Пришиб
Гітлерівці захопили Пришиб 4 жовтня 1941 року. Відразу ж почалися арешти и розстріли комуністів, комсомольців, безпартійних радянських активістів, які не встигли евакуюватися. Окупанти стратили учасника Жовтневого збройного повстання в Петербурзі ГІ. Д. Обрізана, колишнього заступника голови сільради Д. О. Лібця, активістів Й. X. Халоту, Т. М. Гореліка, колишнього партизана, одного з перших голів Пришибської сільради, а згодом заступника голови Михайлівського райвиконкому М. І. Бурсевича, бійців винищувального батальйону 3. М.
Окупанти грабували населення, понад 120 юнаків і дівчат примусово відправлено на каторжні роботи до Німеччини.
Жителі Пришиба чинили опір загарбникам: саботували заходи військової адміністрації, ховали хліб і теплі речі, якими окупанти хотіли постачити своїх солдатів.
В перші ж дні фашистської неволі почала діяти підпільна патріотична група, очолювана учителем І. І. Першиним. Разом з своєю помічницею 3. П. Коробко вчитель розповсюджував зведення Радянського інформбюро та листівки під назвою «Правда про війну»
27 жовтня 1943 року воїни 823-го полку 301-ї гірничо-стрілецької дивізії 5-ї ударної армії визволили Пришиб від фашистів. В бою за селище загинуло 137 бійців Червоної Армії.
Жителі селища свято шанують пам'ять про воїнів-визволителів. На братській могилі' встановлено пам'ятник. Юні слідопити місцевої школи листуються з ріднимии й земляками героїв.
На багатьох фронтах Великої Вітчизняної війни мужньо билися з ворогом жителі Пришиба. У битвах на білоруській і литовській землі відзначився вихованець місцевої комсомольської організації К. Я. Гнатенко, якого удостоєно орденів Слави двох ступенів і медалі «За відвагу». Кавалери двох орденів Слави В. І. Рикун і О. Д. Агафонкін брали участь у штурмі Берліна. Високі урядові нагороди мають колгоспники Я. М. Сторчило, Д. М. Подорога та інші. Близько 300 чоловік віддали своє життя в боях за свободу й незалежність Батьківщини.
Тільки руїни залишили гітлерівці після втечі з Пришиба. Вони спалили десятки промислових підприємств та складів, пограбували колгосп. Загальна сума збитків досягла 73 млн. карбованців.
Велику допомогу у відбудові господарства Пришиба подала держава. Після визволеная артіль «Шлях Ілліча» мала лише 7 голів великої рогатої худоби. Колгосп одержав довгострокову позику на суму 730 тис. крб., посівний матеріал, інвентар, будматеріали. Весцою 1944 року колгоспники засіяли 1,2 тис. га орної землі. Того року колгосп одним з перших у районі здав державі тисячу тонн хліба понад план, до фонду оборони — 6560 пудів зерна.
Партійна організація колгоспу, що на той час налічувала три комуністи, згуртувала навколо себе активістів, очолила боротьбу трудящих за відродження артілі. Активними помічниками комуністів були комсомольці. Вони допомагали впроваджувати передові методи праці, боролися за скорочення строків і підвищення якості польових робіт.
Вже 1948 року колгосп «Шлях Ілліча» досяг довоєнного рівня виробництва зерна, а невдовзі і значно, перевершив його. 1955 року тут зібрано по 24,1 цнт зернових з га, у 1958 році по 26 цнт з га. У 1955 році в артілі налічувалося 240 корів, що більш як утроє перевищувало число корів у довоєнному 1940 році.
У той час самовідданою працею прославили себе багато механізаторів Пришибської МТС, яка відновила свою роботу невдовзі після визволення селища. В числі передових були комсомольсько-молодіжна тракторна бригада М. Я. Мартиненка та бригада Г. 1. Назаренка.
В 1956 році колгосп «Шлях Ілліча» став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки, його нагороджено срібною медаллю і премійовано вантажною автомашиною.
Нового піднесення в економіці господарства добилися колгоспники протягом семирічки. Валовий збір зерна в 1965 році становив 2,4 тис. тонн, м'яса на кожні 100 га земельних угідь вироблено по 30,8 цнт, молока — по 276 цнт.
У 1966 році за визначні показники у вирощуванні високих врожаїв сільськогосподарських культур велику групу передовиків колгоспного виробництва відзначено урядовими нагородами. В їх числі — ланкова Н. І. Глазунова, яка зібрала по 41 цнт зерна кукурудзи з га, комбайнер І. І. Стадниченко, керівник тракторної бригади Ф. І. Безуглий, пташниця. Н. І. Кабатова та інші.
Значних виробничих успіхів досягли колгоспники в перші роки поточної п'ятирічки. Провідна роль серед, сільськогосподарських культур нал.ежала озимій пшениці. У. 1966 році пересічна врожайність її становила 31 цнт з гектара. Того ж року Головний комітет ВДНГ удостоїв колгосп «Шлях Ілліча» диплома II ступеня.
