Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Колгоспна молодь створила ударні бригади і вперше розгорнула соціалістичне змагання. Люди працювали із завзяттям, перевиконуючи норми виробітку. Висо­копродуктивною працею відзначилися ударники городньої бригади І. Г. Каліцев, ер. І. Главчев, Ф. І. Степанов, І. В. Нейковський, які премійовані екскурсійними путівками до Асканії-Нова.

Поліпшувався добробут, зростав культурний рівень трудящих. Змінився й за­гальний вигляд села. Замість похнюплених убогих хатинок споруджувалися доброт­ні будинки. В селі діяв фельдшерський, а з 1938 року — медичний пункт з лікарем.

Партійна організація Преслава надавала великого значення підвищенню загальноосвітнього рівня трудящих, їх ділової кваліфікації. Десятки жителів навча­лись у політгуртках, рільники — в агрошколі. Взимку починалися заняття в школі тваринників. До 1937 року в Преславі працював болгарський педагогічний техні­кум, що мав заочне відділення. У 1937/38 навчальному році на базі педагогічного технікуму та семирічки створено середню школу. В селі діяв також сільськогоспо­дарський технікум, що мав денне і вечірнє відділення. У 1936 році технікум перевели до м. Ногайська.

У квітні 1936 року в селі відкрито будинок піонерів, а на березі моря — піонер­ський табір, де щороку відпочивало понад 1 тис. дітей району.

Центром культурно-масової роботи серед трудящих став споруджений комсо­мольцями та молоддю в 1927—1928 рр. двоповерховий будинок культури. При ньому працювали драматичний, музичний, хоровий та інші гуртки художньої самодіяль­ності. Колгоспники широко користувалися послугами місцевої бібліотеки, перед­плачували багато газет.

Мирне будівництво в Преславі зупинив віроломний напад на СРСР фашистської Німеччини. Коли фронт наблизився, в селі почали евакуацію техніки та худоби за річку Дон. Колгоспники шили кожухи, плели шкарпетки та рукавиці для радянських воїнів, брали активну участь у споруджен­ні оборонних укріплень під селами Михай­лівкою та Іванівкою.

4 жовтня 1941 року німецько-фашистські загарбники окупували Преслав. Вони встановили режим терору і насильства, примушуючи місцевих жителів під нагай­ками працювати на ланах. Багато патріо­тів села розпочали активну боротьбу з фа­шистами. Особливою сміливістю відзначи­лися вчителька В. С. Машньова, бухгалтер П. Т. Савенко, колгоспники О. І. Панасюк, сестри Г. Г. та М. Г. Терехови, Л. М. Маш­ньова та інші. Вони розповсюджували антифашистські листівки в Преславі та сусідніх селах Дмитрівці й Партизанах, таємно збирали одяг і пересилали його до Бердянська для радянських військовопо­лонених, роздобували для них документи, допомагали тікати з полону. Штабом підпільників була квартира В. С. Машньової. Вони мали радіоприймач, слухали зведення Радянського інформбюро. Фашисти натрапили на слід підпільників, за­арештували їх і кинули до бердянської в'язниці. Після допитів і звірячого кату­вання всіх патріотів розстріляли в Мерликовій балці.

За час окупації Преслава гітлерівці насильно відправили на каторгу 302 жи­телів села.

Відступаючи під ударами Червоної Армії, фашисти чинили нечувані злочини. Вони розстріляли 157 дітей, які виховувалися в Преславському дитячому будинку, зруйнували будинок культури, школу, амбари, багато житлових будівель. Мате­ріальні збитки, заподіяні селу, перевищили 107 млн. карбованців.

18 вересня 1943 року 130-а стрілецька дивізія під командуванням полковника К. В. Сичова визволила Преслав.

У боротьбі за перемогу над фашистами брало участь понад 100 жителів села. 46 з них загинули на фронті.

Після визволення Преслава від окупантів одразу відновили роботу сільрада і партійна організація, яка спочатку об'єднувала 3 комуністи. Трудящі приступили до відродження зруйнованого господарства. В селі не залишилося ні тракторів, лі автомашин, доводилося обробляти землю лопатами і сапками, сіяти і збирати врожай вручну. На колгоспних фермах майже не залишилося худоби. Незважаючи на вик­лючно тяжкі умови, справжній трудовий героїзм виявляли жінки, підлітки, літні колгоспники. Вони засіяли майже 40 проц. посівної площі. За самовіддану пращо 11 хліборобів Преслава нагородили медалями «За доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни».

З переможним закінченням історичної битви проти фашизму відродження госпо­дарства Преслава пішло швидшими темпами. Цьому в першу чергу сприяло повер­нення воїнів до мирної праці. Хоч тракторів та іншої техніки в селі ще не було, хлі­бороби освоїли близько 60 проц. посівної площі. 1945 року в артілях було 224 голови великої рогатої худоби, 108 коней, 393 вівці тощо.