Другопокровський волревком, до складу якого ввійшли Є. Самохвалов — голова, Ф. Астахов — заступник голови і військовий комісар, С. Блинов — завідуючий земвідділом, В. Проскурня та М. Курочкін, ухвалив організувати в усіх населених пунктах волості комітети незаможних селян та, в зв'язку з посиленням бандитизму, зміцнити міліцію. Волосний КНС очолив селянин комуніст К. І. Прокопов.
На початку 1921 року Другопокровська волость була виділена з Бердянського повіту і ввійшла до складу Мелітопольського повіту Олександрівської губернії. Партосередок, до якого входили 7 членів партії, мав великий вплив на економічне життя села і волості, на роботу комнезаму.
Земельна комісія волвиконкому разом з КНС наділила селян землею з розрахунку по 2 десятини на кожного члена сім'ї. Комнезам конфіскував хлібні надлишки У куркулів, а також тяглову силу та сільськогосподарський реманент на користь бідняків. У лютому 1921 року волвиконком і КНС вирішили питання про мобілізацію коштів і хліба робітникам Донбасу.
Велику роль у зміцненні Радянської влади у Покровці Другій відіграли також волосна, створена в червні 1921 року, та сільська робітничо-селянські інспекції.
Нелегкими виявилися перші кроки у відбудові господарства села. Не вистачало робочої худоби, сільськогосподарського реманенту. Другопокровський прокатний пункт, створений на базі сільськогосподарського кредитного товариства, на початку 1921 року мав у своєму розпорядженні лише 4 букери, 6 плугів, трієр, 3 борони та невелику кількість іншого знаряддя. Ремонтні майстерні і сільські кузні потребували палива, металу, мастил для коліс тощо. Зацікавленість селянства в розвитку свого господарства дещо сковувала політика «воєнного комунізму». Тому рішення X з'їзду партії про перехід до непу і заміну продрозверстки продподатком селяни Покровки Другої зустріли з великим задоволенням.
Не припинялася боротьба з куркульським саботажем. У березні 1921 року визнано нетрудовими і націоналізовано великі господарства глитаїв.
На початку 20-х років у Покровці Другій почали виникати сільськогосподарські артілі. Але посуха 1921 року і спричинений нею голод призвели до загального занепаду господарства села, де голодувало 90 проц. жителів. Партосередок, КНС, волосна і сільська Ради, комсомольці організували допомогу голодуючим, насамперед вони влаштували громадське харчування для дітей. 8 лютого 1923 року безпартійна волосна конференція вітала рішення з'їзду Рад про об'єднання республік. «...Ми ще міцніше триматимемо прапор боротьби проти капіталу..., — заявили учасники конференції — представники численних національностей Приазов'я.— Ми всі як один будемо боротися за відбудову сільського господарства і зміцнення Радянської влади на місцях».
Весною 1923 року Покровка Друга стала центром новоствореного Другопокровського району, що увійшов до складу Мелітопольського округу Катеринославської губернії. Органи радянської влади виявили піклування про здоров'я трудящих. Уже з 1921 року у Покровці Другій працювали амбулаторія та лікарня. Кваліфіковану медичну допомогу хворим подавали лікар, фельдшер та молодші медичні працівники.
Партосередок і сільрада розгорнули освітню і культурно-виховну роботу. У 1924/25 навчальному році у трьох сільських школах 11 учителів навчали 236 учнів. Дорослі відвідували гуртки по ліквідації неписьменності. Крім відкритого комсомольцями ще 1921 року сільбуду, двох хат-читалень і невеликої бібліотеки з 1924 року почав працювати, районний сільбуд, який керував роботою сільських будинків.
Успішне запровадження в життя нової економічної політики, перетворення Покровки Другої на районний центр сприяли дальшому розвиткові торгівлі. В перші роки непу в селі відкрилось близько 20 крамниць, 3 рази на тиждень — в неділю, середу і п'ятницю — збиралися великі базари, а з 10 по 12 жовтня кожного року — ярмарки. На базарах, крім збіжжя та інших сільськогосподарських продуктів тут можна було придбати промислові товари.
На кінець непу в Покровці Другій розширились посівні площі, збільшився обсяг виробництва.
Після XV з'їзду партії комуністи повели серед селян широку роз'яснювальну роботу про переваги колективного господарювання над одноосібним. Це дало позитивні наслідки. 1928 року в Покровці Другій організувався перший в селі ТСОЗ, головою якого став комуніст M. І. Шеренін. До кінця 1929 року в селі діяло чотири ТСОЗи і дві сільгоспартілі. Але особливо швидкими темпами колективізація проходила в першій половині 1930 року, коли в колгоспи суцільною масою пішли не тільки бідняки, а й середняки. У Покровці Другій організувалося 6 колгоспів: «Прогрес», «Гігант», «Шлях до соціалізму» та інші, які об'єднали близько 80 проц. дворів. До кінця 1930 року усі господарства в селі були колективізовані.