Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

Коли на станцію прибував пасажирський поїзд, тут збирався натовп. Жінки виносили продавати насіння, дерев'яні ложки та іграшки, гапто­вані рушники. Продаж кустарних виробів був додатковим заро­бітком для сімей робітників.

З самого початку першої світової війни станція Пришиб пе­ретворилася на базу постачання армії продовольством, реквізо­ваним у навколишніх селах. Тут виготовляли також вози й та­чанки для війська. Всіх працездатних чоловіків призовного віку, за винятком залізничників,

Трудящі радо зустріли повідомлення про повалення само­державства. Але невдовзі залізничники та наймити Пришиба переконалися, що політика Тимчасового уряду не має нічого спільного з інтересами трудящих. Роз'яснювальну роботу серед населення провадила група співчуваючих більшовикам під ке­рівництвом учителя П. І. Попова. Ця група виникла в Пришибі навесні 1917 року. Її члени розповсюджували в селищі прокла­мації, влаштовували збори робітників.

Після перемоги Жовтневого збройного повстання у Петро­граді в Пришибі відбулася демонстрація на підтримку Радян­ського уряду. Прибулого сюди агітатора з Василівської націо­налістичної організації «Просвіти» зустріли свистом і вигука­ми: «Геть зрадників!», «Хай живуть Ради».

15 лютого 1918 року Мелітопольський повітовий комітет РСДРП(б) призначив учасника Жовтневого повстання у Петрограді, більшовика П. Д. Ломейка комісаром на ст. Пришиб. На загальних зборах він зачитав декрети Радянської влади про мир і землю. Тут же було обрано ревком, до якого ввійшли П. Д. Ломейко (голова), місцеві жителі М. І. Ляхно, В. Л. Малахов, С. Ф. Бєліков, Й. П. Альтман, Й. П. та І. О. Хом'якови. Ревком сформував збройний загін з ко­лишніх фронтовиків, націоналізував склади, майстерні та паровий млин, що нале­жав німецьким колоністам, допоміг голодуючим біднякам, реквізував частину нетрудових земель у куркулів і наділив нею безземельних селян.

У березні 1918 року на станцію Пришиб раптово напала куркульська банда. Сили були нерівні, члени ревкому разом зі збройним загоном відступили. Бандити за­катували захопленого зненацька Й. П. Альтмана, побили шомполами жителів, які дістали допомогу від ревкому. Через кілька днів члени ревкому разом із загоном по­вернулися до Пришиба. За короткий час після нападу банди число бійців його зросло до 300 чоловік. Очолив загін колишній унтер-офіцер Ф. Щербаков, комісаром став комуніст В. Л. Малахов.

У квітні 1918 року Пришиб захопили австро-німецькі війська. Загін Ф. Щерба­кова з боєм відступив до Дніпровських плавнів. Окупанти стратили П. Г. Костогризова, який, допомагаючи партизанам, затримав німецький бронепоїзд поблизу станції Пришиб.

Разом з партизанами сіл Михайлівни і Балок загін Ф. Щербакова брав участь У боротьбі проти австро-німецьких окупантів та їх посіпак — гетьманців на території Михайлівської волості.

Наприкінці грудня 1918 року Пришиб визволив загін моряків під командуван­ням більшовика О. Б. Мокроусова.

Але вже 8 січня 1919 року білогвардійські частини з корпусу генерала Тілло захопили селище. Колишніх членів Пришибського ревкому залишено в тилу ворога для організації підпільної та партизанської боротьби. Двох з них К. Д. Щербака й Д. Р. Скляренка за доносом зрадника було схоплено й страчено.

Жителі Михайлівської волості, керовані більшовиками, чинили активний опір денікінцям. До партизанських загонів, які діяли на території волості, вступило понад 2 тис. чоловік. До них приєднався і пришибський партизанський загін.

5 лютого група радянських військ під командуванням П. Ю. Дибенка, підтри­мана партизанами, змусила ворога залишити Пришиб. На полі бою захоплено 2 гар­мати, броньовик, багато кулеметів і гвинтівок.

Запеклі бої тривали. 16 лютого особлива група військ завдала в районі станції Пришиб нового удару білогвардійцям, що готувалися до наступу. Ворог зазнав ве­ликих втрат — близько 600 вбитих, багато поранених. Наші війська захопили чи­мало зброї. 50 чоловік перейшло на бік радянських військ.

Після визволення Пришиба відновив діяльність ревком. Було створено комітет бідноти, його очолив робітник млина Ф. Здор. Ревком організував робітничі загони, які заготовляли хліб для голодуючого населення півночі країни. Часто ревкомівцям доводилося брати зброю і вести бої з куркульськими бандами, що шастали в повіті.

На початку липня 1919 року денікінці знову захопили Пришиб. Білогвардійці відновили старі порядки, запровадили режим терору. Масове насильство, арешти, розстріли стали звичайним явищем.