овочів та по 192 цнт баштанних культур з га. За високі виробничі досягнення М. І. Гаркушу нагороджено орденом Леніна.
Визначні зміни сталися в Семенівці за чотири роки поточної п'ятирічки. Артіль «Шлях Леніна» перетворилася на одне з передових господарств області. Партком і правління колгоспу постійну увагу приділяють впровадженню наукових методів господарювання, доцільному використанню кадрів, удосконаленню форм морального та матеріального стимулювання праці колгоспників. Завдяки цьому, незважаючи на несприятливі погодні умови, 1969 року тут зібрано по 21,5 цнт озимої пшениці з га, по 36,1 цнт зерна кукурудзи, а також по 24,6 цнт
Рух за комуністичне ставлення до праці набрав широкого розмаху серед колгоспників всієї артілі. У 1969 році звання ударників комуністичної праці вибороли понад 200 колгоспників. За визначні успіхи в розвитку колгоспного виробництва 22 трудівники нагороджено орденами й медалями Союзу РСР. Ордена Леніна удостоєно головного агронома колгоспу Г. О. Глухенького та бригадира комплексної бригади О. А. Калініну. Г.О. Глухенький працював головним агрономом артілі з 1956 року. За його участю здійснено агрохімічні дослідження грунтів, розроблено агротехнічні заходи щодо піднесення їх родючості, впроваджено чітку систему сівозмін та високоурожайні сорти зернових і технічних культур. Г.О. Глухенький керував агрошколою, слухачами якої були 120 виробничників. Йому присвоєно почесно спання заслуженого агронома Української РСР, він — неодноразовий учасник ВДНГ. З 1948 року добра слава йде про тракториста Д. І. Кашкарьова — одного з найкращих і найдосвідченіших механізаторів району. Комбайнера І. І. Катанчика, який самовіддано працює протягом двох десятиріч, за визначні успіхи нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Колгосп «Шлях Леніна» відомий на Запоріжжі як школа передового досвіду сільського господарства. Його відвідують численні делегації трудящих з інших областей Союзу РСР та братніх соціалістичних країн, а також спеціалісти з капіталістичних країн. Протягом 1960—1969 рр. тут побували делегації з НДР, Індії, Канади, Франції, СІЛА, Угорщини, Чехословаччини тощо. А трудящі Семенівки відвідують зарубіжні країни, щоб перейняти досвід у галузі сільськогосподарського виробництва. Вони побували в Болгарії, НДР, Польщі, Румунії, Чехословаччині, Марокко.
Перед у боротьбі за зростання економіки, підвищення урожайності колгоспних полів ведуть комуністи. З 105 членів партії 65 працюють у рільництві, а 22 — в тваринництві. Під керівництвом комуністів трудяться 134 комсомольці — ініціатори багатьох корисних справ. Вони періодично провадять рейди «Комсомольського прожектора», випускають світлові газети, організовують виступи агіткультбригад.
У Семенівці широко здійснюється господарське, культурно-побутове й житлове будівництво. Протягом 1966—1969 рр. споруджено механічну майстерню з сучасним обладнанням, гараж, 8 типових механізованих корівників на тисячу голів, стільки ж телятників, 7 свинарників тощо.На кошти колгоспу зведено будинок правління артілі, триповерхове приміщення середньої школи, літній кінотеатр, магазин продовольчих товарів, павільйон побутового обслуговування з швейною та шевською майстернями, перукарню. Прикрашають село добротні будівлі відділення зв'язку та ощадкаси, трьох магазинів та будинок культури. За цей час колгоспники спорудили 133 житлові будинки.
Зростання колгоспної економіки забезпечує заможне життя сільських трудівників. Середньомісячний заробіток рядового колгоспника у 1969 році становив 95 крб., тваринника — 120, механізатора — 150 крб. 650 колгоспних ветеранів праці одержують пенсії. Зростає купівельна спроможність трудящих села. Тільки 1969 року 4 сільські магазини прода.ги населенню різних товарів на суму 850 тис. крб. Майже в кожній хаті — телевізори, в багатьох — холодильники, в особистому користуванні колгоспників 23 автомобілі.
Семенівська сільська Рада творчо вникає в усі ділянки виробничого й культурного життя, допомагає виконувати народногосподарські завдання. За організаторську роботу по впорядкуванню села сільську Раду 1967 року удостоєно пам'ятного Червоного прапора РК КП України та районної Ради депутатів трудящих.
Сьогодні Семенівка — заможне, красиве, впорядковане село. Добротні цегляні будинки вишикувалися рівними рядами понад річкою Молочною, утворюючи чотири основні вулиці: Першотравневу,Червонофлотську, Жовтневу і Пролетарську. Вулиці й тротуари одяглися в брук і асфальт, прикрасилися декоративними деревами. Діє 15 км водопроводу. Село потопає в зелені садів. У центрі його комсомольці та піонери розбили 5-гектарний парк. Тут на честь 50-річчя Радянської влади зведено меморіальний комплекс загиблим бійцям революції, громадянської та Великої Вітчизняної воєн.
За роки Радянської влади докорінні зміни сталися в охороні здоров'я трудящих, у розвиткові освіти та культури села. В Семенівці — два фельдшерсько-акушерські пункти. На основних виробничих ділянках працюють профілакторії. Кожний колгоспник щороку користується відпусткою. Колгосп забезпечує кращих трудівників безплатними путівками до будинків відпочинку та санаторіїв.