Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

820 водянців брали участь у відбудові Дніпрогесу ім. В. І. Леніна. За відмінну працю бригада колгоспу ім. Леніна на чолі з Н. П. Капленко завоювала перехідний Червоний прапор, обкому комсомолу та Дніпробуду, 35 чоловік одержали премії. Зароблені гроші трудящі внесли на будівництво ескадрильї військових літаків.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни до села повернулися демобілізова­ні воїни. Держава подавала колгоспам допомогу технікою,

і вересня 1949 року колгоспові ім. Калініна було повернуто Червоний прапор, вивезений гітлерівцями під час окупації. Віднайшовся він у Чехословаччині в м. Упіце. Чеські друзі вручили прапор власникам. Гостей тепло вітали трудящі Водяного.

У наступні роки колгоспники Водяного добилися значного розширення посівних площ. Тільки під озимою пшеницею у 1950 році було 6072 га. Значні площі виділя­лися під соняшник. В середньому колгоспи збирали по 18,5 цнт зернових з гектара. Тваринницькі ферми в колгоспах були не тільки відновлені, а й значно розширені.

У 1951 році артіль ім. Леніна об'єдналася з сусіднім колгоспом ім. Чапаєва. Укрупнене господарство очолив тридцятитисячник Г. Т. Клішин. Парторганізація велику увагу приділила доборові та розстановці кадрів, підвищенню ролі спеціалістів, розгортанню соціалістичного змагання. Економіка колгоспів села невпинно зростала. 1952 року водянці виростили по 20,1 цнт зерна з гектара. Прибуток артілей ім. Калі­ніна та ім. Леніна перевищив 2,5 млн. карбованців. У Водяному виросли чудові майстри землеробства й тваринництва. Ланка артілі їм. Леніна, очолювана комсо­мольцем П. Д. Скупим, у 1953 році виростила по 115 цнт кукурудзи з гектара. їй вручено перехідний Червоний прапор обкому ЛКСМУ та обласного управління сільського господарства. 12 передовиків колгоспного виробництва відзначено висо­кими урядовими нагородами. Протягом багатьох років високих показників на зби­ранні врожаю добивався комбайнер М. І. Бова. У 1951 році комбайном «С-6» він на­молотив 810 тонн зерна. Йому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Ком­байнерів І. С. Кудінця, І. А. Малогота та А. П. Оверка нагороджено орденом Трудо­вого Червоного Прапора.

Після завершення будівництва групи зрошувальних систем на Кам'янському поді у 1955 році понад 2000 га колгоспної землі почали зрошувати. Це сприяло кру­тому підвищенню врожайності, зростанню економіки колгоспів. Якщо раніше тут вирощували по 50 цнт овочів, то на поливних землях — 250—300 цнт. Загальні при­бутки в артілях села становили 9,4 млн. карбованців.

У квітні 1956 року на базі колгоспів села створено радгосп «Водяне». Він мав 14,7 тис. га землі, 45 тракторів, 8 комбайнів та іншу техніку. В господарстві налічу­валось 2700 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 820 корів. У 1958 році виробництво молока в радгоспі зросло в 1,2, м'яса — в 1,4 раза. Урожайність зернових становила в середньому 20 цнт з гектара.

Авангардну роль у мобілізації працівників радгоспу на виконання завдань семи­річного плану відіграв партком, створений у 1958 році. На виробничих ділянках посилено організаторську та виховну роботу серед трудящих. Почала діяти комісія партконтролю. Відділки, бригади, ферми очолили комуністи. При відділках створено первинні парторганізації, а на фермах і в майстернях — партійні групи. Комуністи виступали ініціаторами впровадження у виробництво передових методів праці. Так, її. Я. Оверко, М, О. Чамкін, наприклад, застосували на фермах нову систему доїння корів, що підвищило продуктивність праці доярок, вдвоє знизило собівар­тість центнера молока.

Партком повсякденно керував роботою комсомольської організації, яка налі­чувала 137 чоловік. В бригадах та на фермах скомплектовано комсомольсько-моло­діжні ланки, молодь поповнила кадри механізаторів.

За визначні успіхи в роки семирічки велику групу працівників радгоспу від­значено урядовими нагородами. Кавалерами ордена Леніна стали трактористка М. І. Кодінцева і бригадир тракторної бригади І. Ф. Живогляд; орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено тракториста І. М. Білика і бригадира комплексної бригади Г. Н. Концура.

В тісному контакті з парткомом радгоспу працює, сільська Рада. Члени виконкому, депутати система­тично звітують про свою роботу пе­ред трудящими. Розширилися гро­мадські засади в роботі ; Ради. У Во­дяному створено народні дружини, товариські суди. Сільрада постійну увагу приділяє створенню нормаль­них побутових умов для трудящих, поліпшенню культурно-освітньої ро­боти та благоустроєві села.

Втілюючи у життя рішення бере­зневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС і XXIII з'їзду партії, трудівники радгоспу «Водяне» за чотири роки поточної п'ятирічки добилися нових успіхів на всіх ділянках виробництва. Вже 1966. року у радгоспі вирощено по 28,1 цнт зернових з гектара на площі 1175 га, а на зрошуваних ділянках — по 44 цнт з га.

У 1969 році, незважаючи на несприятливі погодні умови, колектив радгоспу потрудився з особливим напруженням. Ставши на ленінську трудову вахту, водянці виростили й зібрали на круг по 24 цнт зернових, а на зрошуваних ділянках по 42 цнт, виконали два річних плани продажу державі хліба, достроково завершили річні завдання по продажу продукції тваринництва. Виробництво молока на 100 га угідь досягло 562 цнт проти 148,7 цнт у 1959 році, м'яса — 40 цнт, яєць на кожні 100 га зернових — 23 тис. штук.

Того року в радгоспі працювало 192 трактори, 23 комбайни, 64 автомашини, 220 електромоторів та багато іншої сучасної техніки.

Партійний комітет радгоспу об'єднує вісім первинних партійних організацій, в яких у 1969 році налічувалось 149 комуністів. Під керівництвом парторганізацій працює комітет комсомолу і шість його первинних організацій, в них налічується понад 200 комсомольців. Серед них 69 механізаторів і 33 тваринники.

Піднесення економіки радгоспу забезпечило підвищення реальних доходів, матеріального добробуту та піднесення культури трудящих. За післявоєнні роки невпізнанно змінився зовнішній вигляд села. Немає тепер у Водяному хат під соло­мою та очеретом. Трудящі живуть у добротних будинках під шифером, черепицею або залізом. Протягом 1951—1969 рр. у селі споруджено 1800 будинків. Село прикра­сили нові приміщення сільради, бібліотеки, пошти, лікарні, літнього кінотеатру, триповерхової середньої школи, двох їдалень, двох побутових павільйонів тощо. Тут є автоматична телефонна станція, водогін. Село зв'язане з обласним і районним центрами автобусним сполученням.