Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Перед початком першої світовоі війни Покровка Друга була великим селом, що мало 903 двори, де проживало 7,3 тис. чоловік. Але воно було непривабливим, забудовувалося без плану. Криві вулички влітку потопали в пилюці, а весною та восени — в непролазній грязі. Тільки куркульські будинки були здебільшого кам'яні, криті залізом або черепицею. Більшість сільських будівель становили бідняцькі хати-мазанки. В центрі села височіла церква і поряд півтора десятка крамниць, шинків.

Майже до кінця XIX ст. в Покровці Другій існували дві початкові школи — церковнопарафіяльна та однокласна земська, в яких у 1886/87 навчальному році навчалося 103 хлопчики і 10 дівчаток. У 1907—1912 рр. у селі відкрилися ще три початкові земські школи (в т. ч. двокласна), але вони охоплювали лише 45 проц. дітей шкільного віку, з яких тільки шоста частина закінчувала навчання. Напере­додні першої світової війни 40 проц. чоловіків і 90 проц. жінок села були неписьменнними.

Новим лихом для селян Покровки Другої, особливо бідноти, стала перша сві­това війна. Майже половину працездатних чоловіків було взято до царської армії, в результаті чого близько третини господарств залишились без годувальників. Масові реквізиції коней, волів для армії позбавили більшість господарств тягла. Посівні площі в селі зменшилися на 25 проц., зменшився й обсяг виробництва пшениці, ячменю. Життєвий рівень селян катастрофічно падав.

Жителі Покровки Другої з великою радістю зустріли звістку про збройного Жовтневого повстання у Петрограді, ленінські Декрети про мир і На заклик більшовиків Бердянська вони активно включились у боротьбу за пере­могу влади Рад.

У Жовтневому збройному повстанні у Петрограді брав участь приазовець Ф. К. Антипенко. В той час він служив кочегаром на лінкорі «Імператор Павло І» і разом з частиною особового складу корабля 25 жовтня штурмував Зимовий. На

початку січня 1918 року в Покровці Другій встановилась Радянська влада. Обрані волосна і сільська Ради організували збирання і відправку хліба робітникам Мос­кви і Петрограда, набір добровольців до Червоної Армії та розподіл землі згідно ленінського Декрету про землю. Але мирне будівництво тривало недовго. Напри­кінці квітня 1918 року Покровку Другу захопили дроздовці. Пограбувавши село, вони вирушили на Ногайськ. Незабаром село захопили австро-німецькі війська й гайдамаки. Понад півроку окупанти грабували селян. Радянська влада була від­новлена в листопаді, але не надовго. В січні 1919 року його захопили білогвардійці з корпусу генерала Тілло. У другій половині березня частини 2-ї бригади Першої

Задніпровської радянської дивізії вибили з Покровки Другої білогвардійців.

До першого полку цієї бригади, що пізніше називався особливим Кримським радянським полком, влилося багато жителів села.

За допомогою представників політвідділу бригади у Покровці Другій утво­рився волосний ревком, який проводив мобілізацію селян до Червоної Армії, зай­мався виконанням продрозверстки. Дальшому розгортанню радянського будівни­цтва перешкодили денікінці, ящ в червні 1919 року захопили село. Знову розпо­чався білий терор. Трудове населення Покровки Другої всіляко ухилялося від мобілізацій у денікінську армію. А як тільки в районі Другопокровської та інших волостей Бердянського повіту розгорнув дії партизанський загін Г. 3. Голика, чимало жителів села пішло в партизани. Серед них — П. 3. Ковальов, М. П. Данченко, Я. Т. Самохвалов (розстріляний білогвардійцями) та інші.

2 січня 1920 року частини 8-ї Червоної козачої дивізії вибили денікінців з По­кровки Другої. Трудове селянство з радістю зустріло визволителів. 5 січня 1920 року відбулися загальні збори жителів села, на яких вони затвердили волосний і сіль­ський революційний комітети. Ревкоми спрямовували зусилля активістів на зміц­нення революційного порядку в селі і організацію допомоги Червоній Армії, якій посилали нових бійців, а також продовольство. Ревкоми вирішували питання народної освіти, охорони здоров'я. В березні того ж року було створено відділ народної освіти, а трохи пізніше представники ревкомів на своїх зборах затвердили склад волревкому, сформували волвійськкомат, обрали кандидатів у народні судді та народні засідателі. Але головним питанням залишилось постачання продоволь­ством бійців Червоної Армії. 8 квітня 1920 року Другопокровський волревком повідомляв Бердянський повітовий ревком про виконання цього завдання. Тоді ж в селі був створений партійний осередок, один з перших в селах Приазов'я. Пер­шими комуністами в Покровці Другій стали бідняки К. І. Прокопов, ГІ. К. Коноваленко і Г. А. Федорець (командир Червоної Армії в роки громадянської війни).

У липні 1920 року Приазов'я захопили війська Врангеля.

В другій половині жовтня 1920 року почався наступ військ Південного фронту під командуванням М. В. Фрунзе. ЗО жовтня частини 2-ї бригади 5-ї кавдивізії 13-ї армії назавжди визволили Покровку Другу від білогвардійців.