Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

року підготували й провели вибори сільської та волосної Рад селянських і червоноармійських депутатів. Голо­вою волвиконкому обрали К. І. Маркова.

Після важких років громадянської війни більша частина селянських господарств зовсім занепала. Посуха 1921 року згубила майже весь урожай, почався голод.

Ще в липні 1920 року молодь Преслава в підпіллі створила ініціативну групу, що мала підготувати організацію комсомольського осередку. Але він оформився лише лютого 1921 року у складі 12 юнаків і дівчат. У квітні 1922 року в Преславі створено партійний осередок, що налічував 4 члени. Комуністи і комсомольці роз'яснювали населенню суть щойно введеного продовольчого податку, вели боротьбу з куркулями, залучали до громадської діяльності жінок, створили комсомольсько-молодіжний клуб, де для неписьменних читали газети. При 2-х семирічних школах, створених на базі початкових, відкрилися бібліотеки. Разом з учителями молодь організу­вала кілька гуртків художньої самодіяльності, активно боролася з неписьменністю. 1923 року преславська комсомольська організація була визнана кращою в районі.

У березні 1923 року Преслав увійшов до складу новоствореного Ногайського району. На той час у селі налічувалося 556 дворів, де проживало 3477 мешканців.

Сільське господарство до 1925 року було повністю відбудоване. У тому році селі працювало 2 парові млини, 5 вітряків, олійниця, крупорушка, бондарня, кравецьких, 6 шевських і 11 теслярських майстерень, 6 кузень. Значну допомогу здавали селянам споживче та кредитне кооперативні товариства. З липня 1925 року преслав ввійшов до новоствореного Романівського району, згодом перейменованого на честь видатного діяча міжнародного робітничого руху В. П. Коларова у Кола­ровський.

Проводячи в життя ленінську політику колективізації сільського господарства, партійний і комсомольський осередки, сільрада, комнезам наполегливо переконували хліборобів у перевагах колективної праці. Перша спроба створення в Преславі колгоспу була в серпні 1922 року, коли 25 господарств бідноти об'єднали 185 десятин землі і створили артіль ім. Фрунзе. До неї вступили 5 комуністів — С. М. Вітанов, С. М. Рупчев, В. І. Соломонов, І. Н. Курлов, О. М. Іванов, а також 5 комсомольців та 13 членів КНС. Артіль була тоді економічно слабкою. В господарстві налічувалося 10 коней, 8 корів, 74 вівці, невелика кількість реманенту: 2 плуги, букери, сівалка, борона, жниварка, молотарка, віялка, двигун тощо. Артіль одержала насіннєву позичку від держави. У травні 1923 року артіль перетворилася в комуну ім. КІМу, яка проіснувала до вересня 1927 року і була реорганізована на товаристство спільного обробітку землі ім. Благоєва. ТСОЗ вступив до Бердянської кредитної спілки, взяв позичку на купівлю кількох коней, снопов'язалки і трактора, послав М. А. Терехова на курси трактористів. Зміцнення матеріальної бази сприяло ростові економіки й авторитету ТСОЗу. Весною 1930 року в селі виникло ще два ТСОЗи — ім. Леніна та «Прогрес».

Куркулі залякували сільську бідноту і середняків, розпускали ворожі плітки, погрожували розправою активістам колгоспного руху. Але партійний осередок і комсомольці викрили підступні дії класових ворогів, і наприкінці 1930 року більшість селян пішла до артілей, що створювалися на базі ТСОЗів. Їх виникло шість. На початку 1931 року відбулися загальні збори колгоспників і одноосібників Преслава, було прийнято рішення про організовану підготовку і проведення першої колгоспної весни. До кінця року колективізацію в селі було завершено.

Становлення колгоспів відбувалося в тяжких умовах: мало було досвіду, не стачало кадрів, техніки, врожаї залишалися низькими. Щоб організаційно та економічно зміцнити дрібні артілі, весною 1932 року на їх основі створено дві великі — Леніна та ім. Комінтерну. Того року в селі організовано невелику риболовецьку артіль «Голос рибака». Для зміцнення молодих господарств на заклик партії до села прибули комуністи — двадцятип'ятитисячники. Головою колгоспу ім. Леніна обра­ли робітника Макіївського металургійного заводу М. Д. Мелентьєва.

Значну допомогу в утвердженні колгоспного ладу, зміцненні виробничої дис­ципліни та політичної свідомості колгоспників відіграла створена 1930 року Ботєвська МТС. Вже 1934 року на ланах преславських артілей працювало 20 тракторів.

Зазнавши невдач у спробах відвернути селян Преслава від колгоспного руху, куркулі змінили тактику. Щоб шкодити колгоспам, вони пробиралися на керівні посади, розкрадали посівний матеріал, зривали плани хлібоздачі, ховали зерно в ямах і криницях. Ворожі дії куркульства були викриті. Лише протягом кількох днів січня 1932 року активісти знайшли 38 ям, де виявили понад 600 пудів пшениці. Незабаром над куркулями Преслава відбувся відкритий судовий процес, злочинці були суворо покарані, а їх родини вислані з села.

З перемогою колективізації в Преславі сталися великі зміни в громадському житті, зросла свідомість трудящих селян. Зміцнював свій вплив на маси партійний осередок. У березні 1931 року до лав партії вступило ще 8 чоловік, серед них одна жінка. Значну роль відігравала жіноча рада, члени якої читали колгоспницям лек­ції, збирали кошти на допомогу безробітним капіталістичних країн, проводили ате­їстичну пропаганду.