Приазовське

Другопокровський волревком, до складу якого ввійшли Є. Самохвалов — голова, Ф. Астахов — заступник голови і військовий комісар, С. Блинов — заві­дуючий земвідділом, В. Проскурня та М. Курочкін, ухвалив організувати в усіх населених пунктах волості комітети незаможних селян та, в зв'язку з посиленням бандитизму, зміцнити міліцію. Волосний КНС очолив селянин комуніст К. І. Прокопов.

Для зміцнення Радянської влади та викорінення бандитизму створено Друго­покровський компактний район з центром у Покровці Другій і районну Надзвичайну нараду в складі представників Бердянської повітової Надзвичайної наради, коман­дира одного з полків 30-ї Іркутської дивізії, що тут перебував, а також голів парт- осередку, волревкому та волкомнезаму. З місцевих активістів організовано загін самооборони. До осені 1921 року з бандитизмом було покінчено остаточно.

На початку 1921 року Другопокровська волость була виділена з Бердянського повіту і ввійшла до складу Мелітопольського повіту Олександрівської губернії. Партосередок, до якого входили 7 членів партії, мав великий вплив на економічне життя села і волості, на роботу комнезаму.

Земельна комісія волвиконкому разом з КНС наділила селян землею з розра­хунку по 2 десятини на кожного члена сім'ї. Комнезам конфіскував хлібні надлишки У куркулів, а також тяглову силу та сільськогосподарський реманент на користь бідняків. У лютому 1921 року волвиконком і КНС вирішили питання про мобіліза­цію коштів і хліба робітникам Донбасу.

Велику роль у зміцненні Радянської влади у Покровці Другій відіграли також волосна, створена в червні 1921 року, та сільська робітничо-селянські інспекції.

Нелегкими виявилися перші кроки у відбудові господарства села. Не вистачало робочої худоби, сільськогосподарського реманенту. Другопокровський прокатний пункт, створений на базі сільськогосподарського кредитного товариства, на початку 1921 року мав у своєму розпорядженні лише 4 букери, 6 плугів, трієр, 3 борони та невелику кількість іншого знаряддя. Ремонтні майстерні і сільські кузні потребу­вали палива, металу, мастил для коліс тощо. Зацікавленість селянства в розвитку свого господарства дещо сковувала політика «воєнного комунізму». Тому рішення X з'їзду партії про перехід до непу і заміну продрозверстки продподатком селяни Покровки Другої зустріли з великим задоволенням.

Не припинялася боротьба з куркульським саботажем. У березні 1921 року визнано нетрудовими і націоналізовано великі господарства глитаїв.

На початку 20-х років у Покровці Другій почали виникати сільськогосподар­ські артілі. Але посуха 1921 року і спричинений нею голод призвели до загального занепаду господарства села, де голодувало 90 проц. жителів. Партосередок, КНС, волосна і сільська Ради, комсомольці організували допомогу голодуючим, насам­перед вони влаштували громадське харчування для дітей. 8 лютого 1923 року без­партійна волосна конференція вітала рішення з'їзду Рад про об'єднання респуб­лік. «...Ми ще міцніше триматимемо прапор боротьби проти капіталу..., — заявили учасники конференції — представники численних національностей Приазов'я.— Ми всі як один будемо боротися за відбудову сільського господарства і зміцнення Радянської влади на місцях».

Весною 1923 року Покровка Друга стала центром новоствореного Другопокровського району, що увійшов до складу Мелітопольського округу Катеринослав­ської губернії. Органи радянської влади виявили піклування про здоров'я трудя­щих. Уже з 1921 року у Покровці Другій працювали амбулаторія та лікарня. Ква­ліфіковану медичну допомогу хворим подавали лікар, фельдшер та молодші медичні працівники.

Партосередок і сільрада розгорнули освітню і культурно-виховну роботу. У 1924/25 навчальному році у трьох сільських школах 11 учителів навчали 236 уч­нів. Дорослі відвідували гуртки по ліквідації неписьменності. Крім відкритого комсомольцями ще 1921 року сільбуду, двох хат-читалень і невеликої бібліотеки з 1924 року почав працювати, районний сільбуд, який керував роботою сільських будинків.

Успішне запровадження в життя нової економічної політики, перетворення Покровки Другої на районний центр сприяли дальшому розвиткові торгівлі. В перші роки непу в селі відкрилось близько 20 крамниць, 3 рази на тиждень — в неділю, середу і п'ятницю — збиралися великі базари, а з 10 по 12 жовтня кожного року — ярмарки. На базарах, крім збіжжя та інших сільськогосподарських продуктів тут можна було придбати промислові товари.

На кінець непу в Покровці Другій розширились посівні площі, збільшився обсяг виробництва.

Після XV з'їзду партії комуністи повели серед селян широку роз'яснювальну роботу про переваги колективного господарювання над одноосібним. Це дало пози­тивні наслідки. 1928 року в Покровці Другій організувався перший в селі ТСОЗ, головою якого став комуніст M. І. Шеренін. До кінця 1929 року в селі діяло чо­тири ТСОЗи і дві сільгоспартілі. Але особливо швидкими темпами колективізація проходила в першій половині 1930 року, коли в колгоспи суцільною масою пішли не тільки бідняки, а й середняки. У Покровці Другій організувалося 6 колгоспів: «Прогрес», «Гігант», «Шлях до соціалізму» та інші, які об'єднали близько 80 проц. дворів. До кінця 1930 року усі господарства в селі були колективізовані.




Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від

Приазовське


.