Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Юрківки. Тут фашисти оточили десантників. В. Г. Проскура та автоматник О. І. Бон­даренко вступили в бій, щоб дати можливість врятуватись трьом іншим членам групи, у т. ч. двом дівчатам. Бій тривав 8 годин. Було вбито 19 гітлерівців. О. І. Бон­даренко загинув, а поранений в руку В. Г. Проскура відстрілювався, поки були патрони. Останній він залишив для себе. Окупанти під страхом смертної кари забо­ронили жителям ховати тіла героїв. Та це не спинило відважних патріотів. Першої ж ночі О. І. Бондаренко і В. Г. Проскура були поховані недалеко від місця бою. Після визволення Юрківки останки героїв урочисто перенесено до могили в центрі села.

Окупанти заподіяли Юрківці великих руйнувань: знищили вальцьовий млин, міст через річку Конку, клуб, спалили ферми, 47 житлових будинків тощо. Загальні збитки, заподіяні лише колгоспам, становили 20,2 млн. карбованців.

Незабаром після визволення села відновили діяльність партійна організація і сільська Рада, які очолили боротьбу трудящих за відбудову господарства. Щоб засіяти озимий клин, кожна сім'я виділила з своїх мізерних запасів по кілька кіло­грамів зерна. Для збереження худоби (13 корів, 200 телят і 2 свиноматки) нашвид­куруч відбудовували ферми.

Через відсутність техніки та нестачу робочої худоби в 1944 році значна частина орної землі лишилась під толокою та перелогами. Врожай зібрали низький: пере­січно по 5 цнт зернових та 7 цнт соняшнику з гектара.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни справи пішли набагато краще. З фронту повернулося понад 300 чоловіків. Держава збільшила допомогу технікою. Було освоєно понад 60 проц. посівних площ. Врожай зернових підвищився вдвоє. Завдяки допомозі колгоспів Російської Федерації та інших братніх республік на кінець року сільськогосподарські артілі мали 412 голів великої рогатої худоби, кілька десятків коней, близько 400 свиней і овець. Влітку 1950 року проведено укрупнення колгоспів: замість чотирьох створено два — ім. Орджонікідзе та ім. Чкалова. Вони почали краще використовувати техніку, підвищили культуру землеробства. Врожаї зернових зросли до 18 цнт з га, по­двоїлося поголів'я корів. Через 8 років ці артілі об'єдна­лися в одне велике господарство, що дістало назву «Зоря комунізму». Того ж року колгосп придбав у розформова­ної Шеребецької МТС багато сільськогосподарської техні­ки. Енергоозброєність господарства зросла майже удвічі. Партійна організація добивалася підвищення ділової ква­ліфікації кадрів. Кожну галузь виробництва — рільництво, тваринництво, городництво, садівництво, виноградарство то­що — очолили фахівці з вищою або середньою спеціальною освітою. В артілі організовано агрономічні та зоотехнічні школи, які щороку закінчувало близько 50 колгоспників. Бригадири комплексних і тракторних бригад, керівники ферм навчалися за своїм фахом у районних.школах.

Економіка господарства дедалі міцніла. Було розши­рено посівні площі під кормовими культурами. 1960 року колгоспники зібрали майже по півсотні цнт зерна куку­рудзи з га. Розгорнуто будівництво капітальних тваринницьких ферм і їх меха­нізацію. Все це забезпечило дальший розвиток тваринництва, яке поряд з рільни­цтвом стало прибутковою галуззю господарства.

У 1969 році колгосп «Зоря комунізму» мав 7,4 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 6,4 тис. га орної землі. Урожай зернових становив близько 20 цнт з га. На фермах великої рогатої худоби, свино- і вівцефермах налічувалося понад 7 тис. голів худоби. Прибутки господарства перевищили два млн. крб. У першому році п'ятирічки колгосп перейшов на грошову оплату праці. На людино-день тру­дівники одержують понад три крб. Широко застосовується принцип морального і матеріального стимулювання праці.

23 колгоспних передовиків відзначено високими урядовими нагородами, у т. ч. тракториста О. Т. Хрипуна, комбайнера О. В. Ковальського і ланкову Г. П. Криворучко — орденом Леніна. 23 роки тому О. В. Ковальський вперше сів за кермо сте­пового корабля, а 1954 року по комсомольській путівці виїхав до радгоспу ім. Тельмана Кустанайської області. Український посланець добре попрацював на освоєнні цілинних земель Казахстану. З 900 га він зібрав понад 16 тис. цнт ярої пшениці, за що був удостоєний урядової нагороди. З 1957 року О. В. Ковальський знову пра­цює у своєму селі, нагороджений ще трьома медалями.

За післявоєнний час працьовиті руки трудівників Юрківки зробили невпіз­нанним село. Воно перебудоване за генеральним планом. Тут споруджено близько 600 добротних цегляних будинків міського типу на 4—5 кімнат. Під час трирічної естафети культури, присвяченої піввіковому ювілею Радянської влади, збудовано палац культури, кінотеатр, бригадний клуб, медичну дільницю. Шефи колгоспу — учні Запорізького професійно-технічного училища № 1 — звели двоповерховий будинок, у якому розмістилися готель, їдальня, магазин продовольчих товарів, бібліотека.