Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Колгоспне будівництво в перший свій період зустрічалося зі значними трудно­щами. Економіка артілей була ще слабкою. Не вистачало тягла і сільськогосподарсъкого реманенту. Селяни не мали досвіду колективного господарювання. Заважала зрівнялівка у розподілі прибутків між членами сільгоспартілей, слабка трудова дисципліна.

Важливим фактором організаційно-господарського зміцнення колгоспів було утворення і жовтня 1930 року Другопокровської МТС, якій спочатку було передано 28 тракторів, 4 комбайни та іншу сільськогосподарську техніку. 1933 року при МТС розгорнув роботу політвідділ. З того часу МТС стала центром не тільки госпо­дарсько-технічного, а й організаційно-політичного керівництва колгоспами. 1939 року МТС мала вже 115 тракторів і 54 комбайни. Вона обслуговувала 17 колгоспів. Крім трактористів і комбайнерів тут працювали 8 агрономів, 5 інженерів і тех­ніків.

Відзначаючи докорінні перетворення, що відбулися в усіх галузях економіч­ного і суспільно-політичного життя села, ВУЦВК постановою від 31 липня 1935 року перейменував село Покровку Другу, яка вже тривалий час була центром Приазовського району, в село Приазовське.

Заспівувачами усіх добрих справ на селі були комуністи й комсомольці. Вони підтримали й очолили стахановський рух, спрямований на збільшення виробництва зерна, зростання продуктивності тваринництва. У жовтні 1936 року райком партії та райвиконком зробили перші підсумки цього руху, визначили переможців. Серед них — бригадир рільничої бригади колгоспу «Ударник» М. М. Мозговий, бригада якого виростила на площі 253 га пересічно по 18 цнт зернових з га, а на площі 50 га по 26 цнт озимої пшениці. Комбайнер МТС М. П. Слесь за ЗО робочих днів зібрав хліб на площі 570 га, а його колега Г. П. Васильєв — за 28 робочих днів — з площі 715 га. Визначних успіхів добилися й інші трудівники МТС і колгоспів.

Самовіддана праця механізаторів гідно відзначена партією й урядом. Тракто­ристи Д. Т. Матвеев та В. Ф. Пантов 1936 року першими в районі нагороджені ор­деном Трудового Червоного Прапора.

У передвоєнні роки усі 6 колгоспів Приазовського домоглися чималих успіхів у своєму господарюванні. Колгосп «Прогрес» зібрав по 21,6 цнт зернових за га, «Шлях до соціалізму» — по 29,7 цнт. Помітного розвитку набуло тваринництво. 1940 року артіль «Прогрес» мала 4,7 тис. голів великої рогатої худоби, 1700 свиней, близько 2,5 тис. овець, понад 4,5 тис. штук птиці. Трудовим успіхам колгоспів Приазовського сприяло створення у більшості з них у 1939—1941 рр. партійних і комсомольських організацій, що стали застрільниками соціалістичного змагання та стахановського руху.

Зміцнення економіки артілей сприяло поліпшенню добробуту та культурного рівня життя трудящих. 1940 року колгоспи райцентру одержали 1,7 млн. крб. загального прибутку. Вартість трудодня становила 2,3 кг хліба, та 1,3—2 крб. грішми.

Протягом тридцятих років у селі з'явилась і місцева промисловість — тут пра­цювали харчокомбінат, маслозавод, побутовий комбінат.

Відрадні зміни сталися в медичному обслуговуванні селян Приазовського за два радянські десятиліття. Безплатну кваліфіковану медичну допомогу одержу­вали колгоспники в добре обладнаній амбулаторії та лікарні на 70 ліжок, працював пологовий будинок.

Небувалого злету досягла народна освіта. До 1937 року тут ліквідували непись­менність серед дорослих. Діти навчалися спочатку в десяти початкових школах, одна з яких ще 1925 року стала семирічною, а з 1936 — середньою, інша — семи­річною. Працювали і сім початкових шкіл. Навчалося в них близько 2 тис. дітей.

Велику культурно-освітню роботу та науково-атеїстичну пропаганду прова­дили районний будинок культури і 3 колгоспні клуби, що разом могли розмістити близько 3 тис. глядачів. При клубах працювали хорові, драматичні, танцювальні та інші гуртки художньої самодіяльності. Кіно і радіо широко ввійшли в життя і побут села, наблизили до людей світ, розширили їх інформованість.

Значну допомогу партійній організації району в комуністичному вихованні трудящих подавала районна газета «Більшовик Приазов'я», що виходила з 1934 року тиражем 2 тис. примірників.

Люди, пізнавши радість письменності, потяглися до книги. У вільний від роботи час вони відвідували бібліотеки, що працювали при колгоспних клубах та район­ному будинку культури і налічували близько 20 тис. книг.