Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

В березні 1943 року ворог розгорнув великі фортифікаційні роботи по створенню потужної довготривалої лінії оборони вздовж річки Молочної (лінія «Вотан»), маючи намір перетворити Мелітополь на міцний вузол опору. Тут він зосередив частини 6-ї і 17-ї німецьких армій у складі 10 піхотних, 3 гірськострілецьких і 2 танкових дивізій.

Вранці 26 вересня 1943 року війська Південного фронту розпочали бойові дії по прориву ворожої, оборони. Гітлерівці чинили відчайдушний опір. 12 жовтня ча­стини Червоної Армії вийшли на південну околицю Мелітополя. Розпочалися крово­пролитні бої за оволодіння містом. їх вели частини 54-го стрілецького корпусу 51-ї армії, яким командував генерал-лейтенант Т. К. Коломієць. Окремі будинки і квар­тали по кілька разів переходили з рук в руки. Тільки 17 і 19 жовтня воїни 126-ї стрілецької дивізії відбили 70 контратак ворога. За 7 днів бойових дій частини цієї

Мелітополь повністю визволено від ворога ранком 23 жовтня. За успішні дії по здійсненню цієї операції 91-й, 118-й, 315-й, 347-й стрілецьким дивізіям та багатьом іншим військовим частинам присвоєно звання Мелітопольських. 126-у Горлівську і 416-у Таганрозьку стрілецькі дивізії та 1-у гвардійську Сталінградську штурмову авіаційну дивізію нагороджено орденом Червоного Прапора.

Тисячі бійців і командирів Червоної Армії за мужність і героїзм, виявлені в боях за визволення міста, нагороджено орденами і медалями, 70 чоловік удостоєно висо­кого звання Героя Радянського Союзу.

У боях за місто віддали своє життя воїни багатьох народів Радянського Союзу. Серед них Герої Радянського Союзу росіянин С. Т. Новиков, калмик І. А. Бейбулатов, українець І. К. Нестеренко та інші. На братській могилі мелітопольці спо­рудили меморіал — ансамбль пам'ятних скульптурних груп.

Мелітопольці завжди пишаються подвигами своїх земляків, які внесли гідний вклад у загальнонародну боротьбу за перемогу над фашистською Німеччиною.

В боях за м. Єльню відзначився 38-й комсомольський добровольчий полк, сформова­нії з комсомольців і молоді Мелітополя.

Мелітополь — місто, яке дало країні 13 Героїв Радянського Союзу. Серед них П. С. Середа, передовий токар дизелебудівного заводу, в роки війни капітан. Коман­дуючи авіаескадрилью, він здійснив 270 бойових вильотів, провів 60 повітряних боїв. Особисто збив 7 літаків і знищив 65 автомашин, 6 гармат, 10 зенітних устано­вок, танк, переправу, 400 ворожих солдатів й офіцерів. Колишній слюсар заводу ім. Воровського Л. П. Кальян у повітряних боях особисто знищив 5 ворожих бом­бардувальників і розвідувальних літаків. 12 березня 1943 року його ескадрилья вступила в бій з 84 гітлерівськими літаками над станцією Валуйки, де зосередилось багато радянської військової техніки. Шість радянських асів збили 9, розсіявши реш­ту ворожих літаків. Колишній слюсар депо станції Мелітополь М. Г. Лисконоженко в одному з повітряних боїв знищив три ворожих літаки, з них два — тараном. Остан­нього, винищувача, він таранив, будучи сам тяжко пораненим. Лейтенант М. Г. Лисконоженко благополучно приземлився на своїй території, але від одержаних у бою ран помер. Молодший лейтенант О. І. Перепелиця, який до початку війни був робіт­ником залізничної станції Мелітополь, повторив безсмертний подвиг капітана М. Ф. Гастелло.

Високе звання Героя Радянського Союзу присвоєно також уродженцям з Мелі­тополя — полковнику І. Н. Панченкові, майору Ф. В, Хімичу, капітану С. А. Безчасному, старшим лейтенантам М. Н. Кияшку, М. П. Кравцю і М. С. Малюзі, лейтенантам В. С. Лещенку і В. В. Смазнову, старшині С. А. Хазаряну, їх славні імена, їх відвага і мужність у битвах проти ворога назавжди ввійшли до літопису бойових подвигів Радянської Армії.

Відступаючи з Мелітополя, фашистські загарбники підірвали електростанцію, 10 найбільших заводів і фабрик, обидва інститути, технікум, міську бібліотеку, кіно­театр, зруйнували залізничний вузол. Із всієї кількості житлових будинків, які виявилися придатними для відбудови, залишилось 34 проц. з 16 великих промисло­вих підприємств — лише 6, з 23 шкіл можна було відбудувати тільки 4. В місті зни­щено водопровідну мережу, 2 лікарні, 2 поліклініки, багато інших закладів і уста­нов, Збитки, заподіяні німецько-фашистськими загарбниками, становили 340 млн. карбованців.

Після визволення Мелітополя почалися роботи по відбудові підприємств, уста­нов, житлового фонду. 200 комсомольців працювали на відбудові залізниці, 100 — на відбудові дизелебудівного заводу. Комсомольці відремонтували кінотеатр «Чер­воний факел», радіотрансляційну мережу, лінії електропередач, 2 хлібопекарні, З їдальні. В листопаді 1943 року в місті вже діяли 4 середні та 3 семирічні школи.

На окремих об'єктах міста розгорнулося змагання за почесне звання фронтових бригад. Особливо відзначилася бригада ім. Зої Космодем'янської, яка, відбудовуючи консервний завод, виконувала по 2—3 денних норми. До початку 1945 року відремонтовано 7250 держав­них, відомчих і приватних будинків, 60 тис. кв. м виробничих площ, кілька їдалень, магазинів, більше половини мережі водопроводу. За відмінну роботу на відродженні веле­тня вітчизняної енергетики Дніпрогесу ім. В. І. Леніна комсомольській організації Мелітопольського педагогічного ін­ституту у квітні 1945 року вручено Червоний прапор.