Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

ділянках чоловіків замінили жінки, підлітки, старики. Наблизився фронт, і з села евакуювали частину громад­ської худоби та колгоспного майна, а зерно та реманент роздали колгоспникам на збереження.

6 жовтня 1941 року Семенівка була окупована гітлерівцями. Силою зброї вони примушували селян коритися «новому порядку», забирали худобу, хліб та інші про­дукти, 110 юнаків та дівчат силоміць вивезли на каторжні роботи до Німеччини. Грабунки й насильства тривали два роки. Та не скорилися ворогові радянські люди. Патріоти всіляко саботували заходи окупантів. Щоб не працювати на ворога, селяни

У 1943 році в районі Семенівки протягом місяця точилися запеклі бої з гітле­рівцями, що намагалися будь-що утримати глибоко ешелоновану оборонну лінію по річці Молочній. 23 жовтня 1943 року радянські війська вибили фашистських окупантів з села. У визволенні Семенівки брали участь підрозділи 5-ї та 51-ї ударних армій 4-го Українського фронту» Смертю хоробрих загинули 300 радянських воїнів, Семенівці свято шанують пам'ять героїв. У центрі села на братській могилі височить пам'ятник мужнім.

Жителі Семенівки внесли гідний вклад у загальнонародну справу перемоги над ворогом. 245 односільчан смертю хоробрих полягли в боях на фронтах Вітчизняної війни. 36 чоловік нагороджено орденами й медалями Радянського Союзу. Мужністю й відвагою уславив себе лейтенант І. М. М'якотін. У лютому 1945 року фашисти ото­чили

його підрозділ. Радянські воїни хоробро захищали важливу висоту, відбиваю­чи численні атаки противника. Вони відстояли свої позиції, але загинув парторг М'якотін. За стійкість і самовідданість у бою з ворогом І. М. М'якотіну посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Окупанти дощенту зруйнували село. Вони спалили школу, клуб, крамниці, сільської Ради, будинки колгоспників. Загальні збитки, заподіяні гітлерівцями, становили 37,6 млн. карбованців.

Відразу після визволення трудящі Семенівки почали відбудову жител і госпо­дарства колгоспів. Сіяли вручну, садили під лопату. Тяжкою видалася весна того року. Не вистачало тягла, реманенту. Долаючи труднощі, семенівці все ж освоїли більшу частину посівних площ.

Трудящі Семенівки активно допомагали фронтові, постачаючи хліб та інші продукти. За ініціативою сільських комуністів було надіслано подарунки для бій­ців Червоної Армії; збиралися кошти на будівництво літаків.

Після переможного завершення Великої Вітчизняної війни до рідного села по­вернулися демобілізовані воїни. Зростали темпи відбудовних робіт, душею всіх корисних починань парторганізація села, де 1945 року налічувалося 6 комуні­стів. Того року колгоспи Семенівки освоїли довоєнні посівні площі. Семенівці брали активну участь у відбудові шахт Донбасу й Дніпрогесу ім. Леніна. На Дніпробуді комсомольсько-молодіжна бригада будівельників з Семенівки щодня виконувала норми виробітку на 160—170 процентів.

На кінець першої післявоєнної п'ятирічки основні роботи відбудови села та колгоспного господарства було завершено. Середня урожайність озимої пшениці становила тоді 13 цнт з га. За цей час поголів'я великої рогатої худоби зросло до 1300 голів. Прибутки артілей перевищили 1 млн. карбованців. За трудові подвиги в роки Великої Вітчизняної війни та досягнення в перші повоєнні роки передовиків колгоспного виробництва В. В. Ганківську, О. Т. Залату, Є. Г. Індик, П. Д. Івлєву, П. А. Синьогубову та інших нагороджено орденами й медалями СРСР. З метою подальшого організаційного і господарського зміцнення колгоспів улітку 1950 року на базі чотирьох артілей створено дві. Протягом другої післявоєн­ної п'ятирічки врожайність зернових зросла до 17 цнт з га, соняшнику — до 13 цнт; поголів'я корів збільшилося в 3,7 раза; прибутки артілей становили 3,4 млн. карбо­ванців.

У 1956 році семенівські артілі об'єдналися в одне господарство. Партійна орга­нізація колгоспу зосередила головну увагу на поліпшенні технічної озброєності господарства, підвищенні агротехніки, впровадженні передового досвіду. Вже 1958 року урожайність зернових становила 19,6 цнт з га. Підвищилася продуктив­ність тваринництва. Від кожної фуражної корови надоєно по 2284 кг молока, на­стриг вовни з вівці становив 2,5 кг.

На початку семирічки сембнівський колгосп об'єднався з артілями двох сусід­ніх сіл і дістав назву «Шлях Леніна». Господарство мало 9652 га угідь, у т. ч. 8475 га орної землі. В період реорганіза­ції МТС артіль придбала достатню кількість техніки, що дало можли­вість істотно поліпшити культуру землеробства, добитися підвищен­ня врожапяості зернових. Провідне місце серед сільськогосподарських культур посіла озима пшениця, яку вирощували на площі 5 тис. гектарів.