Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

сім'ям подано допомогу реманентом, тяглом та насінням, вилученими у куркулів. Значну допомогу дістали голодуючі від держави через щойно створені кооперативні споживче та кредитне товариства. Завдяки цим заходам наступного року селяни засіяли три чверті посівних площ, зібрали непоганий урожай. Голод було подолано.

Перші кроки зроблено також і в напрямку кооперування селян. В листопаді 1922 року комнезамівці організували комуну «Зелена поляна»,

За рішенням загальних зборів селян, на базі комун у 1927 році було засновано три ТСОЗи, які наступного року об'єдналися в одне господарство «Незаможник» у 1929 року ТСОЗ перетворено в артіль, її очолив комуніст Г. Д. Лук'янов. У вересні того року в колгоспі створено партійний осередок, секретарем якого обрали Я. І. Си­доренка. Комуністи керували виробничими бригадами артілі. Пізніше партійний осе­редок колгоспу поповнився посланцями робітничого класу Донбасу двадцятийятитисячниками Я. І. Чемутенком та М. К. Шабановим.

Активну участь у колективізації села брав комсомольський осередок, утворений ще 1924 року. Через чотири роки в Семенівці налічувалося 11 комсомольців. Секре­тарем осередку був спочатку П. Устинський, а згодом М. П. Дерко.

1930 року в Семенівці засновано колгоспи «Вільний труд» і «Червоний Жовтень», а через три роки — «Ударник». Поступово зміцнювалася економіка колективних господарств, зростали врожаї. У 1933 році на колгоспних ланах працювало сім трак­торів. Першу борозну проклав тракторист В. А. Разумов.

Соціалістичній перебудові села чинили шалений опір куркулі. Вони труїли худо­бу, псували громадське майно, вели ворожу агітацію серед нестійких селян. За рі­шенням загальних зборів колгоспників майно 14 куркулів конфіскували, а їх з сім' ями вислали за межі району.

Міцною опорою колгоспів Семенівки стала Терпіннівська МТС, створена 1931 ро­ку. Тут відкрилися курси трактористів, рільників, бухгалтерів. Велику роботу в селі вів політвідділ МТС. На сторінках багатотиражної газети політвідділу «За більшо­вицький колгосп» розповідалося про переваги колективних форм господарювання. Політвідділ організовував соціалістичне змагання колгоспників, розгорнув масово-політичну та культурно-виховну роботу.

В 1936—1937 рр. у колгоспах Семенівки працювали десятки тракторів, вийшли в поле перші вітчизняні комбайни. Основні виробничі процеси було механізовано. Широко відомим в області стало ім'я трактористки Тосі Бондаренко, яка 1937 року на своєму «Універсалі» засівала в день по 23 га замість 10.

Зростала урожайність сільськогосподарських культур. В передвоєнні роки кол­госпники одержували по 15—17 цнт зернових з га. Члени городньої ланки Г. П. Новах з артілі «Червоний Жовтень» зібрали в середньому по 150 цнт картоплі та по 350 цнт капусти з га. Протягом 1936—1940 рр. в артілях «Більшовик» та «Червоний Жовтень» створено високопродуктивні молочнотоварні та свиноферми. Четверо колгоспників Семенівки — тракторист Ф. Г. Латишев, тваринник О. М. Кирсанов, бригадир дільничої бригади О. Шамко та ланкова О. Жирова стали учасниками Всесоюзної сільськогосподар­ської виставки.

Напередодні Великої Вітчизняної війни колгоспи Семенівки перетвори­лися на зразкові й високопродуктивні господарства. В 1940 році прибутки артілей становили 1,8 млн. крб. Кол­госпники одержали на трудодень по З кг хліба і по 3 крб. 50 коп. гріш­ми.

Значна частина жителів села спо­рудила добротні будинки. В селі пра­цювали дві крамниці, пекарня, їдаль­ня. Будинки по вулицях Жовтневій та ІІершотравневій було радіофіковано.

З 1925 року в селі працював медично-консультаційний пункт. Було налагоджено санітарний контроль за водопостачанням, постійне медичне обстеження населення, особливо учнів, консультування вагітних жінок. Систематично читалися лекції на медико-санітарні теми.

До 1937 року в Семенівці ліквідували неписьменність серед дорослого населення. У 1939/40 навчальному році працювала семирічна школа, в якій здобували знання всі діти шкільного віку.

При сільському клубі організували драматичний, хоровий та інші гуртки ху­дожньої самодіяльності. Великою популярністю серед односельчан користувався хор, яким керував Н. К. Харламов. В клубі демонструвалися кінофільми, відбува­лися лекції та бесіди. Відкрилася сільська бібліотека. Культурне шефство над селом здійснювали залізничники станції Мелітополь.