Того ж року всі чотири колгоспи — «Перемога», «Колос», ім. 30-річчя ВЛКСМ та «Хлібороб» — об'єдналися в одну артіль, якій було присвоєно ім'я С. М. Кірова. За колгоспом закріплено 10,8 тис. га землі, в т. ч. 224 га фруктових садів. Колгосп очолив колишній офіцер-фронтовик, кавалер багатьох орденів і медалей комуніст Г. Мо Зубенко. Протягом наступних восьми років завдяки зміцненню виробничо-технічної бази та
Виконуючи рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС, XXIII з'їзду КПРС та XXIII з'їзду Компартії України, партійний комітет, правління артілі вжили ряд заходів щодо поліпшення агротехніки сільськогосподарських культур, удосконалення системи морального і матеріального заохочення колгоспників. Це забезпечило значне піднесення економіки колгоспу. 1969 року врожайність зернових становила пересічно 23 цнт з га, соняшнику — 17 цнт з га. Неподільний фонд господарства перевищив три млн. крб. Збільшилася й оплата праці. Колгоспники одержували на людино-день близько 4 карбованців.
У колгоспі трудилося 20 спеціалістів сільського господарства і понад сто механізаторів. Почесне звання колективів комуністичної праці вибороли друга і третя комплексні бригади, працівники тваринницьких ферм; близько 300 колгоспників змагалися за звання ударників комуністичної праці. Одними з перших одержали це почесне звання знатний механізатор колгоспу М. В. Яценко, що сів за кермо трактора що в перші роки колективізації, та доярка комсомолка Н. Я. Дубина, яка прийшла працювати на ферму після закінчення школи. За визначні успіхи у виробництві сільськогосподарської продукції 11 колгоспників нагороджено орденами і медалями Союзу РСР.
Заспівувачем всіх передових починань у колгоспі є партійна організація, яка налічує 92 комуністи. Під її керівництвом активно працює комсомольська організація. що об'єднує 138 юнаків і дівчат.
Щасливо й заможно живуть колгоспники Вознесенки. Вони мають в особистому користуванні 60 легкових автомашин, 400 мотоциклів, 755 телевізорів. За післявоєнний час в селі споруджено 1,2 тис. добротних будинків, критих шифером або ж черепицею. Всі вулиці забруковано, обсаджено декоративними деревами. В центрі села на восьмигектарній ділянці насаджено парк. Навколо нього розташувалися двоповерхові приміщення правління колгоспу, школи, колгоспний будинок культури. Споруджуються сільський будинок культури із залом на 650 місць, будинок тваринника, що матиме їдальню, профілакторій, червоний куток, кімнату відпочинку. В селі діє водопровід, вздовж головних вулиць прокладено тротуари.
У Вознесенці працюють відділення пошти й телеграфу, автоматична телефонна станція, колгоспний радіовузол, майстерні побутового комбінату тощо.
До послуг трудящих — лікарня на 25 ліжок, пологовий будинок, четверо дитячих ясел і садків. На тваринницьких фермах діють профілакторії. Щороку багато колгоспників зміцнюють здоров'я в санаторіях і будинках відпочинку, а учні — в піонерському таборі на узбережжі Азовського моря.
У Вознесенці працюють середня та восьмирічна школи, перша розміщується в типовому двоповерховому будинку, має виробничі майстерні. Понад 200 випускників середньої школи залишилися працювати в рідному колгоспі. З них 12 чоловік, закінчивши заочно вузи й технікуми, трудяться бригадирами, агрономами, зоотехніками й ветеринарами.
Розквітає культура оновленого села. Мистецтво, радіо, кіно, телебачення, преса міцно ввійшли в життя і побут колгоспників. Художня самодіяльність, яка створює умови для всебічного розвитку народних талантів, охоплює дедалі більшу кількість трудівників Вознесенки. За успішну діяльність колгоспному будинку культури присвоєно звання закладу відмінної роботи. Хор та вокально-хореографічний колектив «Веснянка» посіли перші місця на районному та обласному оглядах художньої самодіяльності, присвячених 50-річчю Радянської влади. Колектив «Веснянки» успішно виступав на ювілейному республіканському фестивалі самодіяльного мистецтва в Києві.
У будинку культури відбуваються вистави і концерти місцевих аматорів сцени, вечори трудової слави, зустрічі трьох поколінь тощо. Тут виступають колективи професіональних театрів і філармоній Запоріжжя, Києва, Москви та інших міст країни. В селі є літній кінотеатр.
Вознесенці подружили з книгою, яка стала і порадником у праці, і супутником в години відпочинку. В колгоспній та шкільних бібліотеках налічується понад 25 тис, книг. Багато сімей мають власні бібліотеки. В селі любовно оформляються стінні газети, бойові листки «блискавки», «їжаки», які гострим більшовицьким словом допомагають викорінювати недоліки, кличуть до нових трудових звершень.