали держава, братні республіки. Із східних районів країни надійшли трактори й автомашини, з республік Середньої Азії — худоба. Невдовзі відкрито магазини, відремонтовано приміщення громадських установ, житлові будинки. В 1944 році колгоспи Веселого освоїли близько 40 проц. довоєнних площ, відбудували тваринницькі ферми. Артілі успішно виконали свої зобов'язання перед державою, здавши додатково понад 432 тис. пудів хліба, внесли до фонду оборони 1,2 млн. крб. грішми. Близько 200 жителів села брали участь у відбудові Дніпрогесу ім. В. І. Леніна.