Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

лише протягом лютого — березня 1944 року мелітопольці відрахували 2 млн. 850 тис. крб. на будівництво авіа­ескадрильї ім. Героя Радянського Союзу Г. К. Нестеренка.

Повесні 1944 року з евакуації повернулися до міста робітники та інженерно- технічні працівники дизелебудівного заводу, водночас надійшла частина верстатів. У рекордно короткий строк завод було відбудовано. 29 серпня випущено перший піс­лявоєнний дизель. Протягом його ж року стали до ладу верстатобудівний, чавуно­ливарний, консервний, спиртогорілчаний, олійноекстракційний заводи, електро­станція,

Після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни багато воїнів Радян­ської Армії повернулося до мирної праці. Зросли асигнування держави на відбудову міста та його підприємств. У 1945 році стали до ладу головні цехи м'ясокомбінату, який уже 18 грудня виконав річне завдання. У червні того ж року почав випускати млино-елеваторне устаткування завод ім. Воровського, а в жовтні приступив до се­рійного випуску продукції насосно-компресорний завод.

На відбудовних роботах ширилося соціалістичне змагання, ініціаторами якого були комуністи. Завдяки нечуваному ентузіазму і самовідданості населення народне господарство Мелітополя швидко відроджувалося. За трудові подвиги під час Вели­кої Вітчизняної війни 2430 мелітопольців нагороджено медалями «За доблесну пра­цю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

Починали працювати торговельні підприємства, заклади охорони здоров'я.

Велика увага приділялася відновленню діяльності вищих, середніх навчальних та культурно-освітніх закладів. 1 січня 1944 року розпочалися заняття в педінсти­туті, в інституті механізації сільського господарства, а також у 4 початкових, 6 се­мирічних і 5 середніх школах. Відновили роботу палац піонерів, дитяча технічна станція, 15 дитячих ясел і садків. Після капітального ремонту розгортали роботу міський театр і кінотеатр, більшість заводських клубів та червоних кутків, бібліотеки.

Протягом 1946—1947 рр. тривала відбудова підприємств союзного, республі­канського та місцевого підпорядкування. На цей час більшість їх досягла або пере­вершила обсяг довоєнного виробництва. У березні 1947 року почала випускати про­дукцію трикотажна фабрика, а насосно-компресорний завод виробив того року в чо­тири рази більше компресорів, ніж у 1940 році. На 10 проц. добився зниження собі­вартості продукції дизелебудівний завод, що випустив понад план десятки дизелів та насосів; завод ім. Воровського видав понадпланової продукції на 1 млн. крб., а консервний завод на 1 грудня 1947 року виробив понад план 1 млн. банок консер­вів. Значно розширились виробничі потужності міськпромкомбінату, в системі якого діяли такі підприємства як заводи «Універсал», металоширвжитку, деревообробний тощо. Довоєнного рівня виробництва електроенергії досягла міська електростанція, а залізнична станція зайняла перше місце у перевезенні вантажів по відділенню При­дніпровської залізниці.

Промисловість міста успішно виконала завдання першої післявоєнної п'яти­річки, а колективи заводів ім. 23-го жовтня, ім. 30-річчя ВЛКСМ (колишній «Ков­кий чавун»), міськпромкомбінату завершили п'ятирічку за чотири роки. На ряді підприємств освоєно випуск нової продукції.

У відбудові промисловості мелітопольці виявляли справжній героїзм і творчу ініціативу. Працювали, не знаючи втоми, не рахуючись з часом. Повсюдно розгор­талось соціалістичне змагання за дострокове виконання виробничих планів. Напри­кінці 1947 року на підприємствах міста працювало 2630 ударників. Завдяки раціона­лізації та винахідництву, передовики виробництва — слюсарі-котельники заводу ім. Воровського І. О. Костенко і К. П. Фільчагін та слюсарі насосно-компресорного заводу М. Я. Романюта і В. Ю. Черненко виробшш по шість річних норм. У 1950 році на підприємствах Мелітополя працювало 4 тис. передовиків виробництва, близько половини з них завершили п'ятирічку за чотири роки.

Зразки ударної праці подавали комуністи. У 1948 році міська партійна органі­зація об'єднувала 2738 членів і кандидатів у члени КПРС, три чверті яких працюва­ло на вирішальних ділянках виробництва. Партійні організації керували соціалі­стичним змаганням, контролювали господарчу діяльність підприємств, вміло спря­мовували ініціативу молоді. На підприємствах і транспорті 1948 року трудилося 1878 комсомольців, 840 з них були передовиками виробництва. За дев'ять місяців того ж року 48 комсомольсько-молодіжних бригад виконали річні виробничі плани.

У роки другої і третьої післявоєнних п'ятирічок відбулась докорінна модерні­зація діючих підприємств. Протягом 1951—1954 рр. завод «Універсал» перетворено на зразкове підприємство гідравлічного машинобудування республіканського під­порядкування. 1963 року його перейменовано на «Гідромаш». Невдовзі одне з про­відних місць у вітчизняному виробництві швидкісних малопотужних дизелів зайняв дизелебудівний завод. У 1955 році дизелі цього заводу експортувались до ЗО зару­біжних країн. За роки п'ятої п'ятирічки завдяки впровадженню нової техніки про­дуктивність праці на цьому підприємстві зросла у 3,7 раза. Докорінно реконструйо­вано верстатобудівний завод ім. 23-го жовтня та компресорний завод, який у 1955 ро­ці в чотири рази перевершив довоєнний рівень виробництва.