Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

На околицях селища були поклади каоліну, гончарної глини, піску. 1924 року геологи Харківського тресту «Союзкаолін» провели розвідку покладів. Виявилося, що запаси каоліну становлять приблизно 7 млн. тонн. Навесні 1929 року почалася розробка його покладів. Спочатку видобуток становив 5—6 тис. тонн, а в 1931 році збільшився до ЗО тис. тонн. Питання розвитку каолінових підприємств детально обговорювалося на засіданнях райкому КП(б)У, який послав на каолінові розробки 400 робітників, у т. ч. 100 юнаків і дівчат. В цей час тут прокладено вузькоколійку, встановлено нове обладнання.

Велику роль у зміцненні колективних господарств відіграла створена в липні 1929 року машинно-тракторна станція, очолена членом партії з 1919 року Л. Д. Денисовим. У рік створення МТС мала 25 тракторів, 6 молотарок, автомашину.

Селищна партійна організація, яка налічувала на 1 травня 1932 року 200 ко­муністів, спрямувала свою діяльність насамперед на піднесення рівня роботи транс­порту і промисловості. З кожним роком розширювалося локомотивне депо. 1932 ро­ку 48 паровозних і 19 ремонтних бригад перейшли на господарський розрахунок, це одразу ж забезпечило значну економію коштів. 1934 року в паровозному депо налічувалося 989 робітників і службовців.

Зростала трудова активність залізничників. Всій області стали відомі імена славних пологівських трудівників: машиніста-орденоносця Д. І. Тоцького — одного з організаторів колони паровозів ім. 8-го з'їзду Рад; машиніста В. Г. Маяцького, який при значній економії пального домігся технічної швидкості локомотиву 40 км на годину замість 32 — за нормою; раціоналізаторів депо І. Я. Вороніна, П. О. Пащенка та ін. Робітники вагонного депо з річного ремонту 1936 року випустили 32 вагони замість ЗО і 24 холодильники замість 15. Протягом 1939 року по кільцю Пологи—Царекостянтинівка—Запоріжжя—Пологи перевезено понад план 471 тис. тонн вантажів, заощаджено палива на суму 106 тис. крб. Цього року в депо налі­чувалося 427 стахановців і 130 ударників. Технічна швидкість великовагових поїз­дів досягала 40—45 км на годину. Втричі скоротились строки ремонту локомотивів.

Великі зміни сталися у Приазовському рудоуправлінні, яке 1933 року відне­сено до тресту «Союзкаолін». У травні 1935 року тут працювало 1000 робітників. Широкого застосування набула техніка — екскаватори, транспортери, мотовози тощо. В роки перших п'ятирічок у Пологах виникло нове підприємство по пере­робці місцевих каолінів — завод «Коагулянт». На підприємствах місцевої промис­ловості селища виготовлялися цегла, черепиця, посуд, швейні вироби, харчові продукти.

Значних успіхів досягли хлібороби колгоспу «Аврора», створеного ще 1929 року. Вони виростили в 1940 році по 23,3 цнт озимої пшениці з га. Кращі доярки Г. П. Маслюк і Д. В. Лобода надоїли того року від закріплених за ними корів по 2,2—2,3 тис. літрів молока. Вівцеферма артілі була учасником Всесоюзної сільсько­господарської виставки.

Мешканців селища обслуговували універмаг, книжковий, мануфактурний, трикотажний, галантерейний, взуттєвий, господарчий та інші магазини, численні побутові підприємства.

З грудня 1938 року Пологи віднесено до категорії міст районного підпорядку­вання. Ця подія ніби підсумувала великі соціалістичні перетворення, які сталися не лише в галузі економіки, а й у розвитку культури, благоустрою міста за роки

Радянської влади. Його прикрасили нові будинки, у т. ч. багатоповерхові. У 1938 році забруковано центральну вулицю, решту — впорядковано і озеленено. Діяв водопровід.

Медичну допомогу населенню подавали районна поліклініка, розташована у двоповерховому, добре обладнаному приміщенні, районна, а також залізнична лікарні, кілька фельдшерських пунктів на промислових підприємствах. В кінці 1935 року відкрився зубопротезний кабінет, а незабаром став до ладу новий поло­говий будинок на 35 ліжок. В місті працювали дитячий садок, ясла, молочна кухня.

Розширювалася мережа навчальних закладів. В жовтні 1935 року відчинили двері дві новозбудовані школи, став до ладу районний піонерський клуб. Навчання близько 3 тис. дітей забезпечували міська та залізнична середні школи, неповна, середня та шість початкових. В Пологах діяли також курси підвищення кваліфі­кації паровозних машиністів, курси медичних сестер, а також швачок для підпри­ємств місцевої промисловості.

Любили пологівці своє дозвілля проводити в районному будинку культури, де були бібліотека з залом для читачів, кімната для занять гуртків художньої само­діяльності тощо. Одним з найкращих на залізниці вважався станційний клуб. Ра­йонна бібліотека перед війною мала 12 тис. томів, нею користувалося 2500 читачів. В побут мешканців міцно увійшло кіно. В місті часто відбувалися вистави Запорізь­кого театру ім. Заньковецької та інших театральних колективів країни.