Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Нових успіхів добилися колгоспники в поточній п'ятирічці. 1969 року, незва­жаючи на несприятливі погодні умови, вони зібрали пересічно по 22 цнт зернових н га. Добре вродили кукурудза, соняшник, ячмінь, горох, буряки. Великий при­буток дав двохсотгектарний сад і виноградник (64 га).

Успішно розвивається і тваринництво. На фермах налічується понад 3 тис. голів великої рогатої худоби. Внаслідок спорудження двох типових механізованих пташників, поліпшення догляду за поголів'ям, птахівництво стало високоприбут­ковою галуззю господарства. Загальний прибуток колгоспу у четвертому році п'яти­річки перевищив 2,1 млн. карбованців.

Успішно розвиваються в селі і підприємства місцевої промисловості. На заводі «Керамік», де трудяться 52 робітники, виготовляються каналізаційні труби, ізоля­тори. Виробничий план 1969 року його колектив значно перевиконав. Завод по ви­робництву сирів того ж року дав споживачам сотні тонн продукції. Понад десять тонн хлібобулочних виробів випікає за добу хлібокомбінат.

Усіма своїми успіхами трудівники села зобов'язані повсякденному керівництву А партійних організацій. 87 комуністів об'єднує одна лише колгоспна парторганізація. В центрі її уваги — питання економіки, культури виробництва, впровадження досягнень науки, передового досвіду. Вірними помічниками комуністів показали себе комсомольські організації, які об'єднують 134 члени ВЛКСМ. Не раз на районну Дошку пошани заносили прізвища комсомольців: доярок В. Г. Склярової та Н. В. Кравцової, механізаторів В. С. Суботи, О. О. Щербини, О. А. Корнієнка.

Велику роль у житті села відіграє місцева Рада, до складу якої входять 55 депу­татів. її виконком разом з комісією по впорядкуванню і шляховому будівництву склав план роботи квартальних і вуличних комітетів. Було вирішено мобілізувати громадськість для закладки парку культури і відпочинку, впорядкування і озеле­нення вулиць та садиб. Нині вже можна бачити чудові наслідки діяльності ентузіа­сти. У центрі села, біля середньої і восьмирічної шкіл, будинку культури зеленіють тінисті сквери і парки. Тут спору­джено пам'ятники загиблим радян­ським воїнам. 1968 року встанов­лено 20 меморіальних дощок, на яких викарбувано прізвища одно­сельчан, які загинули на фронтах і великої Вітчизняної війни. В центрі села височить 8-метровий пам'ятник С. М. Кірову.

З кожним роком розквітає село. З'являються нові вулиці, забудовані цегляними та облицьованими будинками, критими шифером, черепицею, залізом. У післявоєнний час за до­помогою колгоспів і держави споруджено близько тисячі житлових будинків, корпус восьмирічної ніколи, приміщення дитячого будинку-інтернату, мости через річки Конку та Жеребець тощо. До послуг трудящих — відділення зв'язку, телефонна станція, радіовузол, май­стерні побутового комбінату.

Добре організовано службу охорони здоров'я. Дільнична лікарня має сто ліжок. Тут працюють понад 50 чоловік з вищою і середньою медичною освітою. Щороку чимало трудівників села зміцнюють здоров'я в санаторіях і будинках від­починку; в піонерських таборах за рахунок колгоспу і по путівках профспілок відпочиває близько ста дітей.

Понад 1,2 тис. дітей і підлітків навчаються в 7 школах. За зразкову багаторічну педагогічну роботу і активну громадську діяльність директор середньої школи села Кірового В. Й. Ковтуненко нагороджений орденом «Знак Пошани», чотирьох вчителів відзначено значками «Відмінник народної освіти», а трьох — Почесними грамотами Міністерства освіти Української PСP. З часу заснування Кіровську середню школу закінчило півтори тисячі учнів, 670 з них здобули вищу освіту, стали агрономами, зоотехніками, інженерами, діячами культури та ін. Уроджен­цями села є український радянський письменник О. Є. Носенко, генерал-майор Радянської Армії Є. В. Гринько, кілька кандидатів наук.

Громадськість села дбає про найповніше задоволення культурних запитів тру­дящих, розвиток народних талантів. При будинку культури працюють численні гуртки художньої самодіяльності, які добре відомі в районі. Артисти-аматори — бажані гості на фермах і польових станах, в сусідніх селах. Вони не раз посідали перші місця на районних оглядах самодіяльного мистецтва. На сцені будинку культури часто виступають актори Запорізького театру ім. Щорса, обласної філар­монії, мистецькі колективи інших міст країни.

Мешканці Кірового пишаються своєю бібліотекою, якій присвоєно звання культурно-освітньої установи відмінної роботи. В цьому велика заслуга завідуючої Ю. С. Головкіної,' яку нагороджено медаллю «За трудову доблесть».

Колгоспники, робітники, службовці, примножуючи доробок у господарському і культурному будівництві, прагнуть бути гідними незабутньої пам'яті С. М. Кі­рова, ім'ям якого названо село.