Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

артисти з Мелітополя та Запоріжжя. Керували господар­ським і культурним будівництвом на селі партійна організація і сільська Рада.

Коли почалася Велика Вітчизняна війна, партійна організація, що налічувала тоді 15 членів і 6 кандидатів у члени ВКП(б), очолила патріотичний рух за всебічну допомогу фронту, Червоній Армії. Захищати Радянську Батьківщину від німецько- фашистських загарбників пішли 1,4 тис. жителів Кірового. Жінки, старі, підлітки поспішали збирати врожай, щоб вчасно здати хліб державі. З наближенням фронту почалася евакуація техніки, худоби. Місцеву лікарню пристосували під госпіталь.

Протягом усього часу окупації радянські патріоти чинили опір ворогові. Активно діяла підпільна група, що складалася з 12 чоловік — Б. Ф. Васюти, А. Я. Лихолада, Г. М. Скрипки, О. X. Бубенця та ін. Підпільники змонтували радіоприймач і слухали повідомлення Радянського інформбюро, а потім поширю­вали їх серед населення. Після розгрому фашистських військ під Сталінградом Б. Ф. Васюта написав про це в листівках, які розклеїв у різних кінцях села. Один примірник він причепив на дверях поліції, приписавши: «Вас чекає така ж доля!». Підпільники не раз обстрілювали німецькі ешелони, відкривали крани в цистернах з пальним. Завдяки хорошій конспірації патріотична група вдало діяла аж до виз­волення села. Потім її члени боролися з ворогом в лавах Червоної Армії. О. X. Бу­бонець загинув під Лібавою, а Б. Ф. Васюта, М. М. Назаренко та інші воювали до кінця війни. Кіровчани пишаються своїм односельчанином командиром авіаеска­дрильї В. С. Левітаном, якому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після запеклих боїв в ніч на 19 вересня 1943 року бійці 127-ї стрілецької диві­зії 51-ї армії Південного фронту визволили Кірове від ворога. В цих боях брав участь начальник зв'язку однієї з частин дивізії кіровчанин М. О. Шуст.

Відступаючи з села, фашисти спалили 39 хат колгоспників, 25 громадських будівель, в т. ч. залізничну станцію, сироварний завод, лікарню, будинок куль­тури, 2 школи. Гітлерівці пограбували колгоспи, забравши 540 коней, 445 корів, 243 свині, понад 35 тис. цнт зерна. Матеріальні збитки становили 87,8 млн. карбо­ванців.

Відбудова зруйнованого окупантами господарства проходила з великими труд­нощами. Навесні 1944 року було засіяно лише одну третину довоєнних посівних площ, бо не вистачало техніки, тягла. В колгоспі ім. 30-ї Іркутської дивізії, напри­клад, залишилися 2 рядкові сівалки і 3 косарки. Хліб косили косами, возили на коровах. Люди трудилися самовіддано. 188 колгоспників і робітників були наго­роджені медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 pp.» Успішно відбудовувалася Жеребецька MТС. Відновили роботу силовий, токарний, моторний, інструментальний цехи. Працівники МТС зібрали і відремонтували 56 тракторів. Восени було піднято зябу в півтора раза більше, ніж заплановано.

Після закінчення війни до села повернулися 978 демобілізованих воїнів. Пар­тійна, комсомольська організації, сільська Рада очолили наполегливу боротьбу трудівників села за хліб, молоко, м'ясо, в яких країна відчувала найгострішу потребу. Комуністів було розставлено на найважчих ділянках. Вони стали за­стрільниками і організаторами змагання за піднесення всіх галузей господарства. Уже в 1946 році порівняно з попереднім роком артілі вдвічі збільшили виробництво зерна. Самовідданою працею уславили себе десятки механізаторів Жеребецької МТС. Молодіжна тракторна бригада І. О. Кулика виборола першість в обласному зма­ганні. 1949 року колгоспи досягли довоєнного рівня виробництва. Були відбудовані всі господарські, громадські та житлові приміщення, промислові підприємства.

У червні наступного року з шести було створено два колгоспи — ім. Димитрова та ім. Воровського. Це позитивно позначилося на господарстві. За 5 років виробни­цтво зерна збільшилося в півтора раза, значно зросло поголів'я худоби. У квітні 1958 року обидва колгоспи об'єдналися в одне велике багатогалузеве господарство, що дістало назву «Ленінським шляхом». До нього приєдналася і артіль ім. 40-річчя Жовтня, розташована в сусідньому селі Васинівці. Об'єднаний колгосп мав близько 10 тис. га орної землі. Вже перший рік господарювання відзначився добрими вироб­ничими показниками. Було одержано по 20 цнт зернових з га. За семирічку доход колгоспу виріс більш як на півмільйона крб. Великі прибутки дали змогу розгор­нути капітальне будівництво. За цей час побудовано чимало корівників, свинарни­ків і пташників.

звання Героя Соціалістичної Праці. Трудящі області обрали її депутатом Верхов­ної Ради України. Велику пошану серед колгоспників здобула депутат районної Гади Є. К. Авраменко. Понад чверть віку працює вона на тваринницьких фермах. За семирічку загальний прибуток колгоспу від вирощеного Є. К. Авраменко молод­няка великої рогатої худоби становив 1,8 млн. крб. За досягнуті успіхи передовій телятниці присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.