Веселе

окупанти вчинили розправу над населенням, а партизанів М. Т. Кизилова і О. К. Соболя, які потрапили до їхніх рук, стратили.

В листопаді 1918 року кайзерівські війська змушені були залишити село. У Веселому почав діяти сільський ревком на чолі з колишнім фронтовиком А. 3. Артемовим. Тоді ж тут виник партійний осередок у складі 7 чоловік: Я. Є. Осини, П. Кобзєва, І. Стецюри, П. Хачка й інших. Головою партосередку обрали В. Є. Довгополова. Комуністи проводили велику організаторську роботу, спрямовану на зміцнення Радянської

влади. Ревком і партосередок почали здійснення ленінського Декрету про землю та заходів щодо обмеження куркульських господарств. Водно­час значна увага приділялася допомозі бідняцьким господарствам, яким було над­дано частину реманенту й худоби, конфіскованих у поміщиків і колоністів.

Та мирний період у селі тривав недовго. У червні 1919 року Веселе захопили денікінці. Частина комуністів лишилася для роботи в тилу ворога. Денікінці погра­бували населення, відібрали у селян землю, яку вони одержали від Радянської влади. Спроба провести мобілізацію до білої армії зустріла рішучу відсіч. У тилу денікінців хоробро билися партизанські загони.

В січні 1920 року частини 46-ї стрілецької дивізії Червоної Армії визволили Веселе від денікінців. Почали працювати волосний і сільський ревкоми, які орга­нізовували допомогу Червоній Армії продовольством, забезпечували виконання продрозверстки та збір хліба голодуючим містам півночі країни.

10 червня 1920 року село захопили врангелівці. Частини 15-ї стрілецької диві­зії та кавалерійський полк 3-ї дивізії. 13-ї армії в середині червня вели запеклі бої за визволення села, але під натиском переважаючих сил ворога змушені були ві­дійти. На початку серпня частини 3-ї стрілецької дивізії знову з боями наблизились до Веселого. Незабаром сюди прибули частини Другої Кінної армії. Бої поблизу Веселого точилися протягом усього літа. Лише 31 жовтня частини 90-ї та 89-ї бригад 4-ї армії Південного фронту визволили село від білогвардійців. У боях за населені пункти Веселівської волості особливо відзначилися червоноармійці 270-го Біло рецького полку 30-ї Іркутської стрілецької дивізії. Поблизу сіл Михайлівки та близаветівки полк вступив у бій з переважаючими силами врангелівських військ і затримав просування їх до підходу основних сил Червоної Армії. Та це далося дорогою ціною: 112 бійців і 20 командирів полягли смертю хоробрих. На увічнення їх пам'яті у Веселому та Єлизаветівці встановлено пам'ятники. Михайлівку пере­йменовано на Білорецьке. Одну з вулиць Веселого названо Білорецькою.

З листопада 1920 року відновив роботу волосний ревком, головою якого призна­чено комуніста О. Зарубаева, колишнього матроса Чорноморського флоту. Секрета­рем волревкому став П. Прусенко. Одночасно почав діяти Веселівський сільський ревком у складі І. Є. Шевченка (голова), А. 3. Артемова, М. Ф. Ребристого, П. М. Лихачова, Т. С. Каменева. Всі вони були місцевими селянами, активними учасни­ками громадянської війни. Волосний ревком мав чотири відділи: загальний, земель­ний, народної освіти та військкомат. Основну увагу волревком приділяв зміцненню Радянської влади в населених пунктах волості, а також виконанню продрозверстки.

Наприкінці листопада 1920 року в селі створено волосний комітет незаможних селян на чолі з О. Рязановим; КНС став опорою волревкому в боротьбі за утвер­дження в селі й волості Радянської влади.

Наприкінці листопада — початку грудня 1920 року відновила роботу партійна організація, яка налічувала 12 членів і 9 кандидатів у члени партії. Серед них О. Зарубаєв (голова осередку), В. Долгополов, П. Хачко, Я. Осина, Г. Калабухов та інші. Партійна організація очолила боротьбу селян за перші соціалістичні пере­творення в селі. Партосередок допоміг молоді села створити комсомольську орга­нізацію. На початку 1921 року вона вже налічувала 40 чоловік. Першим секретарем її був О. П. Гармаш.

Оскільки в дніпровських плавнях та поблизу їх ще орудували махновські банди, волревком створив загін самооборони, куди ввійшли комуністи, комсомольці та члени КНС. У грудні 1920 року загін з допомогою частин 30-ї Іркутської диві­зії, що перебували в селі, розгромив біля села Менчикурів одну з цих банд.

Партосередок, волревком і волкомнезам підготували і провели 21 січня вибори сільських Рад. Веселівську сільраду очолив І. 6. Шевченко. Перший волосний з'їзд Рад відбувся у Веселому 27 січня 1921 року. Головою волвиконкому обрано О. Зарубаева.

Імперіалістична та громадянська війни підірвали економіку селянських госпо­дарств. 1920 року в усій Веселівській волості було тільки 4 тис. коней і приблизно стільки ж корів. Під керівництвом партосередку актив села створив земельний омітет, який перерозподілив усю землю з розрахунку 2,2 десятини на кожного пена сім'ї. Створений при волвиконкомі посівний.комітет допоміг селянам одержати асіннєві позички та організував супрягу бідняцьких і середняцьких господарств, селі з'явилися кооперативні споживче і кредитне товариства. І все ж через нестачу тягла обробіток землі провадився на низькому агротехнічному рівні, до того ж ясіяно було не більше 60 проц. довоєнних посівних площ. Внаслідок посухи в 1921 оці загинули майже всі посіви зернових. Зібрали менше, ніж сіяли. Почався злод. У Веселому тяжко бідували 3,5 тис. чоловік. Десятки сімей, шукаючи порят­унку, виїхали з села.

Партійна організація, комсомольці, сільська Рада, комнезам організували до- омогу голодуючим. Для дітей відкрили їдальні, для сиріт — дитячий будинок а 45 місць. З ініціативи волосного партійного комітету почалося збирання коштів з фонду допомоги голодуючим. Веселівське споживче товариство зібрало гроші на


Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від

Веселе