Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

ористь дитячого будинку та сільської лікарні. Велику допомогу подала держава поступово з голодом було покінчено.

7 березня 1923 року створено Веселівський район Мелітопольського округу, перетворення Веселого на районний центр сприяло впорядкуванню та дальшому ростанню села.

Партійний осередок, сільрада і КНС вели серед бідноти роз'яснювальну роботу з створення в селі колективних господарств. Ще в листопаді 1921 року в с. Веселому організувалася сільськогосподарська артіль «Ведучий до, соціалізму», а у січні 1923 року — артіль «Вільна праця»,

Протягом 1924—1925 рр. економіка Веселого швидко відроджувалася. Цьому аачною мірою сприяло запровадження непу. Посівні площі зросли в півтора раза, вищими стали врожаї. У 1925 році, наприклад, окремі господарства збирали по 90—100 пудів зерна з гектара. Певну роль у піднесенні сільськогосподарського виробництва відіграли комуни, організовані 1921 року в колишніх хуторах та поміщицькйх маєтках. У Веселівському районі їх було вісім. Для заохочення селян-ціноосібників до колективних-форм праці у вересні 1925 року в селі відкрилася районна сільськогосподарська виставка, на якій демонструвалися досягнення сільськогосподарського виробництва комун району і, зокрема, радгоспів «Веселе» та «Соцземлеробство».    

В селі налічувалося 1560 селянських господарств, проживало 7,2 тис. чоловік.; тут діяли 6 парових млинів, 12 вітряків, маслозавод, 4 кузні, 14 крамниць. Поліпшилась робота споживчої кооперації; товарооборот її в 1925 році зріс порівняно попереднім роком більш як у 6 разів, а кількість пайовиків — з 70 до 1028 чоловік.

Місцеві органи влади постійно дбали про розвиток народної освіти. Ще в 1919/20 навчальному році у Веселому працювало 8 трудових початкових шкіл, у яких на­чалось 438 дітей. Тоді ж організовано ремісничу школу, яка готувала слюсарів столярів. 1920 року відкрилися ще дві початкові школи; всього працювало в селі 4 вчителі. У 1924 році одну з початкових шкіл реорганізовано в семирічну. Всіх дітей шкільного віку охоплено навчанням. Першим директором семирічки став комуніст І. К. Наливайко.

Велику організаторську і політико-виховну роботу провів районний комітет, артії на чолі з Я. Є. Осиною. Особлива увага приділялася роботі серед бідноти середняків, а також політичному навчанню комуністів і комсомольців. У селі іяли політшкола, лікнепи, активізувалась робота сільбуду, що діяв з 1921 року, та хат-читалень. Кількісно зросла районна, партійна організація, по­ширився її вплив на  трудящих. У 1927 році вона об'єднувала 108 ко­муністів. Комсомольська організа­ція  налічувала 64 чоловіка.

Значну роботу провадила пар­тійна організація серед жінок, які дедалі активніше залучались до гро­мадсько-політичного життя. В літній період у Веселому відкривалися ди­тячі ясла, що давало змогу жінкам більше уваги приділяти громадсько-корисній справі.

У липні 1927 року в селі органі­зувалося перше товариство спільного обробітку землі — «Спільна праця», до якого вступило 39 родин. За ним закріпили 75 га землі. Згодом виник ще один ТСОЗ — «Червона громада», а восени 1928 року в селі вже налічувалось п'ять колективних товариств, які об'єднали 47 проц. одноосібних селянських госпо­дарств.

1930 рік став роком масової колективізації сільського господарства, яка про­ходила в умовах гострої класової боротьби. 2 січня у Веселому зібрався 2-й з'їзд комнезамів району. Учасники з'їзду надіслали телеграму урядові України, в якій запевнили, що комнезами району зроблять усе необхідне для соціалістичної перебудови сільського господарства. У травні в селі вже налічувалось 14 товариств спіль­ного обробітку землі, а наприкінці року на базі ТСОЗів утворилося 9 укрупнених сільськогосподарських артілей.

У 1931 році почала працювати МТС. Спочатку вона мала 25 тракторів, через два роки тракторний парк збільшився в три з половиною рази. На полях веселівських артілей працювало ЗО тракторів. Та кваліфікованих механізаторів не виста­чало, отже, техніка використовувалась не на повну; потужність. Внаслідок низького рівня агротехніки урожайність зернових-у 1930 році становила в середньому 10— 12 цнт з га. Малопродуктивним було й тваринництво.

Завдяки заходам, вжитим партійною організацією та наполегливій праці людей, економіка колгоспів міцніла. У 1935 році у веселівських артілях з'явились перші ударники праці, стахановці, які значно перевиконували встановлені норми. Серед них комбайнери М. Й. Чорнобай, Ф. М. Постник, А. Р. Сафонова, тракторист І. Зубов та інші. За ударну працю передовики виробництва неодноразово преміювалися, а комбайнера Ф. М. Ребристого, який удвоє перевиконував норми виробітку, удостоєно ордена Леніна.

1939 року колгоспи села виростили по 15 цнт зернових з га, а в радгоспі «Известия» — по 19,5 цнт. В наступному році на 48 тваринницьких фермах артілей і рад­госпу налічувалося близько 2 тис. голів великої рогатої худоби. Артілі села одер­жали близько 2 млн. крб. грошового прибутку.