Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

У січні 1921 року відбулися вибори до сільської та волосної Рад селянських депутатів. Волвиконком з участю комнезаму створив волосний посівний комітет, який доклав багато зусиль, щоб забезпечити бідняків і середняків насінням, організувати супрягу і засіяти всі орні землі.

У травні в селі створено партійний осередок, до складу якого ввійшли А. П. Вєточкін (секретар), Ф. М. Миронов, Д. Ф. Габов, М. П. Щукін та Ф. Д. Дмитрієв. Комуністи зосередили свою увагу на організації політико-масової роботи насам­перед серед незаможників і молоді. У липні

Створена при сільраді земельна комісія під керівництвом партосередку та КНС провела перерозподіл землі з розрахунку 1,6 десятини на їдця; 70 господарств, які мали понад 60 десятин землі кожне, розкуркулено. Відібрані у них нетрудові землі, худобу та реманент передано бідноті. На сільському сході, що відбувся 25 вересня, прийнято рішення про створення сільськогосподарського кооперативного товари­ства, до якого вступило 800 чоловік. Відновило діяльність сільськогосподарське кредитне товариство, організовано прокатний і ремонтний пункти.

Того року внаслідок посухи посіви зернових загинули. Населення голодувало. Партійні і радянські органи мобілізували незаможників, комсомольців, молодь на пошуки захованого куркулями хліба. Створено комісію по боротьбі з голодом, яка організувала збирання пожертвувань, патронаж, їдальні та харчопункти для дітей і бідноти; були вилучені на користь голодуючим церковні цінності. Але становище лишалося дуже тяжким. Голод породив епідемії хвороб, від яких загинуло кілька­сот людей. Багато селян, в пошуках порятунку, залишили село.

1922 року через гостру нестачу насіння, тягла, інвентаря значна частина землі лишилася незасіяною. До того ж близько 10 проц. озимини вимерзло, решта дала мі­зерний урожай. Та в цей час державна допомога селу значно збільшилась, оскільки в багатьох районах України одержано добрі врожаї. З 1 вересня вознесенський фельд­шерський пункт було взято на утримання Червоного Хреста, проведено протиепіде­мічні прищеплення. Набагато зменшилася смертність від пошесних хвороб. У1923 ро­ці хліба вродили добрі. Держава надала податкові пільги маломіцним та середняць­ким господарствам, а понад ЗО проц. бідняцьких дворів зовсім звільнено від податків.

У березні 1923 року Вознесенка стала центром однойменного району, до якого ввійшло сім сільських Рад, що об'єднували понад два десятки населених пунктів. Під керівництвом новостворених райкому партії та райвиконкому активізували ро­боту сільський партосередок, сільрада, КНС, що забезпечило дальше піднесення економіки і культури села. Було відкрито 2 кооперативні крамниці, працювали 6 швейних, шевських і столярних майстерень, 11 кузень, 9 вітряків і 6 парових млинів. Фельдшерський пункт перетворено на лікарню. Селяни відремонтували чотири сільські школи, забезпечили їх паливом. В цей час у школах навчалось 336 ді­тей. За допомогою вчителів організовано кілька гуртків по ліквідації неписьменно­сті. В одній з колишніх куркульських хат відкрито сільбуд.

Справжній перелом у житті селян Вознесенки стався в роки колективізації сільського господарства. Провідниками її були партійний та комсомольський осеред­ки: значну організаційну роботу проводили сільрада і КНС. У 1928 році створено ТС О 3 «Перемога», садово-городні товариства «Зелений гай» та «Добрий шлях», а також ремісничу артіль «Шубник». Наступного — організовано колгосп «Перемо­га». до якого наприкінці 1930 — на початку 1931 року вступили всі одноосібні гос­подарства. За рішенням загальних зборів колгоспників було розкуркулено і вислано за межі села 63 куркульські родини, багатьох підкуркульників позбавлено виборчих прав.

Завдяки зусиллям партосередку в колгоспі «Перемога» успішно проведено першу більшовицьку весну. Наприкінці 1930 року артіль виконала план хлібозаготівель на 141 проц., перевиконала план осінньої сівби. В організаційно-господарському зміцненні колгоспу велику роль відіграв політвідділ Мелітопольської МТС, створе­ної того ж року. Самовіддано працювали комсомольці. Комсомольсько-молодіжні бригади І. Корнієнка, М. Зінченка, М. М. Міняйло, П. Ф. Деркаченко та ін. пока­зували приклад на сівбі і збиранні врожаю 1931 року.

Колгосп «Перемога» був найбільшим в районі. Але відсутність досвіду керів­ництва великим господарством породжувала значні труднощі в організації артіль­ного виробництва. У 1934 році на базі колгоспу-гіганта створено чотири артілі — «Колос», «Перемога», «Повстанець» і «Хлібороб». У кожній з них були партійні й ком­сомольські організації. Колгоспи Вознесенки активно включились у соціалістичне змагання артілей області за високі врожаї сільськогосподарських культур та підви­щення продуктивності худоби. У 1936—1940 рр. колгоспи збирали пересічно по 20 цнт пшениці та 22 цнт ячменю з га. Окремі бригади і ланки мали ще вищі показ­ники. Так, ланка Ф. Поволоцького з колгоспу «Перемога» 1937 року виростила по 38 цнт озимої пшениці на кожному з ЗО гектарів.