Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область в складі УРСР

на значних площах соняшник, який дає великі прибутки. Найкращих урожаїв зернових у 1969 році добилися хлібороби колгоспів «Росія» та «Правда».

Досягненню успіхів у галузі тваринництва сприяло зміцнення кадрів тваринників комуністами і комсомольцями, створення сталої кормової бази. 1968 року у великобілозерських колгоспах виробництво молока на кожні 100 га угідь дорівнювало 203 цнт, м'яса — 42,5 цнт, а на 100

Велику допомогу колгоспам Великої Білозерки подав робітничий клас. Шефи колгоспу «40 років Жовтня» — колективи заводу «Комунар» та управління № 443 тресту «Запоріжелектромонтаж» — електрифікували кілька ферм і польових станів, збудували 2 зерносховища, проклали двокілометрову лінію водопроводу тощо.

Зростали кадри сільськогосподарського виробництва. На 1 січня 1969 року в селі працювали 646 механізаторів і 82 спеціалісти сільського господарства. Серед них заслужений агроном УРСР X. М. Шульга.

У Великій Білозерці виросло багато передовиків сільського виробництва, чу­дових майстрів своєї справи. За досягнуті успіхи у виробництві сільськогосподар­ської продукції орденом Леніна нагороджено доярку В. С. Глотку, колишню голову колгоспу ім. Фрунзе Д. М. Михеєнко.

У Великій Білозерці працюють відділення районного об'єднання «Сільгосп­техніки», «Міжколгоспбуд», «Міжколгоспшляхбуд» та підприємства місцевої про­мисловості: маслозавод, олійниця, металомеханічний завод. У 1968 році вони ви­пустили продукції більш як на 800 тис. карбованців.

В колгоспах, на підприємствах та установах Великої Білозерки активно діють 15 первинних партійних організацій, які об'єднують 417 членів КПРС. В комплекс­них бригадах та на фермах створено партійні групи. Під керівництвом комуністів працюють 326 комсомольців, серед них 47 спеціалістів сільського господарства. Комуністи та комсомольці виступають організаторами соціалістичного змагання за дострокове виконання завдань п'ятирічки, ведуть велику виховну роботу.

Високі темпи розвитку суспільного виробництва забезпечують неухильне підне­сення добробуту і культури трудящих. Невпізнанно змінився зовнішній вигляд села. У 1960—1969 рр. споруджено близько 400 індивідуальних будинків, приміщення лікарні, кінотеатру, школи-інтернату, побутового комбінату, середньої та двох восьмирічних шкіл, культмагу, трьох будинків культури тощо. Продовжувалися роботи по впорядкуванню села. Зросла мережа водопроводу, заасфальтовано тро­туари, забруковано головні вулиці. Окрасою села став парк. В селі діють готель, чайна, пошта, телеграф. Село повністю електрифіковане, почалася його газифіка­ція. Збільшуються реальні доходи трудящих. Середньомісячний заробіток рядо­вого колгоспника становить понад 100 крб. Літні колгоспники одержують державні пенсії. Яскравим свідченням піднесення добробуту трудящих є зростання їх купі­вельної спроможності. В селі працює понад 40 торговельних підприємств. Якщо 1958 року на одного жителя було продано товарів на суму 181 крб., то в 1969 році— в два рази більше.

Розширюється мережа закладів охорони здоров'я трудящих. За останнє деся­тиліття тут споруджено лікарняне містечко на 125 ліжок, діє 7 медичних пунктів, З пологові будинки, де працює 25 лікарів і 72 чоловіка середнього медичного пер­соналу. В селі функціонують дитячі ясла, два дитячі садки. Щороку в санаторіях і будинках відпочинку лікуються і відпочивають у середньому 120 чоловік. Сотні дітей проводять літні канікули у піонерських таборах.

Разом із зростанням матеріального добробуту підноситься і культура трудящих. У селі працюють 2 середні, 3 восьмирічні і 4 початкові школи, в яких працює 94 вчителі. За успішну багаторічну роботу в галузі народної освіти О. Л. Ткаченко нагороджена орденом Леніна. Великою повагою серед населення користуються педагоги І. Я. Пацьора, делегат Всесоюзного з'їзду вчителів Л. К. Щербина, М. І. Лихо та інші. У селі діє заочна середня школа, де молодь здобуває середню освіту без відриву від виробництва.

Багатою за змістом і різноманітною за формою стала діяльність культурно-освітніх установ. Гордістю села є будинки культури колгоспів «Росія», «Білозерський» та ім. Суворова. Тут створено десятки гуртків художньої самодіяльності, в яких бере участь близько 300 чоловік. Самодіяльні колективи виступають на сцені, в польових таборах та червоних кутках, на тваринницьких фермах. Великою популярністю серед населення користуються аматори сцени колгоспів «Білозерський» та ім. Суворова. В селі діє кінотеатр на 460 місць, 16 стаціонарних та одна пересувна кіноустановка.

Трудівники села міцно подружили з книгою. У Великій Білозерці — 21 бібліо­тека, загальний книжковий фонд яких перевищує 100 тис. книг. Бібліотеки систе­матично організовують диспути, читацькі конференції та огляди новинок політич­ної, сільськогосподарської і художньої літератури. На кожну тисячу чоловік на­селення в 1968 році передплачено 920 примірників газет і журналів.

У побут трудящих ввійшли нові звичаї і обряди: свята урожаю, посвячення в хлібороби, вечори трудової слави, комсомольські весілля, відзначення повно­ліття, зорини.

У найближчі роки село прикрасять сотні нових житлових будинків, три кол­госпних будинки культури, бібліотека, магазин, нова автоматична телефонна стан­ція, дитячі садок і ясла, 2 стадіони. Продовжується укладка водопроводу, бруку­вання та асфальтування вулиць і тротуарів, озеленення села.

Під зорею Радянської влади здійснилася заповітна мрія селян Великої Біло­зерки. Натхненні ленінською партією, вони наполегливо борються за перетворення в життя величних планів побудови комунізму.