Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

успішні дії проти ворога командирам та бійцям полку ого­лошено подяку. Під час штурму Перекопу героїчно загинув М. П. Концур. Коман­диром батальйону призначили односільчанина Я. Ф. Киву.

Жителі Водяного свято шанують пам'ять земляків, які загинули в роки грома­дянської війни. На братській могилі встановлено пам'ятник, а одна з вулиць села названа Партизанською. У 1967 році 27 водянців учасників боротьби за перемогу Великого Жовтня і громадянської війни

В середині червня 1919 року Водяне захопили денікінці. Вони жорстоко розпра­вилися з партизанами Н. К. Ященком та М. М. Дорощенком, які залишилися для. підпільної роботи. Після знущань стратили також сільського активіста Й. А. Верчича. Допитували й по-звірячому катували членів сім'ї партизанів К. та М. Чорних і Л. Колишнього.

7 січня 1920 року частини 46-ї стрілецької дивізії 14-ї армії визволили Водяне від денікінців. Поновив свою роботу волосний ревком, який очолив К. С. Піскоха. Ревком підтримував громадський порядок, керував заготівлею хліба і продоволь­ства для Червоної Армії та робітників Донбасу.

Але 7 липня 1920 року Водяне захопили врангелівці. В селі знову підняли го­лову куркулі, почалися грабежі, знущання з селян, переслідування активістів, розстріли. 26 жовтня 1920 року частини 2-ї кавалерійської дивізії 2-ї Кінної армії та 46-ї стрілецької дивізії визволили Водяне від врангелівців.

В листопаді 1920 року у Водяному створився партійний осередок, у якому на початку 1921 року налічувалося вже 12 комуністів. Поновив роботу і волосний рев­ком, головою якого обрали М. С. Самарця.

Партійний осередок та сільська Рада очолили боротьбу селян за відродження сільського господарства і ліквідацію бандитизму. Надійною опорою партійного осе­редку став створений на початку 1921 року волосний комітет незаможних селян, очолюваний О. Ю. Сущенком. У селі був створений і комсомольський осередок, сек­ретарем якого обрали П. Аніканова. Для ліквідації бандитизму організували загін ЧОП, очолений волосним військовим комісаром Г. І. Фоміним. До складу загону увійшли комуністи, комсомольці, члени КНС та добровольці з селян.

У січні того року партосередок і волревком провели вибори до сільської Ради; через тиждень тут зібрався з'їзд Рад Водянської волості, на якому були розглянуті питання про втілення в життя рішень Радянського уряду, обрано виконком волосної Ради та його комісії. З'їзд надіслав вітального листа В. І. Леніну.

Відбувся розподіл нетрудових куркульських земель та реманенту. Крім того, селяни одержали державні наділи. Але через посуху і неврожай 1921 року в селі почався голод. Партійний осередок, сільська Рада, КНС, що об'єднував 130 неза­можників, організували комітет допомоги голодуючим, який провів добровільну по­зичку хліба серед селян, організував громадські їдальні для дітей. Через споживче і кредитне товариства селяни одержали істотну допомогу від держави.

Під керівництвом партосередку були зроблені перші кроки в галузі культур­ного будівництва. Відкрились три початкові школи, які відвідувало близько 300 уч­нів. їх першими вихователями стали С. Ф. Гончаренко та І. Г. Красников. Багато корисного зробили в той час комсомольці. Вони організовували суботники по заго­тівлі палива для шкіл, відкрили народний будинок та чотири хати-читальні, де почали працювати гуртки художньої самодіяльності.

Вперше до активної громадської діяльності було залучено жінок. Виникла гро­мадська жіноча рада, яку. очолила В. І. Маслівець. Активісти створили 4 гуртки ліквідації неписьменності серед дорослих. За допомогою  жінок-активістів відкрито дитячий  будинок  д ля безпритульних,  пізніше  перетворений у  трудову школу.

У березні 1921 року з ініціативи партійного осередку та КНС створено комуну ім. Т. Г. Шевченка. Вона об'єднала 42 сім'ї. Головою комуни обрали О. Ю. Сущенка. Держава подала комуні допомогу, виділивши трактор «Фордзон» та кредити. Перше колективне господарство Водяного відіграло велику роль у подальшій бороть­бі за суцільну колективізацію села.

Здійсненню заходів Радянської влади, спрямованих на загальне піднесення сільського господарства в селі, шалений опір чинили куркулі. Вони вдавались до антирадянської агітації серед несвідомої частини односільчан та тих, які потрапили до них в економічну залежність, чинили терор проти активістів. 1922 року вони вбили голову жіночої ради В. І. Маслівець, в листопаді 1925 року—голову комуни комуніста О. Ю. Сущенка, а в грудні того ж року — голову КНС комуніста І. П. Жінкіна. Внаслідок рішучої боротьби, яку очолили партосередок і сільрада, підступним діям куркулів було покладено кінець.

1926 року сільське господарство Водяного досягло довоєнного рівня виробни­цтва. В селі налічувалося 1662 двори, проживало 8090 чоловік. Працювало 2 валь­цьові млини і 6 вітряків, 6 олійниць, 6 крупорушок, 4 кузні, 2 чинбарні, 12 гончарних майстерень. У 1928—1929 рр. розгорнулася масова колективізація одноосібних госпо­дарств. До весни 1929 року 170 родин об'єднались у кілька товариств спільного об­робітку землі. Восени того року організовано Кам'янську МТС, яка відіграла вели­ку роль у залученні селян до колгоспів. В широкій пропаганді колективних форм праці відіграла важливу роль районна газета «За колективізацію». Суцільна колекти­візація в селі закінчилася в 1931 році. У Водяному на базі ТСОЗів створили три ве­ликі сільськогосподарські артілі: ім. Леніна, ім. Калініна та «Перекоп», за якими закріпили 14,5 тис. га угідь. Водночас відбувалося й об'єднання кустарів, які ство­рили промислову артіль «Перемога» по виготовленню меблів з лози та інших предме­тів широкого вжитку.

Організаторами колгоспного руху у Водяному стали учасники громадянської війни — комуністи М. С. Самарець, М. В. Пархоменко, Н. К. Прокіпець, дру­жини загиблих партизанів М. Т. Концур, М. X. Піскоха. Велику допомогу кому­ністам подав політвідділ МТС, створений у 1933 році. Серед колгоспників і меха­нізаторів розгорнулося соціалістичне змагання. Артіль ім. Калініна стала ініціато­ром соціалістичного змагання серед колгоспів району. Велику політичну роботу серед колгоспників вела багатотиражна газета «Калінінець», яка видавалася в цій ар­тілі. В 1934 році у Водяному відбувся районний з'їзд колгоспників, який накреслив шляхи піднесення артільної економіки.

У роки перших п'ятирічок колгоспники Водяного добилися певних успіхів у розвиткові артільного господарства. У 1940 році на колгоспних ланах працювало 32 трактори, 9 комбайнів. У колгоспах з'явилися тваринницькі ферми. Врожайність зернових досягла 20 цнт з гектара на всій площі посіву. Зростали прибутки колгоспів. Так, якщо у 1937 році прибуток артілі ім. Леніна становив 542,5 тис. крб., то у 1940 році — майже 1,5 млн. крб. Багато водянців стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Малу срібну медаль ВСГВ одержав бригадир колгоспу ім. Калініна Ю. А. Безрідний, який виростив по 23,1 цнт проса з га. Ланка М. Г. Чорного з колгоспу ім. Леніна одержала по 22 цнт вівса з кожного га і по ЗО цнт проса.