У 1958 році комишуваські артілі об'єдналися в одно велике господарство, що дістало назву «Радянська Україна». За ним закріплено понад 8 тис. га землі, в т. ч. 7,6 тис.— орної. Воно спеціалізується на відгодівлі свиней. їх кількість перевищує 4,5 тис. голів. Колгосп «Радянська Україна» — одне з найкращих свиновідгодівельних господарств України. У вересні 1967 року в Комишувасі відбувся республіканський семінар з питань комплексної механізації тваринницьких ферм. У четвертому році п'ятирічки на 100 га угідь вироблено по 90 цнт м'яса.
Застосування передових методів агротехніки, широкі іригаційні роботи (1967— 1969 рр. зрошено 800 га), раціональне використання потужного машинного парку забезпечують сталі урожаї. 1969 року, незважаючи на «чорні» бурі, колгоспники зібрали пересічно по 20 цнт
На основі зростання і розвитку всіх галузей громадського виробництва невпинно підвищуються доходи господарства. За останнє десятиріччя вони збільшилися вдвоє і досягли 1,9 млн. крб. Колгоспники Комишувахи заробляють пересічно по 100 крб. на місяць.
Партійна організація колгоспу «Радянська Україна», що об'єднує 45 комуністів, та її бойові помічники — комсомольці (понад сто чоловік), велику увагу приділяють вивченню й поширенню досвіду передовиків, організації соціалістичного змагання. В колгоспі часто відбуваються районні, обласні і республіканські семінари з питань раціонального господарювання. На них виступають спеціалісти і передові механізатори. Кращі виробничники навіть їздять передавати свій досвід трудівникам інших країн. Механізатор В. М. Курінний навчав передових методів праці кубинських друзів. У 1967 році він побував в Афганістані. На Кубі і в Алжірі працював шофером І. І. Антоненко.
Хлібороби Комишувахи гаряче підтримали ініціативу трудящих Бершадського району Вінниччини щодо збільшення виробництва зерна. Трудівники одностайно схвалили новий статут колгоспного життя і послідовно його здійснюють.
У Комишувасі е ще одне сільськогосподарське підприємство — птахофабрика «Дмитрівська». На її фермах налічується 75 тис. штук курей і качок, а також 640 голів великої рогатої худоби.
За останні роки у Комишувасі дальшого розвитку набули підприємства місцевої промисловості. Невпинно зростає видобуток каменю з діючого кар'єру, де застосовується сучасна техніка. У четвертому році п'ятирічки він дав продукції більше як на 150 тис. крб. Заростанні десять років вдвоє зросла потужність цехів і майстерень побутового комбінату. У селі працюють також база «Заготзерно», «Міжколгоспбуд». Велику допомогу колгоспу «Радянська Україна» та іншим господарствам району подає відділення «Сільгосптехніки». Створена 1955 року інкубаторна станція щороку вирощує півмільйона штук молодняка курей, качок, індиків. Споруджуються й нові підприємства: завод залізобетонних конструкцій та кол- госпний овочеконсервний завод. На кожному промисловому підприємстві і птахофабриці є партійні організації. Вони об'єднують 218 комуністів. У десяти комсомольських організаціях налічується 250 членів BJIKCM.
Поряд з партійними організаціями велику роль в господарсько-політичному жи тті відіграє Рада депутатів трудящих. Вона ж дбає про благоустрій Комишувахи які, у 1957 році стала селищем міського типу. У 1963 році, після ліквідації Комишуваського району, селище увійшло до складу Оріхівського району. За післявоєнний час в Комишувасі оновлено житловий фонд. Лише протягом 1960—1969 pp. споруджено понад три тис. кв. м житла, в т. ч. 8 двоповерхових багатоквартирних будинків.
У центрі селища розташовані палац культури, середня і музична школи, лікарня, магазини тощо. Центральну вулицю заасфальтовано. Вздовж усіх вулиць, обсаджених декоративними й фруктовими деревами, прокладено тротуари. У Комишувасі є три парки, добре обладнаний стадіон. Поблизу будинку правління колгоспу встановлено пам'ятники К. Марксу і В. І. Леніну.
Невпинно поліпшується побутове обслуговування населення. Відкрито швейну і шевську майстерні, радіотелевізійне ательє, готель, їдальні тощо. У магазинах жителі можуть купити всі необхідні товари від хліба, який випікає місцева пекарня, До пральних машин і газових плиток. Протягом останнього десятиріччя трудящі Комишувахи придбали 12 автомашин, сотні мотоциклів, телевізорів, радіоприймачі п та багато інших промислових товарів.
У післявоєнні роки значно розширено мережу медичних закладів. Створено лікарняне містечко з амбулаторією, лікарнею на 125 ліжок, пологовим будинком, аптекою. Крім того, в селищі є 4 фельдшерські пункти, а на тваринницьких фермах — профілакторії. Медичну допомогу жителям подають 65 медичних працівники з вищою і середньою спеціальною освітою. Під їх постійним наглядом працюють Дитячий садок і ясла, колгоспний дитячий комбінат санаторного типу на сто місць, 5 бригадних ясел.
Безперервно підвищується освітній і культурний рівень населення Комшпувахи. За роки Радянської влади багато уродженців села здобуло середню, середню спеціальну та вищу освіту. Чимало з них стали інженерами, вчителями, лікарями, науковцями, державними і партійними працівниками. Наприклад, І. С. Грушецький—член ЦК КПРС, кандидат у члени Політбюро ЦК КП України, голова Партійної Комісії ЦК КП України.